• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Яке з наведених видів масла містить підвищений вміст вологи?

1. шоколадне

2. вершкове “Екстра”

+3. селянське

4. бутербродне

Л-33, с.8

286. Підсирне масло – це масло, отримане із вершків:

+1. у результаті сепарування сироватки

2. у результаті сепарування молока незбираного

3. високожирних

4. отриманих зі знежиреного молока

Л-33, с.9

287. Оптимальне заповнення барабана масловиготовлювача становить:

1. 70–80%

+ 2. 40–50%

3. 30–40%

4. 50–60%.

Л-3, с.142

288. Стійкість масла під час зберігання – це:

+1. властивість зберігати якість продукту тривалий час без помітної зміни його смаку і запаху

2. здатність зберігатись тривалий час

3. здатність зберігатись за підвищених температур

4. здатність зберігатись за понижених температур

Л-28, с.274

289. Мета теплової обробки вершків під час виробництва масла:

+1. знищення сторонньої мікрофлори

2. усунення запаху

3. зниження кислотності

4. зміна дисперсного стану

Л-33, с.49

290. Мета дезодорації вершків:

1. знищення сторонньої мікрофлори

+2. усунення сторонніх запахів і присмаків

3. зниження кислотності

4. зміна дисперсного стану

Л-33, с.52

291. Режими фізичного дозрівання встановлюють залежно від:

1. жирності вершків

+2. хімічного складу молочного жиру та виду масла

3. вмісту білка

4. співвідношення жиру до білка

Л-33, с.105

292. Тривалість збивання масла в масловиготовлювачах періодичної дії становить:

1. 10–20 хв

2. 30–40 хв

3. 10–15 с

+4. 50–60 хв

Л-33, с.141

293. Основна мета промивання масляного зерна – це:

1. зниження кислотності масла

2. покращення консистенції

+3. видалення залишків маслянки

4. покращення смакових якостей масла

Л-33, с.147

294. Про закінчення процесу механічної обробки судять за:

+1. ступенем диспергування вологи

2. однорідністю вершків

3. масовою часткою жиру

4. вмістом вологи в маслі

Л-33, с.157

295. Регулювання вмісту вологи в маслі за допомогою масловиготовлювача безперервної дії здійснюється:

+1. насосом-дозатором

2. зміною температури обробки

3. додаванням води під час фізичного дозрівання

4. шляхом збивання вершків

Л-33, с.160

296. Тривалість обробки масла в масловиготовлювачах періодичної дії до 2% залежить від:

+1. частоти обертання барабана

2. вмісту вологи в маслі

3. консистенції вершків

4. вмісту білка у вершках

Л-33, с.166

297. Зміна жиру в процесі зберігання полягає в:

1. прогірканні

2. осаленні

+3. осаленні, окисленні і прогірканні

4. пліснявінні

Л-33, с.247

298. Отримання високожирних вершків проводять за температури:

1. дезодорації

2. сквашування

3. фізичного дозрівання

+4. пастеризації

Л-33, с.75

299. Ступінь дестабілізації жирової емульсії в процесі сепарування вершків становить:

1. 70%

2. 40–50%

3. 30–40%

+4. 60%

Л-33, с.78

300. Затвердіння молочного жиру відбувається внаслідок:

1. підвищення температури

+2. кристалізації гліцеридів молочного жиру

3. зниження кислотності

4. підвищення кислотності

Л-33, с.94

301. Під час збивання вершків масляне зерно утворюється за рахунок:

+1. агрегації жирових кульок

2. видалення вологи

3. видалення залишків маслянки

4. насичення вершків повітрям

Л-33, с.122

302. Причиною штаффу масла (поверхневого окислення) є:

+1. розвиток поверхневої аеробної мікрофлори і окислювальні процеси на поверхні

2. потрапляння світла

3. окислювальні процеси на поверхні масла

4. розвиток анаеробної мікрофлори на поверхні масла

Л-28, с.275

303. У результаті припинення промивання масляного зерна вміст сухих речовин:

