ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

Література

План

Лексикологія. Слово як одиниця лексикології. Омоніми, їх різновиди. Лексичне значення слова.

1. Лексикологія. Лексика.

2. Слово та його значення.

3. Пряме та переносне значення слів. Багатозначність.

4. Омоніми, їх види.

5. Лексика сучасної української мови з стилістичного погляду.

6. Лексика сучасної української мови з погляду її походження .

1. Горпинич В.О., Горяний В.Д. Українська мова: Підручник для студентів педагогічних училищ. – К.: Вища школа, 1993. – 239 с.

2. Сучасна українська літературна мова / За ред М.Я.Плющ. – К.: Вища школа, 2006. – 414.

3. Ольга Олійник Українська мова та література. Навч. посібник. - К., 2006. - 306 с.

4. Сайти Інтернет: http://uk.wikipedia.org/wiki/Лексикологія

Основні поняття:лексика, значення слова, поняття, багатозначність, омоніми

Усі слова, що вживаються в мові, становлять словниковий склад мови, або її лексику (від грецького lexis — слово).

Вивченням словникового складу мови з погляду походження слів, їх уживання, вивченням значень слів займається наука лексикологія.

Основна одиниця лексики — слово.

Лексичне значення слова пов'язане з предметами і явищами об'єктивної дійсності, про які в нас складаються певні уявлення, поняття.

Зі словом пов’язані усі інші мовні одиниці (мовні звуки реалізуються в слові; корінь, суфікс, префікс, закінчення існують на базі слова). Наприклад, на базі слова підводний існує корінь -вод-, префікс під-, суфікс -н-, закінчення -ий.

Слово називає усі пізнані людиною предмети і явища суспільного життя, природи; за його допомогою люди висловлюють свої почуття.

Слово, називаючи предмети, явища, завжди узагальнює якусь ознаку позначуваного. Наприклад, в основі назви стіл єознака, що пов'язує його з дієсловом стелити. Кожен предмет або явище реальної дійсності має дуже багато ознак, але в основу найменування обирається тільки одна з них, звичайно помітна, але не обов'язково найсуттєвіша. Наприклад, назва місяця липень пов'язана з цвітінням одного дерева — липи. Вираження в слові якоїсь ознаки позначуваного називають мотивуванням слова. Значна частина слів сучасної української літературної мови на сьогодні не мотивована. Тільки фахівці-мовознавці можуть установити виникнення назв за допомогою спеціальних досліджень. Для більшості мовців не мають прозорого мотивування також іншомовні запозичення.

Отже, хоч не завжди можна відповісти на питання, як слово називає, чому саме така, а не інша його внутрішня форма, проте завжди важливо знати, що називає слово. Наприклад, лексичним значенням слова латаття є «Водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками»: На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті. (Леся Українка.) Посередині... зеленіло... латаття з білими і жовтими квітками. (О. Копиленко.); а лексичним значенням слова компрес є «Пов'язка (іноді змочена водою або яким-небудь лікарським розчином), яку накладають на хворе місце»: Вона десь певно лежить у себе з компресом на голові. (М. Коцюбинський.) Катерина лежала на диванчику, вся обкладена компресами. (Ю. Збанацький.)

Лексичні значення слів виникають, розвиваються в умовах живого спілкування між людьми.

У конкретній мовній ситуації лексичне значення слова може змінюватись. Наприклад, із словом квітучий насамперед пов'язують значення «укритий квітами»: квітучі луки, квітучий садок. Проте, вживаючись у сполученні з іншими словами (пер. квітучий вигляд), це слово має значення «повний сил, здоров'я.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція № 3	\|	БАГАТОЗНАЧНІСТЬ СЛІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.