• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 10. Економічне зростання і його чинники.

Економічне зростання (англ. economic growth) –- центральна економічна проблема, яка стоїть перед усіма країнами. По його динаміці судять про розвиток національних економік, про життєвий рівень населення, про те, як зважуються проблеми обмеженості, ресурсів.

В економічній літературі відсутні єдиний підхід до визначення цього поняття.

Одні економісти (Макконнелл, Брю) вважають, що економічне зростання можна обчислити двома способами:

1) підрахувавши або загальний ріст валового національного продукту (чи чистого національного продукту);

2) або – зростання цих показників на душу населення.

Інші економісти (у більшості випадків вітчизняні) думають, що економічне зростання – це не тільки кількісне, але і якісне удосконалювання продукту і факторів виробництва.

Розрізняють три типи економічного зростання: екстенсивне, інтенсивне і змішане (реальне).

Екстенсивне зростання – це збільшення національного продукту за рахунок залучення додаткових факторів виробництва.

Інтенсивне зростання – це збільшення національного продукту за рахунок удосконалювання техніки і технології.

У реальному житті не існує або того, або іншого типу росту. Вони переплетені і представлені змішаним типом.

Зайнятість населення - це сукупність економічних, соціальних, правових, національних та інших відносин, пов'язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю у суспільно-корисній діяльності, яка приносить йому заробіток (трудовий дохід).

Відносини зайнятості населення виникають між покупцями робочої сили в особі роботодавців, а також працівниками, які хочуть реалізувати свою здатність до праці. Вид зайнятості зумовлюється певними принципами організації, стимулювання та оплати праці, внутрішніми та зовнішніми умовами розвитку суспільства.

Відносини зайнятості в українській економіці базуються на таких принципах:

— заборона обов'язковості праці та примусу до неї крім випадків, передбачених чинним законодавством;

- добровільність праці, вибору або зміни професії та виду діяльності;

- створення державою умов для реалізації права на працю у відповідності з Конституцією України;

- гарантування державного права громадян на безплатне сприяння у підборі підходящої роботи і працевлаштування та матеріальну підтримку в разі її втрати:

- визнання найманої праці рівноправною сферою суспільно корисної діяльності людини.

Таким чином, зайнятість населення відноситься до тієї сфери виробничих відносин, розвиток і функціонування яких пов'язані із взаємодією роботодавців та працівників з приводу використання робочої сили останніх. Ці відносини базуються на принципах, дотримання яких в умовах перехідної економіки України забезпечує утвердження ринкових відносин у соціально-трудовій сфері.

В умовах трансформації перехідної економіки України у ринкову стратегічними завданнями державної політики зайнятості населення є забезпечення його працездатним верствам умов для самостійного вирішення проблем підвищення добробуту, збалансування попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці, запобігання масовому безробіттю. Це передбачає:

- здійснення комплексу заходів, спрямованих на стабілізацію чисельності зайнятих у всіх галузях національної економіки, створення нових робочих місць на базі широкого розвитку малого і середнього бізнесу;

- упорядкування процесів, пов'язаних з перерозподілом зайнятого населення між державним та недержавним секторами економіки у зв'язку з роздержавленням та приватизацією підприємств;

- підвищенням територіальної мобільності населення з метою забезпечення збалансованості між пропозицією робочої сили та попитом на неї в національній економіці в цілому;

- створення правових і соціально-економічних засад регулювання зовнішньої трудової міграції громадян України, а також контролю за міграційними процесами;

- вдосконалення системи державного регулювання ринку праці.

Важливим напрямом державної політики зайнятості є розробка превентивних (запобіжних) заходів щодо недопущення формування зон масового безробіття з урахуванням того, що наша країна має об'єктивні передумови для його виникнення. Це пов'язано з високим рівнем концентрації та спеціалізації виробництва в окремих регіонах, що зумовило їх моно галузеву орієнтацію, наявність цілих населених пунктів, життєдіяльність яких практично повністю залежить від функціонування одного чи обмеженої кількості підприємств. У таких населених пунктах у разі різкого скорочення виробництва працевлаштування вивільнених працівників практично неможливе.

Читайте також:

1. X Впровадження Зростання Зрілість Спад Час
2. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
3. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
4. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
5. Банкрутство підприємств як економічне явище
6. Безробіття як економічне явище. Суть ,рівень та види безробіття
7. Безробіття як соціально-економічне явище
8. Безробіття як соціально-економічне явище.
9. Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення
10. Вибудовування ДС зв’язків зі споживачами як фактор зростання
11. Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
12. Визначення середнього абсолютного приросту середніх темпів зростання і приросту

Переглядів: 351