+1. зменшується на 70%

2. збільшується на 0,2–0,5%

3. залишається незмінним

4. збільшується на 20%

Л-33, с.147

304. У масловиготовлювачах періодичної дії промивання масляного зерна проводять:

+1. після видалення маслянки

2. після закінчення збивання

3. перед фасуванням масла

4. в процесі збивання

Л-33, с.149

305.Формостійкість масла – це:

+1. здатність масла утримувати структуру за підвищеної температури

2. здатність масла змінювати форму під час зберігання

3. відповідність масла вимогам стандарту

4. здатність масла зберігати форму протягом доби

Л-33, с.272

306. У групу масел, отриманих внаслідок термомеханічної обробки масла і високожирних вершків, не входить:

1. стерилізоване масло

2. топлене масло

3. пастеризоване масло

4. гомогенізоване

Л-33, с.8

307. За підвищеного вмісту вологи у високожирних вершках їх нормалізують:

1. сухим молоком

+2. молочним жиром

3. маслянкою

4. незбираним молоком

Л-33, с.80

308. Якої теорії маслоутворення не існує:

1. гідродинамічної

+2. теплофізичної

3. фізико-хімічної

4. колоїдно-хімічної

Л-28, с.227

309. Кількість промивної води за промивання масляного зерна:

1. 70%

2. 40–50%

3. 30–40%

+4. 50–60%

Л-28, с.234

310. Згідно з ДСТУ в маслі вміст солі не повинен перевищувати:

1. 10–15%

+2. 1,5%

3. 3–2%

4. 5–6%

Л-28, с.235

311. Соління масла сухою сіллю здійснюють у:

+1. зерні

2. маслянці

3 маслі

4. вершках

Л-28, с.236

312. У виробництві шоколадного масла використовують:

1. шоколад і патоку

+2. какао порошок і цукор

3. каву і цикорій

3. какао масло і цукрову пудру

Л-28, с.266

313. Топлене масло отримують із:

1. сухого молока

+2. масла вершкового

3. маслянки

4. незбираного молока

Л-28, с.267

314. Після промивання масляного зерна у виробництві масла способом збивання застосовують:

1. пакування

+2. обробку

3. збивання

4. фізичне дозрівання

Л-28, с.216

315. Причиною появи “мутної сльози” в маслі є:

+1. недостатнє промивання і обробка

2. підвищений вміст вологи

3. недостатня обробка

4. надлишковий вміст жиру

Л-28, с.280

316. Промивання вершків під час виробництва масла вершкового застосовують для:

1. збільшення кількості вершків

2. кристалізації гліцеридів молочного жиру

+3. зниження кислотності

4. зміни дисперсного стану

Л-28, с.221

317. У дезодораторі починається кипіння вершків за температури:

1. 90–95⁰С

2. 104–108⁰С

3. 75–85⁰С

+4. 65–70 ⁰С

Л-28, с.222

318. У виробництві масла вершкового температура пастеризації вершків І ґатунку у весняно-літній період становить:

+1. 85–90⁰С

2. 100–102⁰С

3. 74+2⁰С

4. 65+2⁰С

Л-28, с.223

319. Повністю перевести гліцериди в твердий стан можна за температури:

1. 7–8⁰С

2. 10–12⁰С

3. 74.+2⁰С

+4. 80+2⁰С

Л-31, с.189

320. Концентрація дрібних частинок речовини і спливання їх на поверхню разом з повітряними кульками називається:

1. денатурацією

+2. флотацією

3. коагуляцією

4. осмосом

Л-31, с.191

321. Топлене масло отримують витоплюючи жир з вершкового масла за температури:

1. 97–98⁰С

2. 100–102⁰С

+3. 75–85⁰С

4. 65+2⁰С

Л-31, с.195

322. Термін зберігання масла за температури 12–16⁰С становить:

1. 25 міс.

+2. до 12 міс.

3. 3–4 міс.

4. 5–6 міс.

Л-31, с.291

323. Прогіркання молочного жиру відбувається під впливом:

1. кислот

2. газів

3. вітамінів

+4. кисню

Л-31, с.291

324. Максимальна кількість маслянки, яку можна видалити під час промивання, становить:

+1. 15–25%

2. 40–50%

3. 30–40%

4. 50–60%.

