• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи, прийоми і форми роботи на уроках з економічної і соціальної географії України

План

1. Місце в шкільній освіті і головні завдання курсу

2. Психологічні властивості дев’ятикласників

3. Навчально-методичний комплекс з курсу

4. Структура, основні завдання та методичні підходи до вивчення окремих розділів

5. Поєднання методів, прийомів і форм роботи на комбінованому уроці з курсу.

Цей курс є новим для учнів за змістом, оскільки розглядає соціально-економічні особливості розвитку нашої держави. Тому курс економічної і соціальної географії України спрямований на розвиток не тільки географічного, а й економічного мислення школярів, яке ґрунтується на цілісному уявленні про взаємозалежність галузевого та територіального розвитку господарства.

Курс є базовим в основній школі щодо засвоєння учнями економічних понять, закономірностей, принципів і факторів розміщення населення та галузей господарства.

Основними завданнями при його вивченні є формування в учнів системи знань про тенденції розвитку господарського комплексу країни, географію галузей господарства, особливості зовнішньоекономічних зв'язків та економічних районів. Особливо важливим є формування в них просторового сприйняття економіки країни, показ багатоцільової організації конкретної території (економічної, соціальної, екологічної, рекреаційної).

Все вищеперераховане можна віднести до предметних або тактичних за своїми наслідками завдань, але є ще й стратегічні завдання, які покликаний формувати курс зважаючи на психологічно-вікові особливості та предметну підготовку дев’ятикласників. З огляду на це формування нових і поглиблення вже набутих компетентностей – основне завдання курсу.

Узагальнено економіко- і соціально географічну компетентність можна визначити як спроможність на підставі розуміння особливостей географічного простору України, чинників, які його формують, творити власну модель життя в цій країні.

Саме компетентності, а не сукупність фактичних знань, наявність яких підтверджує тестування, мають стати мірою засвоєння курсу. Поки що проблемою для нашої шкільної освіти залишається спосіб виміру наявності компетентностей, хоча нічого не відомого начебто і немає – змінити характер тестів, відповіді на які демонстрували б здатність учня до критичного мислення, креативних рішень, раціональної поведінки. Саме такі риси є затребуваними сучасними роботодавцями в розвинутому світі, а дев’ятикласники починають замислюватись над вибором професії і проектують свій стиль життя.

Курс «Економічної і соціальної географії України», спрямований на формування соціальної та поглиблення предметної,інформаційної та ціннісно-смислової компетенцій.

Соціальну компетентність можна розглядати як спроможність виконувати певні дії в різних сферах життєдіяльності. До таких дій належать:

· співпраця, робота в команді, комунікативні навички;

· здатність приймати свої рішення і прагнути до розуміння власних потреб і вимог;

· розвиток особистісних якостей, саморегуляції;

· культура міжособистісних відносин та ін..

Чому цей вид компетентності ми виділяємо аж під час вивчення суспільної географії України?

Тому що формуванню соціальної компетентності сприяють психологічні особливості раннього юнацтва (14-15 років), для якого характерні:

· Усвідомлення власної індивідуальності, розвиток особистісної рефлексії, зростання рівня соціальних домагань;

· Потреба самовизначення, прояв інтересу до свого майбутнього життя, замислення над вибором професії;

· Якісна зміна структури навчальної мотивації, ставлення до навчальної діяльності як до засобу реалізації життєвих планів;

· Критичне мислення і намагання сформувати власну думку, вирішальний етап становлення світогляду;

· Розвинуте вміння логічно мислити, аргументувати відповідь, узагальнювати й виявляти закономірності, виділяти істотні ознаки об’єкта або явища;

· Мотиви діяльності мають здебільшого соціальну спрямованість (в 14 років лише п’ята частина підлітків намагаються уявити своє майбутнє, в 15 років його планують більшість учнів)

· Суттєва перебудова емоційної сфери, початок самовиховання, домінування неформальних взаємин, формування громадянської активності та відповідальності.

Враховуючи необхідність формування соціальної компетентності, вчитель географії добирає методи і форми роботи під час вивчення курсу. Перевагу у вирішенні цього завдання матимуть активні (проблемні) та інтерактивні методи навчання, прийоми розвитку критичного мислення,соціогеографічний практикум, як новий для шкільної географії тип завдань, в якому навчальний матеріал пов’язаний з реаліями сучасного життя.

