МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Яке з наведених видів масла містить підвищений вміст вологи?1. шоколадне 2. вершкове “Екстра” +3. селянське 4. бутербродне Л-33, с.8
286. Підсирне масло – це масло, отримане із вершків: +1. у результаті сепарування сироватки 2. у результаті сепарування молока незбираного 3. високожирних 4. отриманих зі знежиреного молока Л-33, с.9
287. Оптимальне заповнення барабана масловиготовлювача становить: 1. 70–80% + 2. 40–50% 3. 30–40% 4. 50–60%. Л-3, с.142
288. Стійкість масла під час зберігання – це: +1. властивість зберігати якість продукту тривалий час без помітної зміни його смаку і запаху 2. здатність зберігатись тривалий час 3. здатність зберігатись за підвищених температур 4. здатність зберігатись за понижених температур Л-28, с.274 289. Мета теплової обробки вершків під час виробництва масла: +1. знищення сторонньої мікрофлори 2. усунення запаху 3. зниження кислотності 4. зміна дисперсного стану Л-33, с.49
290. Мета дезодорації вершків: 1. знищення сторонньої мікрофлори +2. усунення сторонніх запахів і присмаків 3. зниження кислотності 4. зміна дисперсного стану Л-33, с.52
291. Режими фізичного дозрівання встановлюють залежно від: 1. жирності вершків +2. хімічного складу молочного жиру та виду масла 3. вмісту білка 4. співвідношення жиру до білка Л-33, с.105
292. Тривалість збивання масла в масловиготовлювачах періодичної дії становить: 1. 10–20 хв 2. 30–40 хв 3. 10–15 с +4. 50–60 хв Л-33, с.141 293. Основна мета промивання масляного зерна – це: 1. зниження кислотності масла 2. покращення консистенції +3. видалення залишків маслянки 4. покращення смакових якостей масла Л-33, с.147
294. Про закінчення процесу механічної обробки судять за: +1. ступенем диспергування вологи 2. однорідністю вершків 3. масовою часткою жиру 4. вмістом вологи в маслі Л-33, с.157
295. Регулювання вмісту вологи в маслі за допомогою масловиготовлювача безперервної дії здійснюється: +1. насосом-дозатором 2. зміною температури обробки 3. додаванням води під час фізичного дозрівання 4. шляхом збивання вершків Л-33, с.160
296. Тривалість обробки масла в масловиготовлювачах періодичної дії до 2% залежить від: +1. частоти обертання барабана 2. вмісту вологи в маслі 3. консистенції вершків 4. вмісту білка у вершках Л-33, с.166
297. Зміна жиру в процесі зберігання полягає в: 1. прогірканні 2. осаленні +3. осаленні, окисленні і прогірканні 4. пліснявінні Л-33, с.247
298. Отримання високожирних вершків проводять за температури: 1. дезодорації 2. сквашування 3. фізичного дозрівання +4. пастеризації Л-33, с.75 299. Ступінь дестабілізації жирової емульсії в процесі сепарування вершків становить: 1. 70% 2. 40–50% 3. 30–40% +4. 60% Л-33, с.78 300. Затвердіння молочного жиру відбувається внаслідок: 1. підвищення температури +2. кристалізації гліцеридів молочного жиру 3. зниження кислотності 4. підвищення кислотності Л-33, с.94 301. Під час збивання вершків масляне зерно утворюється за рахунок: +1. агрегації жирових кульок 2. видалення вологи 3. видалення залишків маслянки 4. насичення вершків повітрям Л-33, с.122 302. Причиною штаффу масла (поверхневого окислення) є: +1. розвиток поверхневої аеробної мікрофлори і окислювальні процеси на поверхні 2. потрапляння світла 3. окислювальні процеси на поверхні масла 4. розвиток анаеробної мікрофлори на поверхні масла Л-28, с.275 303. У результаті припинення промивання масляного зерна вміст сухих речовин: +1. зменшується на 70% 2. збільшується на 0,2–0,5% 3. залишається незмінним 4. збільшується на 20% Л-33, с.147 304. У масловиготовлювачах періодичної дії промивання масляного зерна проводять: +1. після видалення маслянки 2. після закінчення збивання 3. перед фасуванням масла 4. в процесі збивання Л-33, с.149
