У впливі на суспільство.

У нелегальній діяльності і скоєнні злочинів.

1. Розподіленням ролей всередині спільноти, закріпленням певних функцій за підрозділами, що веде до спеціалізації, підвищення кримінального професіоналізму, перетворення злочинної діяльності на єдиний засіб отримання доходу і, як наслідок, — просування по щаблях кримінальної кар’єри.

2. Здійсненням насамперед нелегальної економічної діяльності, реалізацією заборонених товарів і послуг, які мають попит (не виключається також штучне створення дефіциту на легальні товари). Така діяльність ґрунтується на раціоналістичних, ринкових засадах, тобто злочинці намагаються всіма засобами мінімізувати ризик своєї активності, досягти максимальної рентабельності оборудок, домогтися гарантій, встановити контроль за сферами виробництва і збуту, територіями.

3. Систематичним корумпуванням посадових осіб.

4. Наявністю легальних ланок (підприємств, торгових фірм, громадських організацій) для маскування злочинної діяльності і диверсифікації активів, відпрацьованих механізмів відмивання коштів, налагодження каналів і ринку збуту. Економічна глобалізація сприяє експорту нелегального капіталу у країни з ліберальним фінансовим законодавством.

5. Ретельним плануванням злочинів, залученням до їхнього скоєння висококласних спеціалістів, використання науково-технічних засобів.

6. Розширенням ринку нелегальних товарів і послуг, утворенням співтовариств (у тому числі на регіональному і міжнародному рівні), опанування нових сфер кримінальної активності, змінами технології злочину.

7. Співпрацею злочинних угруповань з терористичними організаціями.

8. Інтеграцією національних злочинних організацій у загальносвітову організовану злочинність.

1. Спробою співпраці з політичними і економічними угрупованнями, зв’язками з діячами культури та науки, налагодженням неформальних контактів з деякими урядами та над урядовими структурами, терористичними організаціями. Такий симбіоз дає змогу і тим і іншим конвертувати вплив в одній сфері на владу і гроші в іншій. А формування громадської думки через придбання засобів масової інформації сприяє політизації організованої злочинності

2. Експортом злочинності з потоками мігрантів.

3. Присвоєнням злочинними спільнотами функцій держави (арбітраж, суд, охорона, збір податків). Організована злочинність як підсистема суспільства намагається використати його інститути в своїх цілях, сформувати вигідну їй економічну і соціальну політику (наприклад, надання окремим суб’єктам податкових пільг), громадську думку про респектабельність тих чи тих босів тіньового бізнесу; маргіналізувати, декласувати населення, знецінити вартість робочої сили; використати міжнаціональні конфлікти тощо.

4. Застосуванням психологічного і фізичного тиску, залякування, терору щодо суспільства.

5. Експансія кримінальної субкультури в офіційну культуру, яка здійснюється на двох рівнях. На зовнішньому – через залучення суб’єктів кримінальної субкультури в інституціональну культуру, передусім в політичні та економічні інститути, яке супроводжується їх участю у владі, у прийнятті законів, що регулюють суспільний порядок життя, в розподілі матеріальних ресурсів і благ. На внутрішньому рівні експансія здійснюється через криміналізацію індивідуальної і суспільної свідомості, правового нігілізму і аномії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
В організаційній структурі.	\|	Цілі та результати організованої злочинної діяльності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.