Титриметричний аналіз

Добуток розчинності, його використання в гравіметрії.

Використання добутку розчинності (ДР) в якісному аналізі викладено нами раніше. Його значення і застосування у ваговому методі аналізу ще більше, про свідчить приклад з PbI₂ у попередньому розділі. ДР є однією з найважливіших характеристик осаду. Очевидним є те, що, виходячи з постійності ДР, присутність в розчині спільних з осадом іонів понижує його розчинність. Проте у випадках небінарних електронів дія різних іонів неоднакова. Так, наприклад, оскільки:

При збільшенні концентрацій іонів кальцію в 10 раз, концентрація іонів фтору зменшується всього в рази, в той час як підвищення концентрацій іонів фтору на ту ж величину, зменшує концентрацію іонів кальцію в 10² = 100 раз.

Проте слід мати на увазі, що розчинність осадів залежить не тільки від присутності спільних (одноіменних) іонів. Зокрема, розчинність дещо змінюється у присутності сторонніх електролітів; ці питання будуть розглянуті в наступних розділах.

Таким чином, розрахунки, зроблені на основі принципу постійності добутку розчинності, мають лише наближенні значення.

Титриметричний, або об’ємний, аналіз грунтується на вимірюванні об’єму розчину точно відомої концентрації, що витрачається на реакцію з аналізованою речовиною. Тому важливою операцією цього методу є титрування .

Титруванням - називається процес визначення вмісту речовини або точної концентрації розчину об'ємно-аналітичним шляхом.

Можна також сформулювати це визначення наступним чином:

Титрування – це процес поступового добавляння розчину з точно відомою концентрацією до досліджуваного розчину з метою визначення точного об’єму титранту, затраченого на реакцію з аналізованою речовиною.

Ця важлива операція титриметричного аналізу полягає у тому, що до досліджуваного розчину додають інший розчин точно відомої концентрації до закінчення реакції. При титруванні додають не надлишок реактиву, а точну його кількість, яка відповідає рівнянню реакції. Внаслідок цього таке визначення можливе тільки у тому випадку, якщо кількість реактиву , який добавляють, еквівалента кількості аналізованої речовини.

Розчин, яким проводять титрування, називають титрантом, або робочим розчином. Наприклад, якщо кислоту титрують лугом, розчин лугу називають титрантом. Титрування проводять до досягнення точки еквівалентності - такого моменту в процесі титрування, коли кількість добавленого титранту еквівалентна кількості аналізованої речовини. Однак на практиці титрування закінчується в точці кінця титрування, якій відповідає видима зміна певних властивостей розчину (зміна забарвлення, помутніння тощо).

Відомо, що об'єми розчинів, кількісно реагуючих між собою, обернено пропорційні молярним концентраціям еквіваленту цих розчинів:

V_{1 =}С_екв₂

V₂Се_кв₁

V - об'єми реагуючих речовин, Секв - молярна концентрація еквіваленту.

Це положення і лягло в основу титриметричного визначення. Для того, щоб визначити концентрацію одного з розчинів, потрібно точно знати об'єми реагуючих розчинів, точну концентрацію другого розчину і момент, коли титрована речовина прореагує повністю.

Для того, щоб та чи інша реакція могла служити основою для титрування, вона повинна відповідати таким вимогам:

1. Реакція повинна протікати кількісно за певним рівнянням без побічних реакцій, тобто реактив, який добавляється, повинен витрачатися виключно на реакцію з аналізованою речовиною.

2. Закінчення реакції повинно точно фіксуватись, щоб кількість реактиву була еквівалентна кількості аналізованої речовини. На еквівалентності реагуючих речовин базуються обчислення результатів аналізу.

3. Реакція повинна протікати з достатньою швидкістю і бути практично не зворотньою.

4. Точно зафіксувати точку еквівалентності при повільно протікаючих реакціях практично неможливо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вимоги до осадів в кількісному аналізі.	\|	Приготування розчинів точно відомої концентрації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.023 сек.