Поняття і класифікація інвестицій.

Тема 7. Інвестиційні ресурси та інноваційні процеси.

Відповідно до закону Країни „Про інвестиційну діяльність” інвестиції – це всі види грошових, майнових та інтелектуальних коштовностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької або інших видів діяльності, в результаті яких утворюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Відповідно до закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” інвестиція – це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Реінвестиція – господарська операція, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Інвестор – фізична або юридична особа, яка володіє капіталом і вкладає його відповідно до обраного напрямку інвестування.

Інвестиційна діяльність – сукупність дій громадян, юридичних осіб або держави, спрямованих на реалізацію інвестицій.

Економічна класифікація інвестицій.

Класифікаційна ознака	Види інвестицій
Зміст інвестицій	Грошові, майнові, інтелектуальні, інші (фінансові)
Об’єкти вкладення	Реальні – вкладення капіталу в реальні активи з метою відтворення існуючих або створення нових капітальних благ. Фінансові – використання наявного капіталу для придбання акцій, облігацій і ін. цінних паперів.
Термін вкладення	Короткострокові (до 1 року); довгострокові (більше року або необмежений термін)
Форма власності на інвестиційні ресурси	Державні, приватні, іноземні, спільні
Напрямок вкладення	Внутрішні, зовнішні
Характер спрямування	Прямі – форма вкладень, яка надає безпосередньо інвестору право власності на об’єкт інвестицій через внесення коштів до статутного капіталу в обмін на корпоративні права. До прямих інвестицій відносяться такі, котрі формують більше 10-25% капіталу та забезпечують право на участь в управлінні підприємством. Портфельні – вкладення в портфель, в сукупність ц.п. або майнових коштовностей.
Ступінь ризику	Високоризиковані, малоризиковані
Ступінь ліквідності	Високоліквідні, низьколіквідні

Класифікація цінних паперів:

1. Боргові – інвестиційні інструменти, які засвідчують відносини позики, тобто надання коштів в борг в обмін на право отримання доходу у вигляді процентів і передбачають зобов’язання емітента повернути суму боргу у визначений час. До них належать облігації підприємств, облігації місцевих позик, облігації внутрішньої державної позики, казначейські зобов’язання, векселі, депозитні (ощадні) сертифікати, заставні.

2. Пайові – цінні папери, які засвідчують участь у капіталі, надають їх власнику право власності на частку капіталу підприємства. До них належать акції, іпотечні сертифікати.

3. Похідні цінні папери (опціони, товарні та фінансові ф’ючерси, депозитарні розписки).

Акція– цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна. Акції можуть бути іменні та на пред’явника, привілейованими і простими.

Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента.

Вексель – цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання емітента векселя (векселедавця) сплатити після настання встановленого строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Казначейські зобов’язання – вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Відповідно до закону України „Про інноваційну діяльність” інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентноздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює вихід на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг.

Види інновацій: технічні, технологічні, організаційні, соціальні, юридичні, товарні, екологічні, ринкові.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Реалізація права власності на нематеріальні ресурси.	\|	Розрахунок базових показників для дисконтних моделей.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.