Л-28, с.234

325. Фізико-хімічні основи перетворення високожирних вершків у масло називаються:

+1. зміною фаз

2. зміною хімічного складу молочного жиру

3. дестабілізацією жирової емульсії

4. структурною зміною плазми

Л-33, с.171

326. Обробка масла вершкового в зимовий період способом збивання здійснюється за температури:

1. 20–25⁰С

+2. 10–14⁰С

3. 40–45⁰С

4. 1–2⁰С

Л-33, с.166

327. Нестачу вологи в маслі, виробленому способом збивання, компенсують під час:

1. пакування масла

+2. обробки масла

3. збивання масла

4. фізичного визрівання

Л-33, с.166

328. У масловиготовлювачах безперервної дії застосовують обробку масла:

1. ударами

+2. екструзійно-шнекову

3. теплову

4. термомеханічну

Л-33, с.153

329. У масловиготовлювачах безперервної і періодичної дії процес механічної обробки проходить:

1. 4 стадії

+2. 3 стадії

3. 5 стадій

4. 2 стадії

Л-33, с.155

330. Потужність масловиготовлювача безперервної дії встановлюють з урахуванням:

1. вмісту вологи у вершках

+2. виду масла

3. жирності вершків

4. кислотності вершків

Л-33, с.158

331. Гомогенізацію (якщо таку застосовують) свіжовиробленого масла здійснюють у:

1. сепараторі

+2. масловиготовлювачі

3. вакуум-насосі

4. дезодораторі

Л-33, с.167

332. Сортування вершків на підприємстві здійснює:

+1. майстер цеху

2. помічник лаборанта

3. маслороб 3-ого розряду

4. маслороб 2-ого розряду

Л-28, с.219

333. Ефективніше пастеризацію вершків здійснюють на пастеризаторі:

1. трубчатому

+2. пластинчатому

3. з витискаючим барабаном

4. змішаного типу

Л-28, с.222

334. Гомогенізацію масла застосовують для:

1. покращення вершків

2. кристалізації гліцеридів молочного жиру

3. зниження кислотності

+4. збільшення коагуляційної фракції масла

Л-33, с.167

335. У масловиготовлювачах періодичної дії проводять:

1. видалення жиру

+2. збивання вершків

3. фасування масла

4. гомогенізацію масла

Л-33, с.149

336. Для виправлення вад у вершках не використовують:

1. фільтрацію

2. промивання

3. дезодорацію

+4. гомогенізацію

Л-33, с.52

337. Кристалізація молочного жиру відбувається внаслідок:

+1. зниження температури

2. підвищення кислотності

3. зниження кислотності

4. підвищення температури

Л-33, с.94

338. Термомеханічну обробку високожирних вершків проводять для:

1. отримання вершків однорідної консистенції

2. регулювання вмісту вологи в маслі

3. отримання масляного зерна з необхідним вмістом вологи.

+4. перетворення структури високожирних вершків у структуру масла

Л-33, с.171

339. Заповнення барабана масловиготовлювача періодичної дії для дотримання нормального процесу збивання становить:

1. 70–80%

+2. 40–50%

3. 30–40%

4. 50–60%

Л-33, с.142

340. Концентрація жирових кульок в емульсії масла з підвищеним вмістом плазми становить:

1. 70–80%

2. 40–50%

+3. 61–64%

4. 50–60%

Л-33, с.225

341. Під час виробництва кисловершкового масла не використовують:

1. закваску

2. дріжджі

+3. сичужний фермент

4. маслянку

Л-33, с.225

342. Обробку масла завершують після:

1. диспергування жиру

+2. диспергування вологи

3. підвищення масової частки жиру

4. підвищення вмісту вологи в маслі

Л-33, с.157

343. Пастеризацію вершків під час виробництва масла здійснюють для:

1. усунення запаху

+2. інактивації ферментів

3. зниження кислотності

4. зміни дисперсного стану

Л-33, с.49

344. Температуру пастеризації під час виробництва масла вершкового встановлюють з урахуванням:

