Вплив на людину різних величин постійного і змінного струмів

Струм, який проходить через людину	Характер дії струму
змінного (50-60 Гц)	постійного
0,5 . . . 1,5	Початок відчуття, легке тремтіння пальців	Не відчувається
2,0 . . . 3,0	Сильне тремтіння пальців рук	« «
5,0 . . . 7,0	Судороги в руках	Зуд, відчуття нагріву
8,0 . . . 10,0	Руки важко, але ще можна відірвати від електродів. Сильні болі в пальцях, кистях рук та раменах	Посилення нагріву
20 . . . 25	Параліч рук, відірвати їх від електродів неможливо. Дуже сильні болі. Дихати стає важко	Ще більше посилення нагріву. Незначне скорочення м'язів рук
50 . . . 80	Параліч дихання. Початок забруднення роботи серця	Сильне скорочення нагріву. Скорочення м'язів рук, судороги, утруднене дихання
90 . . . 100	Параліч дихання. При тривалості 3 с і більше – параліч серця	Параліч дихання

Примітка. З наведеної таблиці можна виділити наступні граничні величини струму:

1. Поріг відчуття - найменша відчутна величина струму (0,5...1,5ма).

2. Поріг струму, що не відпускає, - найменша величина струму, при якій людина вже не може самостійно звільнитися від захоплених електродів дією тих м'язів, через які проходить струм (10...15ма). Струми меншої величини називають що відпускають.

3. Смертельно небезпечний струм (100ма й більше).

2. За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення:

• нормальні — сухі приміщення, в яких відсутні ознаки гарячих та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем;

• сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;

• вологі — відносна вологість повітря 60...75%;

• сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;

• особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;

• гарячі - температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30°С;

• запилені - наявний в приміщенні пил, який виділяється, осідає на дротах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;

• з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, які руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.

3. Для створення умов підвищеної безпеки обслуговуючого персоналу й надійності роботи електричних пристроїв необхідно регулярно проводити контроль і випробування ізоляції з метою своєчасного виявлення ділянок зі слабкою ізоляцією й ліквідації можливого замикання на конструктивні частини електричних установок (корпус, каркас й інші струмопровідні частини).

Випробування (вимір опору) ізоляції установок і машин роблять перед включенням у мережу знову змонтованої установки, періодично після ремонту, транспортування, зберігання, коли обмотки можуть відволожитися, і під час експлуатації в приміщеннях без підвищеної небезпеки 1 раз у рік, у приміщеннях сирих і з їдкими парами й газами - не рідше 2 разів у рік. Результати періодичних вимірів ізоляції, а також вжиті заходи до усунення дефектів записують у спеціальний журнал.

Загальні заходи щодо попередження електротравматизма. Сюди відносяться:

1) розташування струмоведучих частин на недоступній висоті; 2) огородження доступних струмоведучих частин; 3) застосування посиленої ізоляції; 4) використання подвійної ізоляції в мережах і споживачах струму; 5) застосування низьких напруг; 6) застосування розділових трансформаторів; 7) пристрій захисних заземлень; 8) пристрій занулений; 9) пристрій відключень; 10) вирівнювання потенціалів; 11) пристрій блокувань; 12) використання засобів індивідуального захисту; 13) використання монтерських інструментів з ізольованими рукоятками; 14) допуск до обслуговування мереж і споживачів струму тільки навчених осіб, що мають кваліфікаційну групу; 15) регулярне проведення перевірок ізоляції в мережах і споживачах струму; 16) регулярне проведення перевірок роботи захисних заземлень, занулень, відключень і блокувальних пристроїв; 17) регулярне проведення випробувань засобів індивідуального захисту; 18) регулярне проведення випробувань монтерського інструмента; 19) регулярне проведення технічних оглядів, середніх ремонтів електричних установок; 20) регулярне проведення навчання, атестації й переатестації персоналу, що обслуговує електричні мережі й установки; 21) регулярне проведення первинних і періодичних медичних оглядів.

Література:

1. Апостолюк С.О., Апостолюк А.С., Джигирей В.С. Охорона праці в деревообробній промисловості – К.: Основа, 2003.—487с. (415 – 446)

2. Никитин Л.И., Щербаков А.С., Бобков Н.Г. Охрана труда в лесной и деревообрабатывающей промышленности. — М.: Лесн. пром-сть, 1990. – 432с.

(с.221 – 231)

Лекція №16

Модуль 4“Вимоги безпеки до технологічного обладнання”

Тема: «Забезпечення безпеки праці при експлуатації котельних і компресорних установок на деревообробних підприємствах»

План

1. Типи котельних установок, які експлуатуються на підприємствах деревообробної промисловості.

2. Основні причини аварій при експлуатації котлів.

3. Основні причини аварій компресорних установок.

4. Запобіжні пристрої.

