• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Політологія та інші науки про суспільство. Обєкт і предмет політології

ПОЛІТОЛОГІЯ

ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ

№1 .Політологія як система знань про політику. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни 2

№2. Політичні вчення стародавніх цивілізацій Сходу і Заходу. Середньовіччя і Відродження 12

№3. Політичні ідеї мислителів епохи Відродження та Нового часу 22

№4. Плюралізм західноєвропейської політичної думки ХІХ − поч. ХХ століття 31

№5. Становлення і розвиток політичної думки в Україні (ІХ−XVIII ст.) 48

№6. Політична думка в Україні в ХІХ − поч. ст. ХХ ст. 61

№7. Політична влада 77

№8. Політична система суспільства 87

№9. Держава в політичній систем суспільства 98

№10. Політичні партії і партийні системи 107

№11. Етнонаціональна політика 117

№12. Політична еліта і політичне лідерство 127

№13. Вибори та виборчі системи 141

№14. Політичний маркетинг і політичний менеджмент 156

ЛЕКЦІЯ №1. Політологія як система знань про політику. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни

План

1. Політологія та інші науки про суспільство. Обєкт і предмет політології

2. Закономірності політології

3. Структура політології

4. Основні категорії, методи і функції політології

5. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни

Політологія (від грецьк. politika − державні й суспільні справи і logos − слово, поняття, вчення) − це наука про політику політика є об'єктом дослідження багатьох галузей наукового знання:

* політична філософія

* політична історія

* політична соціологія

* політична економія

* політична психологія

* правознавство

* політична культурологія

* політична етика

* політична антропологія

* політична етнографія

* політична демографія

* політична статистика

* політична географія

* політична екологія

* біополітологія.

Ці галузі є складовими відповідних наук − психології, економічної теорії, антропології, географії, це не політологія

Є три підходи до визначення політології:1) розуміння політології як міждисциплінарної науки, що охоплює всі перелічені й подібні галузі наукового знання про політику − досить поширений; 2) всю сукупність наукових знань про політику називають політологією у широкому розумінні, менш поширений; 3) політологія − це наука про політичну систему суспільства та її різноманітні підсистеми. Жодна інша галузь наукового знання, яка досліджує політичну сферу суспільного життя, не робить це з такою системністю й повнотою, як політологія, і не має політичну систему суспільства в цілому як свій предмет. Політологія не може претендувати на вивчення всієї багатоманітності проявів політичного життя суспільства, однак вона є єдиною наукою, яка досліджує такі прояви в систематизованому вигляді - наш робочий.

Довести це можна з’ясовуючи відповідь на питання про предмет політології, тобто через з'ясування відмінного між нею та іншими науками про суспільство. Об'єктом політології як науки виступає політична сфера суспільного життя, основний зміст якої складають політико-владні відносини як відносини з приводу влади в суспільстві. Політика є об'єктом дослідження багатьох наук про суспільство, причому кожна з них має у цій сфері свій предмет і досліджує його притаманними їй методами й засобами. Політична філософія з'ясовує значення політичних явищ для життя людини й суспільства, оцінює їх під кутом зору загального блага, принципів справедливості, свободи, рівності тощо. Вона більшою мірою виходить із того, що повинно бути або що є бажаним, аніж із дійсного. У значенні найбільш загальної методології пізнання політичної сфери суспільного життя політична філософія виступає як філософія політики.

Політична історія є історією політики − вона вивчає головним чином процеси виникнення, розвитку й занепаду держав, відносини між ними, війни, революції.

Принципова відмінність історичного дослідження полягає в тому, що воно йде від вивчення конкретних подій, процесів і фактів до певних теоретичних узагальнень, тоді як політологія використовує вже існуючі теоретичні узагальнення − форми наукового знання про політику (ідеї, гіпотези, концепції, теорії, парадигми тощо) при аналізі конкретних явищ і процесів, наприклад політологічне дослідження процесу становлення багатопартійності в Україні передбачає використання основних положень партології, політолог повинен з'ясувати, як співвідноситься процес становлення багатопартійності в Україні з уже відомими закономірностями такого процесу, чи відповідають політичні партії України існуючим теоретичним моделям партій, якою є партійна система в країні тощо. Але вже історія політичних учень виступає невід'ємною складовою політології як історія виникнення, становлення і розвитку політології.

