Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Витратоміри змінного перепаду тиску.

Витратоміри постійного перепаду тиску.

Витратоміри змінного перепаду тиску.

 

Метод змінного перепаду тиску - є найпоширенішим і вивченим методом вимірювання витрати рідини, пари й газу.

У вимірювальній техніці звужуючими пристроями є діафрагми, сопла й сопла Вентурі.

Найбільш часто з них застосовуються діафрагми, які являють собою тонкий диск, установлений у трубопроводі так, щоб його отвір був концентрично внутрішньому контуру поперечного перетину трубопроводу.

Звуження потоку починається до діафрагми. Потім на деякій відстані за нею завдяки дії сил інерції потік звужується до мінімального значення, а далі поступово розширюється до повного перетину трубопроводу. Перед діафрагмою й за нею утворяться зони з вихровим рухом.

 

 

 


I - I - перетин потоку до перекручування форми.

II - II - перетин у місці максимального звуження.

Рв - втрати тиску на тертя й завихрення.

 

 

Різниця тисків Р12 нелінійно залежить від витрати середовища, що протікає через трубопровід:

,

 

де K - коефіцієнт, що залежить від поперечного перетину труби, в'язкості рідини, шороховатості стінок.

Перепад тиску вимірюється дифманометрами. Комплект витратоміра складається з елементів:

1) звужуючий пристрій (Д);

2) імпульсні трубки (Т);

3) дифманометр (ДМ).

Як дифманометри зазвичай використовуються перетворювачі різниці тисків типу «Сапфір–22 ДД».

Оскільки залежність між витратою й перепадом тиску нелінійна, то або використається нелінійна шкала показуючого приладу, або спеціальні пристрої добування кореня із отриманого сигналу ДМ.

Для перевірки що показують і реєструють дифманометрів-витратомірів відносна наведена погрішність зразкового приладу повинна бути в чотири рази менше величини, що характеризує клас точності приладу, що перевіряється. У випадку перевірки дифманометрів з уніфікованими вихідними сигналами погрішність зразкових приладів для виміру перепаду тиску й величини вихідного сигналу повинна бути в п'ять разів менше класу точності, що перевіряється приладу.

 

 

4 важіль зворотного зв'язка; 5 - пластина; 6–10 — гайки; 7 - заслінка; 8 — сопло; 9— сильфон; 11 — пружина; 12 — пневмореле.

 

Верхня межа вимірів зразкових приладів повинна відповідати граничній величині контрольованого параметра; якщо це не дотримується, відносна погрішність зразкових приладів у максимальній контрольованій крапці повинна відповідати описаним вище вимогам. Зразкові прилади повинні бути постачені непростроченими свідченнями, у яких указують результати перевірки при значеннях тиску, рівних значенням перепаду тиску, вхідного й вихідного тисків.

Для перевірки дифманометрів зі струмовим виходом застосовують міліамперметри класів 0,1—0,2. Визначення погрішності інтеграторів роблять механічним або електричним секундоміром класу 1. Перед перевіркою дифманометри випробовують на механічну міцність. Для випробування одному запірному вентилю підключають лінію від насоса, другий закривають. Зрівняльний вентиль повинен бути відкритий. Гідравлічний тиск випробування створюють плавно, стежачи при цьому за станом приладу, Тиск випробування повинен на 50% перевищувати максимальний робочий тиск, на яке розрахований прилад. Створений тиск витримують протягом 10 хв.

Якщо в процесі випробування в з'єднаннях приладу й вентилях з'явиться текти, випробування припиняють; після усунення течі його відновляють і повторюють доти, поки не одержать позитивних результатів.

Для перевірки дифманометри встановлюють і закріплюють на стенді в робочому положенні. До запірного вентиля плюсової камери через редуктор підключають лінію стисненого повітря з відповідним по межі виміру й класу точності зразковим манометром. Зрівняльний вентиль повинен бути закритий, мінусова камера через запірний вентиль звязаний з атмосферою.

До приладів з електро і пневмовиходом підключають живлення. Відхилення напруги й тиску живлення від номінального значення не повинне перевищувати ±10%. До виходу цих приладів підключають відповідно міліамперметр або зразковий манометр.

Дифманометри з індукційною й диференційно-трансформаторною передачами показань на відстань підключають до відповідних вторинних приладів.

Зібравши схему перевірки приладу, необхідно впевнитися в її герметичності без приладу, що перевіряється. Для цього в установці створюють тиск, рівний граничному значенню періоду приладу, що перевіряється, і відключають схему від джерела тиску. Протягом 5 хвне повинне спостерігатися падіння тиску.

Погрішність визначають при значеннях витрати, рівних 30, 40, 50, 60, 80 і 100% верхньої межі вимірів, спочатку при прямому, потім при зворотному ході. На верхній межі тиск витримують 5 хв,а перед зворотним ходом підвищують його на 5—10%. Після перевірки відхилення стрілки від нуля не повинне перевищувати величини, зазначеної в посібнику з монтажу й експлуатації даного приладу.

