• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кредитна система. Банки.

Державний бюджет.

Фінансові відносини між державою з одного боку, підприємствами, закладами і населенням з іншого боку називаються бюджетними відносинами . Сукупність бюджетних відносин та відповідних їм інституцій складає бюджетну систему країни. Бюджетна система України складається з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Бюджетна система ґрунтується на устрої, що визначається Бюджетним кодексом України. Бюджетний устрій – це організація і принцип побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Він ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Держбюджет – це грошові відносини, що виникають у державі з юридичними і фізичними особами щодо перерозподілу ЧВП у зв’язку із утвореннями бюджетного фонду призначеного для фінансування економіки, соціально-культурних заходів, потреб оборони і державного управління.

Суть державного бюджету проявляється у його функціях: по-перше, перерозподільча; по-друге, державного регулювання і стимулювання; по-третє, забезпечення соціальної політики; по-четверте, контроль за утворенням і використанням ресурсів, має сприяти економічним та доцільним витратам бюджетних засобів.

Держбюджет займає в фінансовій системі центральне місце. Він як система економічних відносин охоплює фактично все суспільство, це пов’язано з тим, що бюджет повинен забезпечити виконання державою її основних функцій: управління, оборони, регулювання економіки, соціальні.

Структура доходів та видатків бюджету.

ДоходиВидатки

1.ПДВ 1.Соціальний захист населення

2.Податок на доходи 2.Соціально-культурна сфера

3.Акцизний збір 3.Запрати на лік від. населення ЧС

4.Прибутковий податок громадян 4.Народне господарство

5.Внески у фонди(ЧК) 5.Наука

6.Надходження від зовнішньої 6.Утримання – армії

економ. діяльності

7.інші 7.Законодавча, виконавча і судова

влада та прокуратура, СБ, правоохоронні органи

8.інші

Головне джерело доходів – національний дохід. Основними методами акумулювання державою грошей є податки, позики, емісія грошей. Держбюджет на – 80-90% формується із податків, місцеві бюджети - 50%. Випуск позик створює державний борг центрального уряду.

Бюджетна система – це сукупність усіх бюджетів, які створюються на різних рівнях державних структур влади і управління.

В основі бюджетної системи кожної держави покладений адміністративний поділ. Бюджетна система України включає наступні види бюджетів:

1) державний (центральний) бюджет;

2) республіканський бюджет АР Крим;

3) місцеві бюджети: обласні, районні, міські.

На місцеві бюджети у федеративних державах припадає 40-50% усіх ресурсів фінансової системи (США, Канада) в унітарних – близько 30% (Англія, Франція…)

Стан бюджету характеризується трьома показниками – баланс доходів і видатків; перевищення доходів над видатками або навпаки, видатків над доходами – дефіцит.

Складним явищем є дефіцит бюджету. Бюджетний дефіцит не означає незбалансованості. Джерелом його покриття є державні позики (внутрішні у населення і зовнішні) або емісія паперових грошей. Світовий досвід вказує на необхідність обмеження бюджетного дефіциту (2% ВНП вважається допустимим) іноді може бюджет дефіциту і більше. Граничні обмеження залежить від таких факторів як наявність кредиторів. Кредитори є тоді коли є довіра про повернення кредитів. Кошти треба не проїдати, а вкладати у виробництво, що дає змогу збільшити дохід.

Основні напрямки витрат з держбюджету, як видно із балансу(див. табл….) є такі:

1) Соціальний захист населення;

2) Фінансування у галузі освіти, культури, науки, охорони здоров’я, фізичної культури;

3) Фінансування галузей економіки;

4) Утримання органів державної влади і управління;

5) Витрати на оборону;

6) Здійснення зовнішньоекономічної та зовнішньополітичної діяльності;

7) Обслуговування внутрішнього та зовнішнього боргу.

У країнах із соціальною ринковою економікою витрати на соціальний захист складають близько половини бюджетних витрат.

Соціальні бюджети сприяють соціальній стабілізації, зростанню життєвому рівню населення та створюють чинник економічного розвитку – кваліфіковану робочу силу.

В Україні понад 40% видатків зведеного бюджету йде на заходи, пов’язані із соціальним захистом, але ця частка значно нижча ніж у країнах розвинутої економіки. Досить висока питома вага йде на обслуговування державного боргу (2000 р. = 14.3% зведеного бюджету).