Інформаційна компетентність зростає в рамках курсу, остільки учням доводиться шукати найновішу суспільну інформацію в Глобальній мережі, користуватись електронними газетами і журналами, інформацією з освітнього порталу Auditorium. ru, де у вільному доступі перебуває більше 4000 книг і журналів (безкоштовна версія програми доступу до порталу – Adobe Acrobat Reader 5.0) тощо. Дев’ятикласники вчаться працювати й з такими джерелами інформації як статистичні щорічники, за якими можна встановити тенденцію розвитку суспільних явищ (з цією метою використовують матеріали сайту Державного комітету статистики України www.ukrstat/gov/ua., періодичними виданнями.

Предметна компетентність дев’ятикласників розширюється за рахунок нових понять, яких понад сім десятків, і поглиблюється за рахунок поєднання знань з фізичної та новоздобутих із суспільної географії; роботи з економічними картами, побудови графіків і складання картосхем, виконання практичних робіт і завдань соціогеографічного практикуму.

Рівні предметної компетентності різні і загалом відображають шлях наукового пізнання: опис – пояснення –передбачення. В таблиці 1 показано різновиди рівнів вимог, які висуває перед дев’ятикласниками навчальна програма.

Таблиця 1.

Рівні і зміст предметної компетентності учнів з економічної і соціальної географії

3. Навчально-методичний комплексз вивчення курсу (для вчителя) складається зПрограми (у зв’язку з поверненням до одинадцятирічної школи чинною є програма, видана у 2006 р.)., підручників, атласу, методичних посібників, науково-методичних періодичних видань – журналів «Географія» і «Географія та основи економіки в школі», збірників тестових завдань, посібником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 9 клас» тощо.

Для учня комплекс складається з підручника, атласу, контурної карти, мультимедійного підручника.

Центральне місце в навчально-методичному комплексі належить підручнику. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.02.09 №56 гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» надано підручникам–переможцям Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів:

1. Географія 9 клас (авт. Гілецький Й.Р.) видавництво «Підручники і посібники»;

2. Географія 9 клас (авт. Надтока О.Ф., Топузов О.М.) ВД «Світ знань»;

3. Географія 9 клас (авт. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.) видавництво «Генеза»;

4. Географія 9 клас (авт. Садкіна В.І., Гончаренко О.В.) видавництво «Оберіг».

Усі підручники відповідають державній програмі.

Названі підручники за якістю є третім поколінням підручників з географії в незалежній Україні. В їхньому основному тексті добре витлумачені поняття, наведені нові дані з суспільного життя України. Основний текст доповнюють оригінальні рубрики з додатковим текстом, яких найбільше в підручнику Пестушко – Уварової: «Нотатки краєзнавця», «Географія культури», «Історична довідка», «Наука стверджує»; «Чи знаєте ви, що..» (остання – з підручника Гілецького).

Велика кількість різноманітних ілюстрацій схем, графіків, картосхем, фотографій в поєднанні з текстом створюють образ суспільного простору України. Методичний апарат підручників-переможців відзначається різнорівневими завданнями апарату засвоєння знань, наявністю в ньому блоку практичних завдань, а в підручнику Садкіної –Гончаренко – оригінальними завданнями соціогеографічного практикуму, в підручнику Надтоки – Тупузова до тем виділено проблемний блок «Вирішуємо проблему».

Підручники з курсу різних авторів дають можливість вибирати вчителеві найбільш відповідний до специфіки школи основний засіб вивчення географії у 9-му класі. Проте нові підручники не так швидко проникають в освітній простір України, а моніторинг якості географічної освіти, що був проведений згідно наказу Міністерства освіти і науки України 10 березня 2010 року у п’яти областях України – Дніпропетровській, Волинській, Миколаївській, Сумській та Хмельницькій, показав, що підручники з економічної і соціальної географії як вчителі так і учні сприймають не однозначно.