305.Формостійкість масла – це: +1. здатність масла утримувати структуру за підвищеної температури 2. здатність масла змінювати форму під час зберігання 3. відповідність масла вимогам стандарту 4. здатність масла зберігати форму протягом доби Л-33, с.272 306. У групу масел, отриманих внаслідок термомеханічної обробки масла і високожирних вершків, не входить: 1. стерилізоване масло 2. топлене масло 3. пастеризоване масло 4. гомогенізоване Л-33, с.8
307. За підвищеного вмісту вологи у високожирних вершках їх нормалізують: 1. сухим молоком +2. молочним жиром 3. маслянкою 4. незбираним молоком Л-33, с.80 308. Якої теорії маслоутворення не існує: 1. гідродинамічної +2. теплофізичної 3. фізико-хімічної 4. колоїдно-хімічної Л-28, с.227
309. Кількість промивної води за промивання масляного зерна: 1. 70% 2. 40–50% 3. 30–40% +4. 50–60% Л-28, с.234
310. Згідно з ДСТУ в маслі вміст солі не повинен перевищувати: 1. 10–15% +2. 1,5% 3. 3–2% 4. 5–6% Л-28, с.235
311. Соління масла сухою сіллю здійснюють у: +1. зерні 2. маслянці 3 маслі 4. вершках Л-28, с.236 312. У виробництві шоколадного масла використовують: 1. шоколад і патоку +2. какао порошок і цукор 3. каву і цикорій 3. какао масло і цукрову пудру Л-28, с.266 313. Топлене масло отримують із: 1. сухого молока +2. масла вершкового 3. маслянки 4. незбираного молока Л-28, с.267 314. Після промивання масляного зерна у виробництві масла способом збивання застосовують: 1. пакування +2. обробку 3. збивання 4. фізичне дозрівання Л-28, с.216 315. Причиною появи “мутної сльози” в маслі є: +1. недостатнє промивання і обробка 2. підвищений вміст вологи 3. недостатня обробка 4. надлишковий вміст жиру Л-28, с.280 316. Промивання вершків під час виробництва масла вершкового застосовують для: 1. збільшення кількості вершків 2. кристалізації гліцеридів молочного жиру +3. зниження кислотності 4. зміни дисперсного стану Л-28, с.221
317. У дезодораторі починається кипіння вершків за температури: 1. 90–950С 2. 104–1080С 3. 75–850С +4. 65–70 0С Л-28, с.222
318. У виробництві масла вершкового температура пастеризації вершків І ґатунку у весняно-літній період становить: +1. 85–900С 2. 100–1020С 3. 74+20С 4. 65+20С Л-28, с.223 319. Повністю перевести гліцериди в твердий стан можна за температури: 1. 7–80С 2. 10–120С 3. 74.+20С +4. 80+20С Л-31, с.189 320. Концентрація дрібних частинок речовини і спливання їх на поверхню разом з повітряними кульками називається: 1. денатурацією +2. флотацією 3. коагуляцією 4. осмосом Л-31, с.191
321. Топлене масло отримують витоплюючи жир з вершкового масла за температури: 1. 97–980С 2. 100–1020С +3. 75–850С 4. 65+20С Л-31, с.195 322. Термін зберігання масла за температури 12–160С становить: 1. 25 міс. +2. до 12 міс. 3. 3–4 міс. 4. 5–6 міс. Л-31, с.291 323. Прогіркання молочного жиру відбувається під впливом: 1. кислот 2. газів 3. вітамінів +4. кисню Л-31, с.291 324. Максимальна кількість маслянки, яку можна видалити під час промивання, становить: +1. 15–25% 2. 40–50% 3. 30–40% 4. 50–60%. Л-28, с.234
