Угода про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) була підписана в 1957 році Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Францією і ФРН.
У 1962 році в меморандумі Європейського співтовариства вперше було сказано про необхідність єдиної фінансової політики Європи. Висувається ідея «валютної змії», тобто фіксації обмінних курсів валют країн ЄС в певному діапазоні.
У 1979 році ідея «валютної змії» була реалізована і створена Європейська валютна система. Центробанки ЄС уклали угоду про обмеження коливань валютних курсів. Введений прообраз євро єдина розрахункова валюта ЕКЮ (ECU).
Надалі ці ідеї отримали розвиток в Єдиному європейському акті 1986 року і Маастріхтському договорі (1992 року, що формально заклали основи Економічного і валютного союзу (Economic and Monetary Union, EMU) і єдиної європейської валюти. Просування до ЭВС планувалося у трьох послідовних етапів.
-Перший – з липня 1990 року по 31 грудня 1993 року – лібералізація руху капіталів у середині ЄС, завершення формування Єдиного внутрішнього ринку, розробка заходів для зближенню низки макроекономічних показників стран-членов.
-Другий – з початку 1994 року по 31 грудня 1998 року – установа Європейського валютного інституту (ЄВІ), розробка юридичної бази й процедур майбутньої Європейської системи центральних банків (ЕСЦБ) на чолі з Європейським центральним банком (ЄЦБ), підготовка до впровадження єдиної валюти євро, тісний координація економічної політики стран-членов.
-Третій етап – з початку 1999 року по 30 червня 2002 року – початок функціонування ЄЦБ, проведення учасниками союзу загальної узгодженої валютної політики, запуск єдиної європейської валюти спочатку у безготівковий, а в готівковий оборот.