На запитання щодо рівня підручників з географії України більшість вчителів у відмітили, що підручники, в основному відповідають програмі, принципам науковості, систематичності, послідовності і логічності викладення матеріалу. Основними їх недоліками вчителі вважають невідповідність віковим особливостям учнів (про це заявили40% опитаних вчителів), а також те, що матеріал викладено складною мовою; підручники перенасичені термінами та поняттями, містять застарілі статистичні дані. Їх використання для самостійної роботи вдома учнями майже неможливе через надмірне перевантаження тексту (згідно нормативу, учень 9-го класу має готувати домашнє завдання з географії упродовж 35 хв.).

На думку вчителів повністю самостійно можуть засвоїти матеріал підручника близько 30% учнів, частково – 35%, не можуть – 35%, більшість учнів не можуть засвоїти більшість термінів і понять, викладених у підручнику.

На запитання анкети “Яким би ви хотіли бачити підручник із «Географії України» учні відповіли:

· збільшити кількість цікавого матеріалу – 87,2%;

· збільшити кількість ілюстрацій – 76,3%;

· збільшити кількість цікавих завдань різного рівня – 45,3%;

· спростити мову викладення навчального матеріалу –43,5%;

· вилучити складні терміни і поняття – 47%.

Другим після підручника засобом осягнення змісту курсу є атлас, який містить збірку тематичних економічних карт. Окрім поліграфічного варіанта атласу можна користуватись, за наявності в школі комп’ютерної мережі, електронним варіантом атласу, який видає Інститут передових технологій. Окрім карт, аналогічних традиційному атласу, електронний містить завдання для роботи з картами, ілюстративний фотографічний матеріал, короткі відео сюжети про міста-культурні центри України.

4.Курс складається зі Вступу і п’яти розділів: «Україна на карті світу», «Населення України», «Господарство України», «Територіальний поділ України», «Географія своєї області».

Вступзнайомить учнів з предметом суспільної географії, її структурою і зв’язками з іншими науками. На цьому ж уроці учні дізнаються про вітчизняних вчених-географів: П.Чубинського, С.Рудницького, В. Кубійовича та ін. Акцент на цьому уроці має бути на виховання свідомої любові до України на прикладі С.Рудницького.

У процесі вивчення розділу «Україна на карті світу» важливо сформувати у школярів два основних поняття – «економіко-географічне положення» та «геополітичне положення» країни, чітко визначивши різницю між ними, показати переваги транзитного положення нашої держави для подальшої інтеграції в європейський економічний простір. Вивчаючи другу тему, доцільно звернути увагу на можливі сучасні зміни в адміністративно-територіальному устрої з позицій історії формування українських земель. Для формування просторової уяви в цьому розділі і надалі, під час вивчення економічних районів, своєї області доцільно застосовувати ментальні карти, які є відтворенням на папері образу території з пам’яті.

У процесі вивчення розділу «Населення України» варто ретельно проаналізувати особливості демографічної ситуації в країні в цілому та в окремих регіонах, зокрема в тому, де живуть учні, акцентувавши увагу на факторах, що нині впливають на природний приріст населення—зміні цінностей, причини суттєвих відмінностей у територіальному розподілі природного руху населення. Важливим є й аналіз міграційних процесів, що відбуваються в Україні на сучасному етапі та їх наслідки. Слід звернути увагу на національну політику держави, яка реально враховує інтереси всіх народів, що проживають в межах країни, створення умов для вільного розвитку національних мов і культур, виховання взаємної поваги до національних традицій.

Під час вивчення населення важливо не тільки сформувати поняття «економічно активне населення» та «трудові ресурси», а й показати проблеми безробіття, які різко загострилися в Україні з початком економічних реформ. Необхідно також звернути увагу учнів на структуру трудових ресурсів, особливості їхньої зайнятості, насамперед, за галузями господарства. Аналізуючи трудоресурсний потенціал, слід врахувати територіальні особливості його розподілу.

Остільки цей розділ за змістом найцікавіший для учнів, наголос необхідно поставити на проблемне навчання, в якому домінуватимуть такі методи, як «мозковий штурм», «дискусія», а також на формування світоглядних цінностей.

Наприклад, в темі «Механічний рух населення» учням пропонується для вирішення одна із проблем:

1. Еміграція трудових ресурсів –це покращення матеріальних умов чи перехід у рабство?

2. Еміграція трудових ресурсів –це біль людей чи порятунок?

3. Чи потрібно боротись з еміграцією?Які шляхи подолання проблеми еміграції трудових ресурсів ви пропонуєте?

