• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Моделювання аудиторського ризику

Проведення аудиту завжди супроводжується певним ризиком. Аудитор повинен чітко розуміти, у чому полягає аудиторський ризик, його суть, складові, як його визначити і його максимально допустимий рівень. Це дуже важлива проблема, оскільки від розв'язання її залежить: згода аудитора на проведення перевірки фінансової звітності або відмова від неї; складання плану перевірки фінансової звітності та визначення її строків; вибір напрямів, підходів, методів і прийомів аудиторської перевірки.

Ризик аудиту, або загальний ризик, полягає у тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за неправильно підготовленою звітністю буде зроблено аудиторський висновок без зауважень.

Ризик аудиту має такі три складові: властивий ризик; ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування системи внутрішнього контролю; ризик невиявлення помилок та перекручень.

Властивий ризик (ВР) – чутливість тверджень щодо класу операцій, залишку на рахунках або розкриття інформації до викривлення, яке може бути суттєвим окремо або в сукупності з іншими викривленнями, не враховуючи будь-які відповідні заходи контролю.

Ризик контролю (РК) – ризик того, що потенційне викривлення у твердженні стосовно класу операцій, залишку на рахунку або розкриття інформації, яке може бути суттєвим окремо або в сукупності з іншими викривленнями, не буде попереджено або своєчасно виправлено за допомогою внутрішнього контролю суб’єкта господарювання.

Ризик невиявлення (РН) - ризик того, що процедури, виконані аудитором для зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня, не дадуть змоги виявити викривлення, що існує, та яке може бути суттєвим окремо або в сукупності з іншим викривленнями.

Ризик невиявлення безпосередньо пов'язаний з проведенням незалежних процедур перевірки. Зроблена аудитором оцінка внутрішнього контролю й внутрішнього ризику впливає на характер, строки й обсяг аудиторських процедур, які виконуються аудитором з метою зменшення ймовірності невиявлення помилок і перекручень. Певний ризик невиявлення помилок існує завжди, навіть коли аудитор перевірить 100% залишків за рахунками або всі види операцій, тому що більша частина аудиторських доказів має скоріше аргументаційний, ніж підсумковий характер. Існує взаємозв'язок між ризиком невиявлення помилок та властивим ризиком і ризиком невідповідності системи внутрішнього контролю. За будь-яких обставин, незважаючи на розміри властивого ризику і ризику невідповідності системи внутрішнього контролю, аудитору слід виконати незалежні процедури згідно з програмою.

Прийнятний аудиторський ризик - це суб'єктивно встановлений рівень ризику, котрий готовий взяти на себе аудитор. Полягає він у тому, що у фінансовій звітності будуть виявлені похибки після завершення аудиту і подання аудиторського висновку без застереження. Якщо аудитор установлює для себе менший рівень аудиторського ризику, то це означає, що він прагне до більшої впевненості у тому, що фінансова звітність не має істотних погрішностей. Нульовий ризик означав би повну впевненість у цьому, а 100-відсотковий ризик - повну невпевненість. Ступінь ризику може коливатися у діапазоні між нулем і одиницею (від 0 до 100%), але не може дорівнювати ні 0, ні 1. Згідно МСА аудит дає високий, але не абсолютний рівень впевненості внаслідок існування об’єктивних допущень. Повна гарантія (нульовий ризик) точності фінансової звітності економічно не доцільна, бо для цього аудитору необхідно не вибірковим, а суцільним способом перевірити всю документацію, а також у разі потреби залучити до проведення аудиту технологів, маркетологів та інших фахівців. Такий аудит буде довготривалим, не оперативним, дорого коштуватиме для клієнта та не завжди сприятиме удосконаленню його діяльності.

Вибираючи методику визначення аудиторського ризику і його допустиму величину, необхідно враховувати конкретні умови перевірки, її термін, характер діяльності клієнта, компетентність і кваліфікацію аудитора, його попередній досвід аудиторських перевірок і багато інших факторів.

Загальний аудиторський ризик (ЗАР) обчислюється таким чином:

ЗАР = ВР * РК * РН, (2)

де ВР – властивий ризик;

РК – ризик контролю;

РН – ризик не виявлення.

Величина загального аудиторського ризику визначається заздалегідь і встановлюється у діапазоні:

Таблиця 7 – Значення прийнятного аудиторського ризику за варіантами

Властивий ризик і ризик контролю не залежать від аудитора і визначаються ним суб’єктивно на підставі проведеного ним тестування. Підставою для оцінки аудитором рівня внутрішнього ризику і ризику при здійсненні контролю є інформація про клієнта та його бізнес. Значна частина такої інформації має загальний характер і залежить від особливостей діяльності підприємства, галузі промисловості, в якій воно працює, законодавчих та нормативних документів, які стосуються галузі промисловості, а також особливостей фінансової діяльності підприємства і зв'язку між даними фінансового й оперативного характеру. Аудитор повинен також розуміти структуру контролю на підприємстві, що необхідно для правильної оцінки ризику при проведенні контролю та складанні плану проведення перевірки.

