Сучасні уявлення про філософію, її особливості. Концепції походження філософії.

ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ

Філософія (гр. phileo – люблю і Sophia – мудрість) – «любомудріє».

В історії філософії склались і повторюються так звані вічні проблеми:

- Що таке людина?

- Що таке природа і Всесвіт?

- Чи може людина пізнати себе, природу і суспільство?

- Які методи пізнання?

- В чому відмінність матеріального та ідеального світів?

- Що таке свобода?

- Що таке людські цінності?

- Що таке життя і смерть?

Предмет філософії – це поняття, що історично змінювались.

Історичні концепції предмета філософії:

1. Давньогрецька – до філософії включали всі знання людини про оточуючий світ і саму себе.

2. Середньовічна – предметом вивчення є Бог.

3. Нового часу (к. XVI-XVIIIст.) – виникає експериментальне природознавство, від філософії відокремлюються конкретні науки, її найбільше цікавлять питання пізнання.

4. ХІХ ст. – марксизм, спираючись на німецьку класичну філософію, визначає предметом філософії співвідношення матерії і свідомості, природи і духу.

5. Кінець ХХ ст. – предмет філософії – найбільш загальні закони розвитку природи, людського мислення, всієї духовної культури.

Поняття світогляду та його історичні типи: міфологія, релігія, філософія, наука

Термін «світогляд» був запроваджений до людського лексикону Іммануїлом Кантом (1724-1804) – німецьким філософом.

Світогляд – це активне самовизначення людини в світі, це система принципів і знань, ідеалів і цінностей, надій та вірувань, поглядів на сенс і мету життя, котрі визначають діяльність індивіда й органічно входять до його вчинків і норм мислення.

Світогляд – інтегральне духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки.

Структура світогляду: світовідчуття; світосприйняття; світорозуміння.

Світогляд класифікується за різними принципами:

а) за носієм (суб’єктом): особистий, груповий, професійний, національний, загальнолюдський.

б) за хронологічною послідовністю: античний, середньовічний, епохи Відродження, епохи Нового часу, сучасний.

в) за ступенем теоретичної зрілості:

- життєво-практичний (здоровий глузд),

- теоретичний, різновидом якого є філософія.

Світогляд включає в себе: знання, переконання, дії та спосіб життя.

Історичні типи світогляду

Історичний тип світогляду – це відносно стійка світоглядна система, що зумовлена рівнем розвитку матеріальної і духовної культури суспільства.

Примітивно-емпіричний (примітивно-чуттєвий) – це світогляд первісної людини, що ґрунтувався на її чуттєвому досвіді (слух, нюх, зір, дотик, смак).

Міфологічний – (гр.mythos – сказання, оповідь і logos – вчення, слово). Міф – це оповідь, що виникає на ранніх етапах історії, фантастичні образи якої (Боги, легендарні герої, події і т.п.) були спробою узагальнити і пояснити різні явища природи і с суспільства.

Риси міфологічного світогляду:

- фантастичність – знань було недостатньо і людина замінювала їх фантазіями;

- антропоморфізм (гр.anthropos – людина і morphe – форма) – перенесення притаманних людині рис на рослинний і тваринний світ, а тому неподільність буття на об’єкт і суб’єкт; усвідомлення роду як колективної особи, що має спільного предка – тотема, а тому міфологічний світогляд обернений в минуле;

- анімізм (лат. аnima – дух, душа) – вірування в духів, що впливають на життя людини і всі предмети оточуючого світу.

Релігійний (лат. religio – святиня) – передбачає віру або в багатьох богів (політеїзм) або в одного Бога (монотеїзм).

Світові релігії: буддизм (VI ст. до н.е.), християнство (I ст.), іслам (VII ст.).

Риси релігійного світогляду:

- чітко розподіляється суб’єкт і об’єкт, а отже долається характерна для міфу неподільність людини і природи (ідея відділяється від матерії; світ поділяється на духовний і тілесний, природний і надприродний; в об’єкти надприродного світу необхідно вірити, оскільки він недоступний органам чуття і розуму);

- практичність, оскільки віра без справ мертва. Віра в Бога викликає життєву енергію і в історії виступає джерелом потужних зрушень у суспільстві.

Філософський – це теоретично сформульований світогляд, це система загальних, теоретичних поглядів на світ, місце в ньому людини, розуміння різних форм відношення людини до світу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні законодавчі та нормативно-правові акти	\|	Структура філософії та її методи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.