• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття й ознаки злочину

Під злочином у кримінальному праві розуміють пе­редбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК). Злочином визнається тільки конкретний акт вольової поведінки (вчинок) людини у формі дії або бездіяль­ності. Думки, наміри, погляди і судження особи, що мають навіть негативний (антигромадський) характер, не можуть бу­ти визнані злочином, якщо вони не об'єктивовані в конкретному акті поведінки, в суспільно небезпечній дії або бездіяль­ності людини, яка мас всі ознаки суб'єкта злочину (ст.ст. 18 22 КК).

Ознаками злочину є: суспільна небезпека, кримінальна протиправність, винність і караність діяння - дії або бездіяль­ності. Суспільна небезпека означає, що злочин завдає істотної шкоди (збитку) або ж створює загрозу заподіяння такої шкоди охоронюваним кримінальним законом благам - суспільним відносинам. Характер і ступінь суспільної небезпеки визна­чаються всією сукупністю об'єктивних і суб'єктивних ознак злочину: цінністю блага (об'єкта), на яке посягає злочин, ха­рактером діяння, способом, місцем, часом, обстановкою вчи­нення злочину, тяжкістю наслідків, формою вини (умисел або необережність), мотивом, метою тощо. Дія (або бездіяль­ність), що навіть формально підпадає під ознаки будь-якого діяння, передбаченого законом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспі­льству або державі (наприклад, крадіжка малоцінного майна -олівець, пачка цигарок тощо), не може бути визнана злочином (ч. 2 ст. 11 КК).

Під кримінальною протиправністю розуміють передбаченість (заборону) суспільно небезпечного діяння криміна­льним законом - конкретною статтею Особливої частини КК. Дія або бездіяльність, не передбачені кримінальним законом, тобто не зазначені в певній статті Кримінального кодексу, ні за яких обставин не можуть бути визнані злочином і не мо­жуть тягти кримінальної відповідальності.

Ознака "винність" пов'язана з наявністю в діях особи умислу або необережності. Невинне заподіяння шкоди (казус) виключає можливість визнання діяння злочинним.

Ознака караності означає, що за будь-який злочин у законі передбачено конкретні вид і міра покарання. Наявність усіх зазначених ознак дозволяє в кожному конкретному випа­дку відносити те або інше діяння (вчинок) до числа злочинних і караних. Відсутність же хоча б однієї з цих ознак виключає можливість розглядати скоєне діяння як злочин.

Злочини з урахуванням ступеня їхньої тяжкості поді­ляються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі (ст. 12 КК). Вони різняться між со­бою правовими наслідками, зокрема тяжкістю покарання, пе­редбаченого за них у санкціях статей Особливої частини КК.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
8. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
9. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
10. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
11. Аналіз однієї ознаки
12. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.

Переглядів: 573