Держава впливає на економіку через фіскальну політику. Фіскальна політика спрямована на боротьбу з безробіттям, передбачає зростання урядових витрат і скорочення податків а це призводить до бюджетних дефіцитів.

Елементами фіскальної політики є також скорочення урядових витрат при зростанні податків, тобто поява бюджетних надлишків.

Бюджет дефіцит – це перевищення витрат уряду над його доходами. Державний борг – це нагромаджена сума дефіцитів і бюджетних надлишків.

Регулювання бюджету(підходи):

1) Бюджет, який балансується на щорічний основі;

2) Циклічно збалансований бюджет;

3) Фундаментальне балансування.

Державний борг буває внутрішній та зовнішній.

Внутрішній державний борг – це позики у населення. Треба платити % , а це впливає на можливість реалізації соціальних програм (рівень життя населення), податки.

Одже, бюджет буває: збалансований; дефіцитним; профіцитним.

Бюджетним Кодексом України встановлено, що величина суми державного боргу повинна не перевищити 60% фактичного рівня обсягу ВВП країни.

В Україні на початок 2000р. державний борг становив 80 млрд. грн. із них зовнішня заборгованість 65 млрд. грн., або 12,5 млрд. доларів США.

Основні джерела покриття дефіциту бюджету є:

1) продаж державних цінних паперів;

2) одруження позику банків та позабюджетних фондів;

3) додаткова грошова емісія.

Доходи бюджету України на 2005 рік.

Видатки

Кредит – являє собою сукупність відносин пов’язаних з використанням цінностей (матеріальних і грошових)одних суб’єктів іншими на поворотних засадах.

Кредит входить в систему перерозподілу ВНП тимчасово вільних коштів. У кредитних взаємовідносинах є два суб’єкти – кредитор і позичальник.

Форми кредиту є дві:

1) комерційна;

2) банківська.

За іншою класифікацією розрізняють: комерційні, лізингові, іпотечний споживчий кредит.

Комерційний кредит це надання позички однією юридичною або фізичною особою інший у вигляді відстрочки платежу.

При банківському кредиті позики видаються банківськими установами власні або підприємств, організацій і громадян залучені на позиковій основі.

Кредитування здійснюється за принципами строковості, платності, забезпеченості позик, рівноправності сторін у кредитних відносинах.

Кредит короткостроковий до 1 року

-//- середньостроковий від 1 до 3 років

-//- понад 3 роки.

Кредитна система – це сукупність кредитних установ, які діють у державі.

Основними елементами кредитної системи є банки та небанківські кредитно-фінансові установи країни (страхові компанії, фонди соціального страхування, пенсійні фонди, інвестиційні фонди та холдингові компанії…)

Види та форми кредитів:

- банківський…

- комерційний кредит – товарна форма кредиту;

- лізинговий…

- консорціумний (тимчасовий та постійні об’єднання банків для кредитування великих лізингових факторингових та інших угод або масштабних економічних програм комерційних засадах);

- іпотечний кредит – під заставу майна;

- бланкові кредити (незабезпечені) – кредит надійним позичальникам;

- споживчий кредит – для придбання споживчих товарів.

Етапи видачі кредиту:

1. Підготовчий – вивчення можливостей надання кредиту;

2. Розгляд кредитного проекту;

3. Експертиза кредитного проекту;

4. Аналіз фінансового стану клієнта.

Банки і небанківські інститути ринкової інфраструктури.

Банки – це підприємства, які виконують посередницькі функції при здійснені платежів і кредитних операцій між суб’єктами економічної діяльності. Перший банк в сучасному розумінні виник в Італії у 1407 р. (Генуя).

Як юридичній особі вони незалежні від держави в оперативній діяльності, а діють в межах чинного законодавства. Капітал банку складається із двох частин:

- власного капіталу;

- залучення у формі вкладів.

Діяльність банку здійснюється через операції двох видів: пасивні, активні.

Пасивними є тікі операції, за допомогою яких банки тимчасово вільні кошти і створюють свої ресурси. Пасивні операції:

1) депозити клієнтів;

2) депозити банків;

3) кредити банків в тому числі центрального.

Вклади бувають строковими і до запитання. Строкові, які можуть вилучатися в строго встановлений час. За строкові вклади нараховуються більш високий відсоток.

Активними називають операції через які банки розміщують сконцентрованні грошові кошти, до них належать обмін векселів, надання позик під заставу товару, товарних документів, цінних паперів і надання позик, що не мають повного забезпечення.