Внутрішній ризик системи обліку знаходиться в межах від 0,5 до 1 (50-100%), а ризик системи внутрішнього контролю – від 0 до 1 (0-100%).

В розрахунково-графічній роботі необхідно розрахувати ризик невиявлення. Для цього на підставі наведених нижче тестів оцінюються внутрішній ризик системи обліку і ризик системи внутрішнього контролю. Прийнятний рівень загального аудиторського ризику приймається згідно завдання. Ризик невиявлення є розрахунковою величиною.

Властивий ризик розраховується виходячи з даних табл. 8 за формулою:

ВР = (3)

r = {0…1}; v = {1…10}

n – кількість факторів властивого ризику, що досліджуються;

i – порядковий номер фактору;

– ранг і-того фактору;

– величина ризику, що є зв’язаним з і-тим фактором.

Числові значення графи (3) табл. 10 та табл. 11 у діапазоні від 0.1 до 1.0 означають значущість впливу даного фактору на діяльність підприємства, тобто 0.1 – вплив фактору незначний, 1.0 – вплив фактору катастрофічний.

Числові значення графи (4) табл. 10 та табл. 11 у діапазоні від 1 до 10 означають ймовірність настання впливу даного фактору, тобто 1 означає низьку ймовірність настання, 10 – велику ймовірність настання. Імовірність настання деяких факторів (графа 4) заповнюється студентом самостійно за вибраним варіантом.

Таблиця 9 – Вихідні дані для розрахунку властивого ризику і ризику контролю

Таблиця 10 – Фактори властивого ризику, їх оцінювання і ранжування

№ п/п	Зміст фактора властивого ризику
Зовнішні фактори
	Робота в економічно нестабільних регіонах, наприклад, в країнах зі значною девальвацією валюти або високою інфляцією	0,5
	Діяльність, чутлива до впливу нестійкого ринку або наявність жорстокої конкуренції	0,3
	Зміни в галузі клієнта	0,7
	Обмеження в доступі капіталу та позик	0,8
Регуляторні фактори
	Складне законодавство	0,8
	Вивчення діяльності суб’єкта або фінансових результатів регулюючими або державними органами	0,7
	Жорсткі екологічні вимоги, що впливають на діяльність суб’єкта	0,9
	Впровадження нової концептуальної основи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в галузі або державі	0,9
Характер діяльності суб’єкта
	Зміни в ланцюзі постачань	0,7
	Використання позабалансового фінансування, компаній спеціального призначення та інших складних методів фінансування	0,6
	Значні операції з пов’язаними сторонами	0,9
	Слабкі сторони внутрішнього контролю, особливо ті, на які керівництво відреагувало ніяким чином	0,9

Продовження табл. 10

Продовження табл. 10

Ризик контролю розраховується за аналогічною формулою виходячи з даних табл. 11.

Таблиця 11 – Фактори ризику контролю, їх оцінювання і ранжування

№ п/п	Зміст фактора ризику контролю
Середовище контролю
	Інформування та впровадження чесності та етичних цінностей (зниження стимулів і спокус, які можуть підштовхнути персонал участі у шахрайських, незаконних та неетичних діях. Ознайомлення персоналу з етичним кодексом	0,8
	Недостатня професійна компетентність працівників, для виконання їх завдань	0,8
	Відсутність контролю зі сторін, наділених найвищими керівними повноваженнями	0,7
	Відсутність філософії і стилю керівництва суб’єкта (підхід керівництва суб’єкта до визначення і моніторингу бізнес ризиків, ставлення і дії керівництва суб’єкта до фінансової звітності (консервативний або прогресивний вибір з доступних альтернатив)	0,9

Продовження табл. 11

Продовження табл. 11

Розраховані значення властивого ризику та ризику контролю, дають аудитору право розрахувати ризик невиявлення (РН) таким чином:

РН = (4)

Наступним кроком слід розрахувати мінімальний і максимальний рівень ризику невиявлення з урахуванням отриманих оцінок внутрішнього ризику і ризику контролю. Розрахунки повинні бути наведені в розрахунково-графічній роботі, а їх результати оформлені у вигляді табл. 12.

Таблиця 12 – Оцінка аудиторських ризиків

За результатами розрахунків аудиторського ризику побудувати лінійну модель ризику невиявлення виходячи із загального аудиторського ризику (РН=k´ЗАР´100). За результатами моделювання зробити висновки.

Читайте також:

1. D моделювання ландшафтних комплексів
2. D – моделювання в графічній системі КОМПАС
3. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
4. Алгоритм моделювання систем масового обслуговування
5. Аналiз ризику методами iмiтацiйного моделювання
6. Аналіз втрат від маркетингового ризику
7. Аналіз ефективності реальних інвестиційних проектів в умовах ризику
8. Аналіз кредитного ризику банку
9. Аналіз медичного ризику
10. Аналіз невизначеності і ризику
11. Аналіз ризику в життєдіяльності людини.
12. Аналіз ризику виникнення небезпеки

Переглядів: 1666