Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Шляхи підвищення педагогічних знань батьків. Види і методи роботи з батьками учнів.

Спільна робота школи і родини ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки: пріоритетності сімейного виховання, громадянськості, демократизму, гуманізації взаємин педагогів і батьків, батьків.

1. Принцип пріоритетності підкреслює величезне
значення сім'ї у фізичному й духовному становленні
особистості й суспільства. Родинне виховання є природною і
постійно діючою ланкою виховання. У сім'ї закладається
основа особистості: її світогляд, національна самобутність,
моральність та інші важливі якості і властивості. Тому
докорінного поліпшення родинного виховання не можна
домогтися значних змін у суспільному вихованні
підростаючих поколінь.

2. Принцип громадянськості ґрунтується на
усвідомленні педагогами і батьками місця кожної сім'ї у суспільно-державній системі. Родина є основою держави. Родина, рід, родовід, народ - поняття, що розкривають природний шлях розвитку кожної дитини, формування її національної свідомості й громадянської зрілості.

3. Принцип демократизму означає встановлення партнер-
ських взаємин між школою і сім'єю у вихованні дітей.
Сьогодні батьки можуть брати участь у вирішенні тих питань,
до яких традиційно їх не допускали, - вибору предметів для
навчання, визначення обсягів їх вивчення, складання
навчальних планів, зміни термінів і тривалості навчальних
семестрів і канікул, вибору профілю школи, виробленню
внутрішкільних статутів, розробці системи заходів по
забезпеченню дисципліни, праці, відпочинку, харчування,
медичного обслуговування школярів, системи заохочень і
покарань тощо.

Основну роботу з батьками школа проводить через батьківські об'єднання, які мають різні назви - батьківські комітети, ради, конгреси, асоціації, асамблеї, президії, клуби і под. Кожне з таких об'єднань має свій статут (положення, регламент, план), яким визначаються головні напрями діяльності, права та обов'язки учасників виховного процесу. У багатьох випадках складається єдиний план спільної діяльності сім'ї, школи і громадськості. А там, де перейшли до більш тісної інтеграції шкільного і сімейного виховання, створюються комплекси "школа - родина".

4. Принцип гуманізації взаємин педагогів і батьків. Він
спрямовує класного керівника, вчителя, на: а) дії і заходи, які
зміцнюють і підвищують авторитет батьків. Єдиновірною нор-
мою взаємин педагогів і батьків є взаємна повага. Обмін досві-
дом, порада та спільне обговорення, єдине рішення
задовольняють обидві сторони, розвивають у них почуття
власної відповідальності, громадянського обов'язку;

б) прояв довіри до виховних можливостей родини, підви-
щення рівня її педагогічної культури і активності у вихованні;

в) педагогічний такт, неприпустимість грубого втручання
в життя сім'ї;

г) оптимістичний настрій у
вирішенні проблем виховання, опору на позитивні якості
дитини, сильні сторони родинного виховання, орієнтацію на успішний розвиток особистості.

5. Принцип ретроспективності ( лат. геіго - назад, зрасіаге - дивитись) орієнтує на осмислення і використання історичного досвіду виховання в українській родині. Цей досвід повинен використовуватись, насамперед, для виховання поваги і відданості своїм батькам, сім'ї, родині; для шанування культу предків, традицій і звичаїв народу; розуміння і відчуття духовної єдності поколінь; формування національної гідності і честі, основ вселюдської і народної моралі, готовності до праці в умовах ринкових відносин, повноцінного естетичного, фізичного та інтелектуального розвитку.

6. Принцип педагогізаціїбатьків передбачає, що одним із головних завдань школи залишається організація і здійснення педагогічного всеобучу.

Форми і методи роботи вчителя, класного керівника з батьками бувають індивідуальними і колективними. Провідна роль належить індивідуальним формам роботи: відвідуванню сім'ї учня, пропаганді сімейного виховання, виконанню батьками педагогічних доручень, педагогічним консультаціям.

