• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Визначення, класифікація і правила побудови індексів

Тема 9 Індекси

1. Визначення, класифікація і правила побудови індексів

2. Перетворення агрегатних індексів у середні

3. Індекси середніх величин

4. Індексний факторний аналіз

Латинське слово „Індекс" означає ^„показник”, "показчик". Економічні індекси - це відносні величини, які характеризують зміну економічних явищ (процесів, об'єктів) впродовж часу (в динаміці), в просторі і в порівнянні з будь-яким еталоном (планом, нормативами, кращими зразками тощо).

Звідси найпоширенішими є індекси динаміки, просторові (територіальні), виконання плану.

Індекси передбачають співвідношення одного і того ж економічного явища. Тому не кожна відносна величина є індексом. Не відносяться до індексів відносні величини структури, координації, інтенсивності.

Існує декілька ознак, згідно з якими проводиться класифікація індексів.

За ступнем охоплення елементів сукупності розрізняють індивідуальні і зведені індекси. Останні в свою чергу поділяються на загальні і групові.

Індивідуальні індекси (і) відображають зміну в динаміці або в просторі тільки одного елемента складного явища (наприклад, обсяг виробництва певного виду продукції, ціна, собівартість певного виду продукції тощо).

Зведені індекси (I) відображають зміну сукупності елементів складного явища (наприклад, зміну обсягу різнорідних видів продукції).

Якщо індекси охоплюють зміну не всіх елементів складного явища, а тільки певну частину (їх групу), то такі індекси називають груповими або субіндексами.

За характером явищ, що вивчаються, індекси поділяють на індекси кількісних і індекси якісних показників.

Індекси кількісних показників відображають зміну обсягу сукупності (обсяг продукції, чисельність працюючих, посівну площу та інші показники, що відображають кількісну ознаку).

Індекси якісних показників характеризують зміну показників, які визначені в середньому на одну одиницю сукупності (ціна, собівартість одиниці продукції, урожайність певної культури, продуктивність праці, фондовіддача, матеріалоємність тощо).

Загальні і групові індекси в залежності від методології обчислення поділяють на агрегатні (підсумкові) і середні з індивідуальних індексів. Агрегатна форма індексів розглядається як основна, а середні з індивідуальних індексів – похідні, які одержують в результаті перетворення агрегатних індексів.

За допомогою індексів вирішуються такі задачі:

а) вимір динаміки середнього значения економічного показника;

б) вимір співвідношення показників середніх регіонів;

в) проведення факторного аналізу;

г) приведення показників до порівнянних цін.

Не виникає складностей, коли потрібно визначити індекс як зміну однорідного елемента складного явища (обсяг певного виду продукції, ціни на певний вид продукції, урожайність певної культури тощо), тобто індивідуальний індекс.

Проте в економічних дослідженнях найчастіше доводиться вивчати зміни складних явищ, що формуються з різнорідних елементів, які не можна підсумовувати, наприклад, різнорідні за споживчою вартістю види продукції в натуральному вимірі.

Неприпустимо також підсумовувати ціни, собівартість одиниці окремих видів продукції, урожайність окремих культур тощо.

Для побудови індексів, які характеризують зміну сукупності різнорідних елементів складного явища або якісних показників, які розраховані у відповідності до однієї одиниці (ціна, собівартість, трудомісткість тощо) використовуються показники-сумірники(співмножники. ознака-вага).

Такими показниками-сумірниками для якісних величин є системанатуральних показників. Так, для цін, собівартості, трудомісткості - це фізичний обсяг продукції, для урожайності культур - посівна площа і т.д.

Для узагальнення різнорідних видів продукції показниками-сумірниками є ціна, собівартість, трудомісткість.

Вся теорія індексів спрямована перш за все на визначення змін різнорідних елементів складного явища в цілому.

Показник, зміна якого визначається за допомогою індексу, називається індексовним.

Для розрахунку індексів використовуються наступні умовні позначення:

q – кількість виготовленого (або проданого) товару (продукції) певного виду у натуральному вимірі;

p – ціна одиниці товару (продукції);

z – собівартість одиниці продукції;

t – трудомісткість або затрати робочого часу на виготовлення одиниці певної продукції;

w – продуктивність праці (виробіток продукції на одного працюючого);

у – урожайність певної культури;

n – розмір посівної площі під певну культуру;

„0” – порядковий знак показника базисного періоду;

„пл” – значення показника згідно плану;

„1” – порядковий номер показника звітного періоду.

pq – загальна вартість виготовленої або проданої продукції (товарообіг певного виду);

zq – витрати на виробництво певного виду продукції;

tq – загальні витрати робочого часу на виготовлення певного виду продукції;

yn – валовий збір певної сільськогосподарської культури.

З огляду на приведене вище можна дати таке визначення агрегатного індексу.

Агрегатний індексдинаміки (або виконання плану) – це дріб, в чисельнику якого сума добутків індексовного показника за звітний період на показник-сумірник, а в знаменнику сума добутків індексовного показника за базисний період (або планове значення) на цей же показник-сумірник, причому показник-сумірник приймається за звітний період, якщо індексовна величина є якісною, і за базисний період (план), якщо індексовна величина кількісна.

Індивідуальний індекс – це по суті коефіцієнт (темп) росту або рівень виконання плану певного показника.

Таблиця 9.1

Індивідуальні індекси та формули для їх обчислення

Таблиця 9.2

Агрегатні індекси та формули для їх обчислення

Назва індексів	Розрахункова формула
1. Фізичного обсягу виготовленої (реалізованої) продукції	Іq = ∑q1p0 / ∑q0p0
2. Ціни	Іp = ∑q1p1 / ∑q1p0
3. Собівартості	Іz = ∑q1z1 / ∑ q1z0
4. Трудомісткості	Іt = ∑q1t1 / ∑ q1t0
5. Валового збору	Іyn = ∑n1y1 / ∑ n0y0
6. Урожайності певної культури	Іу = ∑n1y1 / ∑ n1y0
7. Витрат на виробництво	Іzq = ∑q1z1 / ∑ q0z0
8. Товарообороту	Іqp = ∑q1p1 / ∑q0p0
9. Купівельної спроможності грошової одиниці

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Етичні правила психологічних досліджень
3. V. Класифікація і внесення поправок
4. V. Класифікація рахунків
5. А ви слідуєте цім правилам, коли виступаєте публічно?
6. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
8. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
9. Алгоритм побудови сітьових графіків.
10. Алгоритми побудови дерев екстремальної ваги
11. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
12. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток

Переглядів: 1770