325. Фізико-хімічні основи перетворення високожирних вершків у масло називаються: +1. зміною фаз 2. зміною хімічного складу молочного жиру 3. дестабілізацією жирової емульсії 4. структурною зміною плазми Л-33, с.171 326. Обробка масла вершкового в зимовий період способом збивання здійснюється за температури: 1. 20–250С +2. 10–140С 3. 40–450С 4. 1–20С Л-33, с.166 327. Нестачу вологи в маслі, виробленому способом збивання, компенсують під час: 1. пакування масла +2. обробки масла 3. збивання масла 4. фізичного визрівання Л-33, с.166 328. У масловиготовлювачах безперервної дії застосовують обробку масла: 1. ударами +2. екструзійно-шнекову 3. теплову 4. термомеханічну Л-33, с.153 329. У масловиготовлювачах безперервної і періодичної дії процес механічної обробки проходить: 1. 4 стадії +2. 3 стадії 3. 5 стадій 4. 2 стадії Л-33, с.155 330. Потужність масловиготовлювача безперервної дії встановлюють з урахуванням: 1. вмісту вологи у вершках +2. виду масла 3. жирності вершків 4. кислотності вершків Л-33, с.158 331. Гомогенізацію (якщо таку застосовують) свіжовиробленого масла здійснюють у: 1. сепараторі +2. масловиготовлювачі 3. вакуум-насосі 4. дезодораторі Л-33, с.167 332. Сортування вершків на підприємстві здійснює: +1. майстер цеху 2. помічник лаборанта 3. маслороб 3-ого розряду 4. маслороб 2-ого розряду Л-28, с.219 333. Ефективніше пастеризацію вершків здійснюють на пастеризаторі: 1. трубчатому +2. пластинчатому 3. з витискаючим барабаном 4. змішаного типу Л-28, с.222 334. Гомогенізацію масла застосовують для: 1. покращення вершків 2. кристалізації гліцеридів молочного жиру 3. зниження кислотності +4. збільшення коагуляційної фракції масла Л-33, с.167
335. У масловиготовлювачах періодичної дії проводять: 1. видалення жиру +2. збивання вершків 3. фасування масла 4. гомогенізацію масла Л-33, с.149 336. Для виправлення вад у вершках не використовують: 1. фільтрацію 2. промивання 3. дезодорацію +4. гомогенізацію Л-33, с.52 337. Кристалізація молочного жиру відбувається внаслідок: +1. зниження температури 2. підвищення кислотності 3. зниження кислотності 4. підвищення температури Л-33, с.94
338. Термомеханічну обробку високожирних вершків проводять для: 1. отримання вершків однорідної консистенції 2. регулювання вмісту вологи в маслі 3. отримання масляного зерна з необхідним вмістом вологи. +4. перетворення структури високожирних вершків у структуру масла Л-33, с.171
339. Заповнення барабана масловиготовлювача періодичної дії для дотримання нормального процесу збивання становить: 1. 70–80% +2. 40–50% 3. 30–40% 4. 50–60% Л-33, с.142 340. Концентрація жирових кульок в емульсії масла з підвищеним вмістом плазми становить: 1. 70–80% 2. 40–50% +3. 61–64% 4. 50–60% Л-33, с.225 341. Під час виробництва кисловершкового масла не використовують: 1. закваску 2. дріжджі +3. сичужний фермент 4. маслянку Л-33, с.225 342. Обробку масла завершують після: 1. диспергування жиру +2. диспергування вологи 3. підвищення масової частки жиру 4. підвищення вмісту вологи в маслі Л-33, с.157 343. Пастеризацію вершків під час виробництва масла здійснюють для: 1. усунення запаху +2. інактивації ферментів 3. зниження кислотності 4. зміни дисперсного стану Л-33, с.49
344. Температуру пастеризації під час виробництва масла вершкового встановлюють з урахуванням: +1. ґатунку вершків 2. кислотності вершків 3. виду масла 4. дисперсного стану жиру Л-33, с.201
