• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Яку сировину не використовують для виробництва плавлених сирів?

Яку технологічну операцію не застосовують у виробництві плавлених сирів?

Які вади сировини для плавлення не перешкоджають її використанню?

Яка технологічна операція не входить до технологічної схеми виробництва плавлених сирів?

+1.сепарування

2. подрібнення сировини

3. підбір сировини

4. охолодження

Л-28, с.203

1. вміст аміаку

+2. кормові присмаки

3. наявність кишкової палички

4. наявність механічних домішок

Л-28, с.203

259. Під час виготовлення плавлених сирів використовують:

1. сірчану кислоту

+2. сіль-плавитель

3. азотну кислоту

4. аміак

Л-32, с.114

260. Під час виготовлення плавлених сирів коптильний препарат використовують для:

1. попередження пліснявіння

2. покращення консистенції

3. підвищення вмісту солі

+4. заміни процесу коптіння

Л-32, с.129

261. Причиною мучнистої консистенції плавлених сирів є:

+1. нестача солі-плавителя

2. переробка перезрілих сирів

3. використання сирів зниженої кислотності

4. низька температура плавління

Л-32, с.165

262. Найкраща стійкість консервних сирів спостерігається після теплової обробки в режимі:

1. виннокислі солі

2. нітрати

3. фосфати

+4. цитрати

Л-28 с.203

263. Температура холодного коптіння плавленого сиру становить:

+1. 30–40˚С

2. 75–80˚С

3. 95–100˚С

4. 100–110˚С.

Л-32, с.127

264. Цитратами називають солі:

1. виннокислі

+2. лимоннокислі

3. сірчанокислі

4. кухонну

Л-28, с.203

265. Погано плавляться сири з показником рН:

1. нижче 6,5

2. нижче 5,2

3. вище 6,6

+4. вище 5,2

Л-28, с.205

266. Фосфати рекомендують додавати за переробки:

1. перезрілих сирів

+2. недозрілих сирів

3. суміші різних сирів

4. використання сухих молочних компонентів

Л-28, с.203

1. коптіння

2. плавлення

+3. фризерування

4. гомогенізацію

Л-32, с. 128

268. Термін зберігання копченого ковбасного сиру не повинен перевищувати:

+1. 2–3 міс.

2. 7–8 міс.

3. 5–6 міс.

4. 1–2 міс.

Л-32, с.129

269. Дієтичний плавлений сир виробляють з додаванням:

1. вітаміну С

2. бринзи

3. вершків

+4. заквасок чистих культур молочнокислих бактерій

Л-32, с.137

+1. незбиране молоко

2. недозрілі сири

3. суміші різних сирів

4. сухі молочні компоненти

Л-32, с.42–50

271. Солі-плавителі називають:

1. розчинниками жиру

+2. розчинниками білка

3. коагуляторами

4. кислоутворювачами

Л-32, с.49

272. Термін зберігання плавленого пастеризованого сиру з м’ясними компонентами не повинен перевищувати:

1. 2–3 міс.

2. 4 міс.

3. 10–15 діб

+4. 1 міс.

Л-32, с.111

273. Оптимальний вміст розчинного азоту в нежирних сирах для переробки становить:

1. 5–10%

+2. 15 %

3. 0,6–0,7%

4. 4–5%.

Л-32, с. 50

274. Під час плавлення сирної маси рівень розчинного азоту:

+1. зростає

2. зменшується

3. зникає

4. залишається незмінним

Л-32, с.79

275. Під час переробки молока на масло велику роль відіграє:

+1.загальна кількість жиру в молоці

2. вміст білка

3. кислотність молока

4. співвідношення жиру до білка

Л-33, с.25

276. У масловиготовлювачах періодичної дії солодковершкове масло збивають з оптимальною жирністю вершків:

+1.32–37%

2. 24–28%

3. 45–48%

4. 10–12%

Л-33, с.142

277. Для зменшення кислотності вершків застосовують:

1. стерилізацію

+2. промивання

3. сепарування

4. вакреацію

Л-33, с.52

278. Режим пастеризації вершків обирають з урахуванням:

+1. виду масла, яке виготовляють

2. жирності вершків

3. кольору вершків

4. кислотності вершків

Л-33, с.49

279. Для збереження ароматичних речовин пастеризацію вершків проводять у такій системі:

1. закритій

+2. відкритій

3. напіввідкритій

4. періодичної дії

Л-33, с.203

280. Оптимальний вміст жиру в вершках під час виробництва масла в масловиготовлювачах безперервної дії становить:

1.32–37%

+2. 25–30%

3. 38–42%

4. 10–12%

Л-33, с.200

281. Під час виробництва кисловершкового масла обов’язковою операцією є:

1. нормалізація

2. фризерування

+3. сквашування

4. гомогенізація

Л-28, с.262

282. Для регулювання кольору вершкового масла барвники вносять:

1. перед збиванням вершків

2. під час обробки масляного зерна

+3. відразу після пастеризації вершків

4. перед пастеризацією вершків

Л-33, с.199

283. Процес соління масла забезпечує:

+1. стійкість за зберігання

2. припинення розпаду білка

3. виникнення вад хімічного походження

4. певний колір

Л-33, с.196

284. Механічну обробку масла проводять для:

+1. отримання пласта однорідної консистенції та регулювання вологи

2. переходу фаз

3. отримання масляного зерна з необхідним вмістом вологи

4. перетворення структури масла в вершки

Л-33, с.171

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
3. Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
4. Автоматизація виробництва
5. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
6. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
7. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
8. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
9. Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.
10. Аналіз результатів національного виробництва.
11. Аналіз технічного рівня виробництва
12. Аналіз факторів впливу на обсяги виробництва суспільного продукту.

Переглядів: 1687