Ушкодження шийного відділу хребта.

1. Дані анамнезу про насильницькі або некоординовані рухи голови і шиї з подальшою появою больових відчуттів у шийному відділі хребта з можливою іррадіацією в потиличну область, надпліччя, верхні кінцівки.

2. Симптом напруження м'язів шиї в гострому періоді травми реєструється у всіх хворих в спокої або при русі головою.

3. Обмеження рухливості (у нормі шия згинається приблизно на 90 °, при цьому підборіддя приводиться до грудей, межа розгинання шиї складає приблизно 70 ° від вертикальної площини, бічні нахили складають до 45 ° в кожну сторону, межі ротації до 50 °.

4. Вимушене положення голови і шиї.

5. Нестійкість голови за ступенем тяжкості:

- Важкий ступінь нестійкості: симптом гільйотинуванням - в положенні лежачи, при підйомі голови потерпілого вона не втримується і падає;

- Середній ступінь: позитивний симптом Томсена - потерпілий підтримує голову руками у вертикальному положенні, при спробі встати або лягти, при нахилі тулуба наперед або назад; Вагнера - Столпера («голова статуї») - напруження м'язів шиї, що утримують голову в вимушеному положенні, при зміні положення тіла - положення голови по відношенню до тулуба залишається постійним.

6. Зсув остистого відростка при пальпації і локальна болючість на рівні ушкодження.

7. Хрускіт, крепітація, клацання в шиї при рухах голови (симптом не можна викликати штучно, оскільки можливе різке збільшення травматичних ушкоджень).

Пошкодження грудного і поперекового відділів хребта:

1. При огляді спини необхідно звернути увагу на зміну фізіологічної кривизни хребта, можливу згладженність поперекового лордозу, посилення грудного кіфозу, появи бічної деформації.

2. У постраждалих з розвиненим м'язовим шаром визначається симптом віжок - напруження довгих м'язів спини у вигляді валиків з обох боків остистих відростків ушкоджених хребців.

3. Хвороблива пальпація та перкусія остистих відростків на рівні ушкодження.

4. Зсув кзаду остистих відростків травмованих хребців і збільшення між остистих проміжків на рівні ушкодження.

5. Виникнення больових відчуттів у животі і напруження м'язів передньої черевної стінки (псевдоабдомінальний синдром), пов'язаних з формуванням позачеревної гематоми.

6. Посилення болю при пальпації остистих відростків нижньогрудних або поперекових відростків під час піднімання прямих ніг з положення лежачи на спині (позитивний симптом Сіліна) свідчить про перелом тіла або остистого відростка хребця.

До хребетно-спинномозкової травми (ХСМТ), або ускладненої травми хребта, відносять ушкодження, що супроводжуються порушенням функції та анатомічної цілісності хребетного стовпа та спинного мозку.

За механізмом ушкодження.

Розрізняють прямий механізм травми, при якому ушкодження виникають безпосередньо в зоні прикладання механічної дії, і непрямий, що виникає при надмірному згинанні, розгинанні або надлишковому навантаженні по осі хребта.

Найбільш поширений непрямий механізм травми, який може поєднувати два або три типи навантаження і доповнюватися ротацією і тракцією. При цьому спинний мозок пошкоджується внаслідок деформації або зсуву.

Найбільш уразливі хребці в зоні переходу однієї фізіологічної кривизни в іншу (нижні шийні та верхні грудні, нижні грудні і верхні поперекові хребці) і місцях максимальної рухливості хребта. Самим рухливим є шийний відділ. Розташовуючись між відносно важкою головою і більш фіксованим грудним відділом, він травмується при дії незначних за величиною сил. Травма спинного мозку зазвичай відбувається між хребцями СV і СVI. Пошкодження шийних сегментів можуть бути незначними і не відповідати ступеню деформації хребетного стовпа, оскільки на цьому рівні спинномозковий канал приблизно на 30% ширше спинного мозку. Можливо, цим пояснюється високий відсоток повного і часткового регресу неврологічної симптоматики.

Грудний відділ хребта менш рухливий, фіксований реберним каркасом і травмується при дії значної сили. Спинномозковий канал практично повністю заповнений спинним мозком, тому ушкодження, як правило, носять повний і безповоротний характер. Пошкодження в середньо грудному відділі характерні для дітей.

Поперековий відділ хребта фіксований міцним м'язовим корсетом, поєднує в собі масивність і одночасно достатню рухливість. Перехід фіксованого грудного відділу в більш рухливий поперековий на рівні ThXII-LI вкрай схильний до дії сили і посідає друге місце за частотою ушкоджень. Спинальні структури на цьому рівні і нижче, зазвичай, травмуються частково. Це пояснюється відносно широким спинномозковим каналом, відсутністю спинного мозку нижче рівня LII, меншим ураженням кінського хвоста при компресії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Градації стану свідомості при черепно-мозковій травмі.	\|	За типом навантаження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.