345. Температура пастеризації суміші під час виробництва згущеного молока з цукром: 1. 60–750С +2. 107+20С 3. 74+20С з витримкою 15–20 секунд 4. 65+20С Л-28, с.319 346. Метод наближення вуглеводного складу коров’ячого молока до жіночого: +1. додавання декстрин-мальтози 2. додавання борошна 3. додавання рослинної олії 4. додавання манної крупи Л-30, с.33 347. Основний принцип консервування, на якому засновано виробництво згущених молочних консервів з цукром: 1. ксероанабіоз +2. осмоанабіоз 3. абіоз 4. анабіоз Л-31, с.264 348. Нормалізацію згущених молочних консервів проводять за: 1. масовою часткою жиру +2. масовою часткою жиру з урахуванням сухого знежиреного молочного залишку 3. масовою часткою білка 4. вмістом вологи Л-28, с.288 349. Сировина для виробництва казеїну: 1. молоко незбиране +2. молоко знежирене 3. сироватка 4. маслянка Л-29, с.318
350. Масова частка жиру у згущеному молоці з цукром: 1. 10% +2. 8,5% 3. 19% 4. 20% Л-28, с.316 351. Сировина для виробництва молочного цукру: +1. сироватка 2. молоко незбиране 3. вершки 4. молоко знежирене Л-28, с.369
352. Харчовий казеїн отримують шляхом осадження білків: 1. харчовою кислотою 2. сірчаною кислотою +3. молочною кислотою 4. сичужним ферментом Л-29, с.323 353. Види молочних консервів, які виробляють на основі принципу ксероанабіозу: +1. сухі молочні продукти 2. згущені стерилізовані молочні продукти 3. згущені з цукром молочні консерви 4. згущені з смаковими наповнювачами Л-31, с.270
354. Компоненти, які вносять у виробництво рідкої стерилізованої суміші “Малятко”: 1. борошно 2. вітамін В 3. казеїн +4. лактулозу Л-28, с.361 355. Режими коагуляції білка під час виробництва харчового кислотного казеїну: 1. 42+2 0С кислотність 35 0Т 2. 20+2 0С кислотність 18 0Т +3. 53+5 0С кислотність 48–53 0Т 4. 28+2 0С кислотність 20 0Т Л-29 с.323 356. Масова частка жиру в сухому незбираному молоці: +1. 25% 2. 10% 3. 8% 4. 12% Л-28, с.338
357. Харчові казеїнати використовують: +1. в якості білкової добавки до харчових продуктів 2. для підвищення термостійкості молока 3. для подовження терміну зберігання харчових продуктів 4. для покращення консистенції продукту Л-28, с.318 358. Охолодження сухого молока перед фасуванням проводять до температури: +1. 25–30 0С 2. 0±1 0С 3. 10±1 0С 4. 5 ±10 0С Л-28, с.346 359. Температура згущеного молока перед сушінням має бути не нижче: 1. 900С +2. 400С–500С 3. 100С 4. 350С. Л 28, с.341 360. Консервування – це процес: +1. припинення життєдіяльності мікрофлори, яка спричиняє псування продуктів та гальмує біохімічні процеси 2. за якого зберігаються бактерицидні властивості молока 3. підтримання життєдіяльності мікрофлори 4. підвищення бактеріальної активності Л-31, с.263 361. Для розпилення згущеного молока застосовують розпилювачі: 1. гомогенні +2. дискові 3. конвекторні 4. плівкові Л-28, с.341 362. Масова частка жиру у сухому знежиреному молоці не більше: +1. 1,5% 2. 4% 3. 0,05% 4. 2% Л-28, с.350 363. Суху суміш “Малютка” використовують для харчування дітей: 1. від 1-го до 6-ти місяців 2. від 6-ти до року +3. з перших днів від народження до 1–2–3-місячного віку 4. до 2 років Л-28, с.361
364. Молоко, що використовується для виробництва молочних консервів, повинно мати: +1. високу термостійкість 2. наявність вільної молочної кислоти 3. білкову рівновагу 4. високий вміст білка Л-28, с.285 Читайте також:
|
||||||||
|