Відвідування сім'ї учня допомагає з'ясувати умови життя школяра, загальну та педагогічну культуру родини, ознайомитися з досвідом виховання, дати поради і домовитися про єдині вимоги до учня. При цьому важливо дотримуватися двох умов:

1) відвідування сім'ї повинно здійснюватись за запрошен­ням. Адже не кожен час є зручним для відвідування родини учителем: раптова його поява може збентежити батьків, зайнятих тими чи іншими справами; у них у той час можуть бути родичі, гості; врешті, він може й не застати батьків дома;

2) до відвідування потрібно готуватись. Підготовка полягає у визначенні найцікавішого, найкращого у своїх вихованцях. Це цінне слід осмислити і оцінити так, щоб психологічно тонко і педагогічно правильно прозвучали слова вчителя.

Другою формою встановлення контактів із сім'єю, батька­ми є пропаганда сімейного виховання. З цією метою класний керівник може використати багатий матеріал журналів "Сім'я", "Світ сім'ї", "Журнал для батьків", "Обдарована та літературу з виховання.

Встановленню контактів сприяє спілкування батьків і класного керівника у процесі виконання батьками педагогічних доручень. Це може бути керівництво гуртком за інтересами, дитячим клубом, об'єднанням за місцем проживання, спортивною секцією; сприяння у проведенні екскурсій, в організації зустрічей з цікавими людьми; у створенні класної бібліотеки; участь у розвитку і зміцненні бази школи, у вирішенні господарських завдань

тощо.

До форм індивідуальної роботи належать педагогічні консу­льтації, в основі яких лежать відповіді на запитання батьків.

основами консультації є прихильне ставлення учителів до ініціативи батьків; вияв готовності до надання допомоги конкретні рекомендації і поради з питань, з якими звернулись до педагога батьки.

До колективних форм роботи з батьками належать:

Батьківська школа, що створюється для переконання всіх батьків у необхідності вивчення основ гуманістичної педагогіки, педагогіки співробітництва, діяльнішого підходу. Результатом повинно стати стимулювання намагання поповнювати свої знання, оволодіння практичними навичками виховання дітей у сім'ї.

Педагогічний лекторій, метою якого є акцентування уваги батьків на актуальних проблемах виховання. Ця форма забезпечує оволодіння батьками систематичними знаннями основ теорії виховання.

Університет педагогічних знань, який передбачає більш порівняно з попередніми, форми роботи по оволодінню теорією виховання. Навчання передбачає лекційний курс, а також семінарські заняття.

Підсумкові річні науково-практичні конференції батьків з
проблем виховання. Визначається актуальна проблема з

питань сімейного виховання, протягом року проводиться її те-
оретичне і практичне вивчення в школі і наприкінці року
підводяться підсумки.

День відкритих дверей або батьківський день - проводиться, як правило, перед початком чверті, семестру з метою привернути увагу батьків до роботи всієї школи, до питань виховання. До цього дня для батьків готується концерт з попередніми виступами активу, проводиться зустріч в класах, організуються виставки кращих малюнків, учнівських виробів та ін., проводяться спортивні змагання на приз батьківського комітету, перегляд художніх фільмів на теми виховання та інше

Класні батьківські збори - традиційна форма роботи, що проводиться 1 -2 рази на чверть. Проте методика проведення зборів потребує удосконатення. Одним із підходів до організації класних зборів є проблемне формулювання теми зборів (наприклад, "Чи можна запізнитись з вихованням доброти?").

Ефективному проведенню таких зборів може допомогти
завчасно складений у письмовій формі.


Читайте також:

  1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
  2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  4. III. Актуалізація набутих знань
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  7. III. Контроль знань
  8. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
  9. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  10. IV. Закріплення й узагальнення знань
  11. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
  12. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.




Переглядів: 1898

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Планування роботи класного керівника. | Залучення громадськості до виховання дітей.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.