При перевірці дифманометрів з відліковими пристроями й працюючих у комплекті із вторинним приладом стрілку приладу, що перевіряється, ставлять на нульову оцінку шкали при нульовому перепаді тисків. Створюючи редуктором тиск, визначають погрішність одним із двох способів:

1) стрілку приладу, що перевіряється, установлюють на оцінку шкали, що відповідає значенню витрати, відлік дійсного значення перепаду роблять по зразковому манометрі;

2) у приладів з рівномірною шкалою розрахункове значення перепаду встановлюють по зразковому манометрі й відлік показання роблять по шкалі приладу, що перевіряється.

Розрахункове значення перепаду для значення витрати, що перевіряється, визначають по формулі:

де Лтах - граничний номінальний перепад тиску дифманометра; N і Nmах - значення, що перевіряється відповідно, витрати й верхня межа вимірів дифманометра, виражені в однакових одиницях витрати.

Погрішність дифманометра або комплекту для двох зазначених способів обчислюють по формулах:

для першого способу:

для другого способу:

де 6N - основна погрішність приладу, що перевіряється, у відсотках верхньої межі вимірів; Nш - показання по шкалі або діаграмі приладу, що перевіряється; А - дійсне значення номінального перепаду тиску.

При перевірці дифманометрів з уніфікованими пневматичними вихідними сигналами коректором нуля встановлюють тиск на виході 0,2 кгс/см2 при нульовому перепаді. Створюючи редуктором перепад, визначають погрішність одним із двох способів:

1) по зразковому манометрі на виході встановлюють пневмосигнал, дорівнює розрахунковому значенню; дійсне значення отриманого при цьому перепаду Н вимірюють по іншому зразковому манометрі;

2) установлюють розрахункове значення перепаду по зразковому манометрі, а на виході вимірюють дійсну величину пневмосигнала.

Розрахункове значення вихідного сигналу для значення витрати, що перевіряється, визначають при квадратичній залежності між витратою й вихідним тиском по формулі а, при лінійній залежності по .формулі б:

Погрішність дифманометрів двох зазначених способів визначення розраховують по формулах: для першого способу:

для другого способу

При перевірці дифманометрів, постачених струмовими перетворювачами з уніфікованими вихідними сигналами, по міліамперметру за допомогою коректора нуля встановлюють вихідний струм рівним нулю. Створюючи редуктором перепад тиску, погрішність визначають одним із двох способів:

1) по міліамперметру встановлюють вихідний струм дорівнює розрахунковому значенню, а по зразковому манометрі вимірюють дійсне значення перепаду Н;

2) по зразковому манометрі встановлюють розрахункове значення перепаду, на виході вимірюють дійсну величину струмового сигналу.

Розрахункове значення вихідного струму для значення витрати, що перевіряється, визначають при квадратичній залежності між витратою й вихідним струмом по формулі в, при лінійній залежності по формулі г:

Погрішність дифманометра для зазначених способів визначення розраховують по формулах: для першого способу:

для другого способу:

де верхнє граничне значення вихідного сигналу.

Погрішність інтегратора визначають при значеннях витрати, рівних 30, 50, 80 і 100% верхньої межі вимірів при збільшенні й зменшенні перепаду тиску. Установивши нульове значення витрати, протягом 5 хв переконуються, що показання інтегратора не змінюється.

При перевірці показання відраховують по лічильнику інтегратора й додатковому пристрою для відліку дробових значень. Тривалість роботи інтегратора при перевірці залежить від погрішності відліку по додатковому пристрої й для інтеграторів із припустимою погрішністю ±0,5% обчислюється по формулі:

де п -'погрешность відліку по додатковому пристрої інтегратора; M’max - розрахункова різниця показань інтегратора за 1 год, щовідповідає верхній межі вимірів.

Тривалість роботи інтегратора залежить також від його конструктивних особливостей і вибирається кратної періоду мінімально необхідного цілого числа обертів елементів механізму інтегратора.

При перевірці інтегратора приладів з відліковим пристроєм стрілку приладу встановлюють по центрі оцінки шкали, а для приладів без відлікового пристрою подають вхідний сигнал, що відповідає значенню витрати, що перевіряється. У процесі перевірки значення витрати не повинне мінятися.

Показання інтеграторів безперервної дії фіксують у момент включення й вимикання секундоміра. Механізм установлюють у положення початку циклу інтегрування й фіксують показання, потім після установки стрілки приладу на повіряючу оцінку включають інтегратор і секундомір одночасно. По закінченні часу перевірки виключають інтегратор і секундомір, реєструючи показання інтегратора й час по секундомірі.

Погрішність показань 6М інтегратора обчислюють по формулі:

де М — дійсна різниця показань інтегратора за час перевірки; Nmax - розрахункова різниця показань інтегратора, що відповідає верхній межі вимірів за час (Мmax — розрахункова різниця за 1 год, що відповідає верхній межі вимірів.


Читайте також:

  1. Вибір схеми підключення абонентів залежно від режимів тиску.
  2. Види тиску.
  3. Визначення ударного тиску.
  4. Вимір артеріального тиску.
  5. Випробування високовольтних вимикачів змінного струму
  6. Витратоміри індукційні.
  7. Витратоміри постійного перепаду тиску.
  8. Витратоміри сталого перепаду тиску
  9. Витратоміри щілинні.
  10. Вплив на людину різних величин постійного і змінного струмів
  11. Електричні машини змінного струму.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Витратомірна установка для перевірки | Витратоміри постійного перепаду тиску.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.