Учні вирішують проблему, використовуючи прийом “дерево рішень».

Важливим є розділ «Господарство». Вже з перших уроків необхідно чітко сформулювати поняття «господарство», «галузева структура господарства», «територіальна структура господарства», «економічний потенціал», «галузь» і «міжгалузевий комплекс», які поступово наповнюються конкретним змістом при розгляді окремих галузей.

Учнів слід вчити характеризувати галузь господарства за планом:

1. Основні господарські функції галузі;

2. Показники сучасного розвитку;

3. Ресурсна база;

4. Умови і райони розміщення;

5. Провідні підприємства галузі;

6. Проблеми і перспективи розвитку.

Вчитель може доповнювати цей перелік іншою інформацією, залежно від потреб конкретного класу, школи, регіону.

У процесі аналізу складу таких галузей, як чорна металургія, машинобудування, хімічна та лісова галузі промисловості варто врахувати зміни в галузевій структурі в зв'язку з введенням у дію нової класифікації господарської діяльності.

Необхідно акцентувати увагу учнів на змінах щодо значного зменшення частки добувної промисловості, машинобудування, хімічної і легкої промисловості, та пояснити причини глибокої кризи в окремих галузях. Доцільно для такого аналізу використовувати офіційну статистичну інформацію, яка дасть змогу здійснити порівняння основних показників розвитку галузей господарства, побачити динаміку і темпи зростання чи спаду окремих з них.

Слід звернути увагу учнів на особливості сучасної державної економічної політики, спрямованої на створення збалансованої високоефективної ринкової економіки при збереженні державного регулювання в певних господарських сферах.

Дуже важливо під час аналізу форм зовнішніх економічних зв'язків ретельно розглянути не тільки зовнішню торгівлю, а й приділити увагу новим формам економічного співробітництва, що поступово розвиваються в Україні. Серед них: інвестування та кредитування, які є особливо важливими в період фінансової кризи, спільне підприємництво, науково-технічне співробітництво, формування міжнародного ринку праці, міжнародний туризм тощо.

У розділі «Територіальний поділ України» варто приділити особливу увагу характеристиці економічних районів, розглядаючи територіальну структуру господарства з позицій узагальнення знань з попередніх розділів. Також важливо показати учням конкурентні переваги і недоліки окремих регіонів України, підкреслити особливості регіональної політики держави на сучасному етапі.

Незважаючи на те, що на вивчення своєї області виділено невелику кількість годин, учителі географії мають змогу на прикладах своєї місцевості показати особливості розвитку економіки, структурні зміни, що відбулися в господарстві, проаналізувати існуючі проблеми та разом з учнями «пошукати» шляхи виходу із складних економічних і соціальних ситуацій.

У процесі вивчення географії України в 9 класі програмою передбачено виконання 10 практичних робіт. Важливо використовувати різноманітні наочні, графічні та статистичні матеріали з метою розвитку самостійності учнів, вміння аналізувати раніше не знайому економічну інформацію, зіставляти та узагальнювати інформацію.

«Економічну та соціальну географію своєї області» необхідно вивчати відповідно до програми «Рідний край» упродовж 17 год.(за рахунок годин варіативної складової навчального плану)».

Загалом, методичні підходи до вивчення курсу можна окреслити так:

· Всі теми вивчати на різних просторових рівнях –від державного до місцевого, викликаючи тим самим, зацікавлення учнів до властивостей і проблем простору, який їх оточує;

· Навчальну інформацію необхідно пов’язувати з реаліями життя, «загострюючи» такі її аспекти, які викликають емоції, мають вплив на формування світогляду;

· Максимально використовувати позитивні приклади вирішень просторових проблем, апелювати до такого ж досвіду за межами України;

· Застосовувати проблемний виклад і залучати учнів до вирішення навчальних проблемних ситуацій.

5. На уроці географії в 9-му класі, побудованому за схемою комбінованого, вчителі використовують різні прийоми, методи і форми роботи, чергуючи їх для досягнення освітнього результату. Найбільш поширені з них наведені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
7. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
8. А/. Верховна Рада України.
9. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
10. Автоматизовані форми та системи обліку.
11. АГД як галузь економічної науки
12. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики

Переглядів: 3148