Тривалий час політологія розвивалась у складі соціології. Соціологія є наукою про соціальні відносини як один із їхніх різновидів. Соціальні відносини — це відносини, які складаються між історично та об'єктивно сформованими спільностями людей: класові, етнічні, демографічні тощо. В дослідженні політичної сфери соціологія йде від соціального до політичного, тобто від відносин між соціальними спільностями до відносин з приводу політичної влади. Досліджуючи соціальний аспект політичної сфери суспільного життя, соціологія виступає як політична соціологія. Використовуючи притаманні їй методи й засоби дослідження − анкетування, інтерв'ю тощо, вона виступає як соціологія політики. Політологія ж йде від визначень політики, влади до їхніх суб'єктів, у тому числі соціальних. Вона традиційно вивчає в основному інституціональний аспект політики, передусім організацію та діяльність держави, весь механізм політичної влади.

Органічним є зв'язок політології з правознавством, насамперед з такими його складовими, як теорія держави і права та наука конституційного права. Політологія й теорія держави і права мають спільний головний об'єкт дослідження — державу. Об'єктом науки конституційного права є державно-політичні відносини, тобто ті, суб'єктом яких тією чи іншою мірою виступає держава. Політологія досліджує також інші політичні інститути — політичні партії, групи інтересів, органи місцевого самоврядування, всю багатоманітність суб'єктів і виявів політичних відносин.

Політична психологія досліджує роль орієнтацій, переконань, очікувань, мотивацій, сприйняття у політичній поведінці людей, що особливо важливо при вивченні громадської думки, політичних конфліктів, електоральної поведінки тощо.

Політична економія розробляє методи, прийоми, засоби державної політики стосовно функціонування економічної системи суспільства в цілому, основи і напрями державного регулювання економічних процесів, економічної стратегії і тактики.

Політична антропологія досліджує зв'язок політики з біосоціальними рисами людини, її пріоритетним напрямом є виведення характерних рис політичної культури того чи іншого народу з особливостей його національної культури.

Політична географія вивчає залежність політичних процесів від їх просторового розташування, обумовленість політики розмірами, економіко-географічними, кліматичними та іншими природними чинниками.

Після того, як ми з’ясували відмінності між іншіми науками і політологією, можна ствердити, що собливості політології як окремої науки про політику найповніше відображає категорія “політична система суспільства”. Це інтегративна категорія, яка органічно поєднує всі інші категорії політології − політичні інститути, політичні відносини, політичні процеси, політичну культуру тощо, а тому є центральною у науці про політику.

Політологія − це наука про політичну систему суспільства та її різноманітні підсистеми. Жодна інша галузь наукового знання, яка досліджує політичну сферу суспільного життя, не робить це з такою системністю й повнотою, як політологія, і не має політичну систему суспільства в цілому як свій предмет. Політологія не може претендувати на вивчення всієї багатоманітності проявів політичного життя суспільства, однак вона є єдиною наукою, яка досліджує такі прояви в систематизованому вигляді.

Стосовно предмета політології існували різні судження. В античному світі приватне і політичне, державне життя існувало в нерозривній єдності. Інституціональним суб'єктом політики там була лише держава, оскільки інших розвинених політичних інститутів тоді ще не знали. Об'єктом політико-філософських досліджень античних мислителів була саме держава у нерозривній єдності з суспільством. У міру розмежування громадянського суспільства й держави, появи інституціональних засобів впливу цього суспільства на державу − політичних партій, груп інтересів, засобів масової інформації тощо − коло інституціональних суб'єктів політики розширилося, вона стає наукою про політику в цілому. Тому вчені висловлюють різні думки щодо предмета політології. Одні вважають таким предметом владу, другі − політичну систему, треті − демократію, четверті − політичну культуру.

Отже, політологія виступає як спеціальна теорія політики, котра відрізняється від інших наук тим, що 1) вивчає політичну сферу суспільного життя не в загальному ряду багатьох інших об'єктів, як це роблять, наприклад, філософія, соціологія чи історія, а як єдиний і основний об'єкт; 2) вивчає не окремі аспекти політичного життя, а розглядає його як багатомірну, цілісну систему;3) головним предметом її пізнання є притаманні цій системі закономірності.

Читайте також:

1. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
2. Абетково-предметний покажчик
3. АГД як галузь економічної науки
4. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
5. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
6. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
7. Б. Обчислювальні науки
8. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
9. Банківське право: предмет та методи правового регулювання
10. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
11. В системі вищої освіти і науки України
12. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.

Переглядів: 2434