1. На підприємствах деревообробної промисловості експлуатуються різноманітні котельні установки (далі котли), призначені для:

• виробництва технологічної пари, що використовується для гідротермічної обробки деревини;

• опалення виробничих, конторських, санітарно-побутових та інших приміщень;

• на деревообробних підприємствах використовуються:

• парові котли з робочим тиском до 0,07 МПа (0,7 кгс/см²) і вище;

• водогрійні котли з температурою нагрівання води до 115°С і вище;

• котли-утилізатори та ін;

2. При експлуатації котельних установок можуть виникати вибухи та аварії за наступних причин:

• невистачання води або порушення циркуляції в котлі;

• незадовільний водний режим у котлі (наявність у воді солей, лугів, кисню, вуглекислого газу тощо);

• корозія металічних стінок котла, їх тріщини;

• зношування нагрівальних елементів (водяних або газових труб);

• несправність контрольно-вимірювальних приладів (манометрів, водомірного скла тощо);

• несправність запобіжних і зворотних клапанів;

• вибух топкових газів;

• перенапруження металу, з якого виготовленні стінки котла;

• неякісне з'єднання стінок котла;

• неякісне обмурування котла;

• порушення правил безпечної експлуатації котельної установки.

Для забезпечення безпеки праці під час експлуатації котельних установок необхідно дотримуватися "Правил Котлотехнагляду з облаштування і безпечної експлуатації котлів, обладнання та трубопроводів" (далі Правила).

Конструкція котлів та їх основних елементів повинна забезпечувати надійність, ремонтоздатність, довговічність і безпечну експлуатацію протягом часу, передбаченого нормативно-технічною документацією, а також можливість проведення технічного опосвідчення, очищення, промивання, гідравлічного випробування, контролю за технічним станом котла.

Розслідування аварій та нещасних випадків, що пов'язані з експлуатацією котлів, на які поширюються Правила, слід проводити згідно з діючим "Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. № 1094.

3. На деревообробних підприємствах широко застосовують стиснуте повітря для роботи пневматичних приводів технологічного обладнання, зокрема пульверизаційних кабін, пневматичних вайм, вакуумних захватів, пневматичного інструмента тощо.

Для виробництва стиснутого повітря використовують компресорні станції різної продуктивності, які можуть у процесі роботи під час аварійних ситуацій вибухати.

До основних причин аварій компресорних станцій слід віднести:

• надмірний тиск у компресорі або ресивері;

• неправильний монтаж компресорів, ресиверів:

• виникнення у місцях стиснутого повітря вибухонебезпечної суміші парів
масла, пилу, окису металу, що знаходиться у зрівноваженому стані;

• електростатичні розряди при значній концентрації у повітрі пилу і парів
масла;

• неякісне охолодження компресора;

• гідравлічні удари, що виникають внаслідок нерівномірного зношування
поршневих насосів;

• несправність контрольно-вимірювальних приладів і запобіжних клапанів;

• відсутність або несправність фільтрів для очищення повітря і масла;

• використання мастил, що не відповідають існуючим стандартам;

• несвоєчасне проведення технічного огляду та випробування;

• порушення правил технічної експлуатації компресорних станцій.

4. Кожний котел продуктивністю котла більше 100 кг/год повинен мати не менше 2-х запобіжних клапанів. При продуктивності менше 100 кг/год передбачається один запобіжний клапан.

За конструкцією запобіжні клапани бувають: важилево-вантажні, пружинні та імпульсні.

Діаметр отвору важилево-вантажних і пружних клапанів повинен бути не менше 20мм. Допускається зменшення умовного переходу клапанів до 15мм для котлів паропродуктивністю до 0,2 т/год і тиском до 0,8 МПаза умови установки двох клапанів.

Запобіжні клапани повинні захищати котли і пароперегрівачі від перевищення тиску на 10% від розрахункового.

Сумарна пропускна здатність всіх запобіжних клапанів, що встановлюються на котлі, повинна бути на меншою годинної продуктивності котла.

Кожний котел повинен оснащуватися робочим і контрольним запобіжним клапанами. Контрольний і робочий клапани повинні бути відрегульовані так, щоб контрольний клапан відкривався дещо швидше, ніж робочий.

Запобіжні клапани встановлюють на патрубках, приєднаних безпосередньо до барабана котла або до паропроводу без проміжних органів.

Література:

1. Апостолюк С.О., Апостолюк А.С., Джигирей В.С. Охорона праці в деревообробній промисловості – К.: Основа, 2003.—487с. (с.449 – 463)

2. Никитин Л.И., Щербаков А.С., Бобков Н.Г. Охрана труда в лесной и деревообрабатывающей промышленности. — М.: Лесн. пром-сть, 1990. – 432с.

(232 – 254)

Лекція №17

Модуль 4“Вимоги безпеки до технологічного обладнання”

Тема:«Охорона навколишнього середовища в деревообробці»

План

1. Основні джерела забруднення атмосферного повітря

2. Забруднення виробничих стічних вод

3. Види забруднення стічних вод.

1. Технологічні процеси на підприємствах деревообробної промисловості пов'язані з виділенням в атмосферу шкідливих речовин: пилу, пари розчинників і розріджувачів, формальдегіду, окису вуглецю, оксидів азоту, аміаку, деревних відходів та інших.

Таблиця
Читайте також:
I визначення впливу окремих факторів
Абсолютна величина числа позначається символом .
Абсолютні і відносні величини
Абсолютні і відносні статистичні величини
Абсолютні, відносні та середні величини.
Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
Активний вплив на проблему
Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
Аналіз впливу постачальників
Аналіз впливу факторів на зміну сумми гуртової реалізації

Переглядів: 856

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

| Основні види речовин, що забруднюють атмосферу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.