Система банків включає різні види банків:

Комерційні – акумулюють грошові засоби у вигляді внесків, а також за рахунок операцій у випуску власних цінних паперів. Вони кредитують суб’єкти господарської діяльності.

Емісійні банки – здійснюють випуск (емісію) банкнот, мобілізують грошові засоби комерційних банків, зберігають золоті та валютні запаси держави. Вони надають кредити комерційним банкам, держави.

Іпотечні банки надають позики під заставу нерухомого майна (землі, будівель) землевласникам, селянам, власникам житла.

Ступінь централізації і державного контролю за діяльністю банків досить значний. Банківський прибуток створюється із різниці між сумою відсотків за надання кредитів і тих, які банки оплачують вкладникам. У прибуток включаються і доходи від біржових операцій з цінними паперами, від надання позик власного капіталу.

Раніше строго закріплялись підприємства за конкретним банком.

Перехід до ринкових відносин передбачає введення дворівневої системи банків закріпленої Законом України „Про банки і банківську діяльність”. Згідно цього закону утворюється. Національний банк України і комерційні банки в тому числі, зовнішньоекономічний банк України, ощадний банк України та комерційні банки різних видів та форм власності.

Національний банк центральний, емісійне здійснюють єдину політику в сфері грошового обігу, кредиту, координує банківську діяльність, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Статутний фонд створює держава.

Комерційні банки працює на вкладах від свого імені і бувають різних видів і власності…

1989р. був створений банк України інноваційний банк АТ як відкрите акціонерне товариство.

1990р. комерційний банк акціонерів „Україна” наступний Агропромбанк.

Кооперативний банк створені із залученням вільних коштів кооперативів, підприємств, позики спецбанків, із внесків громадян.

Ощадбанк України використовує заощадження населення та власні кошти.

Національний банк України регулює грошовий обіг в країні і діяльність комерційних банків. Комерційний банк безпосередньо проводять кредитування, ведуть розрахунки підприємств, організацій і установ, здійснюються їх касове обслуговування.

Комерційний банк кредитують у межах власних і мобілізаційних коштів. Крім акціонерних комерційних банків на державних засадах функціонують ощадні та експертно-імпортний банки.

Банки мають можливість впливати на вирішальні економічні процеси.

ДОВІДКА

На 1.04.04р. 156 банків, мали ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операціях в тому числі 131 банк акціонерні товариства (з них 94 відкриті акціонерні товариства). 37 – закриті акціонерні товариства і 25 банки – товариства з обмеженою відповідальністю.

Всі банки згідно класифікації НБУ поділені на 4 групи:

1) особливо крупні банки – з чистими активними 2,0 млрд. грн.(10 банків)

2) великі банки – 900 мл. грн. (14 банків)

3) середні банки – більше 300 мл. грн. (33 банки)

4) маленькі банки – 3 активами менше 300 мл. грн.

( Авальбанк 12,93% ринку; Промінвестбанк 10,23% ринку фінансів; Приватбанк 14,84% р. ф. (по доходах) )

Література:

Чепінога В.Г. Основи економічної теорії К.: Юрінком Інтер, 2003

Р.16 стор. 306-317.

Р.15 стор. 294-300.

Ватаманюк С.З., Панчишин С.М. та ін. Економічна теорія К.: „Заповіт” кн.1. 1997р. стор.356-388

Рибалкін В.О. та ін. Основи економічної теорії К.: 2002р. стор. 272-283

Ніколенко Ю.В. та ін. Основи економічної теорії К.: 1998р. стор. 145-190

Петюх В.М. та ін. Основи ринкової економіки К.: стор. 276-283

Мочерний С.В. Основи економічної теорії К.: 1998р. стор. 318-333

Львівський Державний Університет Фізичної Культури

Кафедра Економіки інформатикі та кінезіології

Лекція

Світова система господарства

з дисципліни “Економічна теорія”

Підготувала: доц Пилипенко Н. В.

Розглянуто на засідані кафедри ЕІТ

Протокол № 1, 28.08.2008р

Читайте також:

1. Агроценоз як система.
2. Банківська система.
3. Бюджет і бюджетна система.
4. Бюджет і бюджетна система.
5. Бюджетний устрій та бюджетна система.
6. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
7. Виборча система.
8. Виховна справа як система.
9. Гіпотоламо-гіпофізарна система. Роль ліберинів і статинів.
10. Горизонтальна маркетингова система.
11. Грошово-кредитна політика
12. Грошово-кредитна політика

Переглядів: 779