+1. ґатунку вершків

2. кислотності вершків

3. виду масла

4. дисперсного стану жиру

Л-33, с.201

345. Температура пастеризації суміші під час виробництва згущеного молока з цукром:

1. 60–75⁰С

+2. 107+2⁰С

3. 74+2⁰С з витримкою 15–20 секунд

4. 65+2⁰С

Л-28, с.319

346. Метод наближення вуглеводного складу коров’ячого молока до жіночого:

+1. додавання декстрин-мальтози

2. додавання борошна

3. додавання рослинної олії

4. додавання манної крупи

Л-30, с.33

347. Основний принцип консервування, на якому засновано виробництво згущених молочних консервів з цукром:

1. ксероанабіоз

+2. осмоанабіоз

3. абіоз

4. анабіоз

Л-31, с.264

348. Нормалізацію згущених молочних консервів проводять за:

1. масовою часткою жиру

+2. масовою часткою жиру з урахуванням сухого знежиреного молочного залишку

3. масовою часткою білка

4. вмістом вологи

Л-28, с.288

349. Сировина для виробництва казеїну:

1. молоко незбиране

+2. молоко знежирене

3. сироватка

4. маслянка

Л-29, с.318

350. Масова частка жиру у згущеному молоці з цукром:

1. 10%

+2. 8,5%

3. 19%

4. 20%

Л-28, с.316

351. Сировина для виробництва молочного цукру:

+1. сироватка

2. молоко незбиране

3. вершки

4. молоко знежирене

Л-28, с.369

352. Харчовий казеїн отримують шляхом осадження білків:

1. харчовою кислотою

2. сірчаною кислотою

+3. молочною кислотою

4. сичужним ферментом

Л-29, с.323

353. Види молочних консервів, які виробляють на основі принципу ксероанабіозу:

+1. сухі молочні продукти

2. згущені стерилізовані молочні продукти

3. згущені з цукром молочні консерви

4. згущені з смаковими наповнювачами

Л-31, с.270

354. Компоненти, які вносять у виробництво рідкої стерилізованої суміші “Малятко”:

1. борошно

2. вітамін В

3. казеїн

+4. лактулозу

Л-28, с.361

355. Режими коагуляції білка під час виробництва харчового кислотного казеїну:

1. 42+2 ⁰С кислотність 35 ⁰Т

2. 20+2 ⁰С кислотність 18 ⁰Т

+3. 53+5 ⁰С кислотність 48–53 ⁰Т

4. 28+2 ⁰С кислотність 20 ⁰Т

Л-29 с.323

356. Масова частка жиру в сухому незбираному молоці:

+1. 25%

2. 10%

3. 8%

4. 12%

Л-28, с.338

357. Харчові казеїнати використовують:

+1. в якості білкової добавки до харчових продуктів

2. для підвищення термостійкості молока

3. для подовження терміну зберігання харчових продуктів

4. для покращення консистенції продукту

Л-28, с.318

358. Охолодження сухого молока перед фасуванням проводять до температури:

+1. 25–30 ⁰С

2. 0±1 ⁰С

3. 10±1 ⁰С

4. 5 ±10 ⁰С

Л-28, с.346

359. Температура згущеного молока перед сушінням має бути не нижче:

1. 90⁰С

+2. 40⁰С–50⁰С

3. 10⁰С

4. 35⁰С.

Л 28, с.341

360. Консервування – це процес:

+1. припинення життєдіяльності мікрофлори, яка спричиняє псування продуктів та гальмує біохімічні процеси

2. за якого зберігаються бактерицидні властивості молока

3. підтримання життєдіяльності мікрофлори

4. підвищення бактеріальної активності

Л-31, с.263

361. Для розпилення згущеного молока застосовують розпилювачі:

1. гомогенні

+2. дискові

3. конвекторні

4. плівкові

Л-28, с.341

362. Масова частка жиру у сухому знежиреному молоці не більше:

+1. 1,5%

2. 4%

3. 0,05%

4. 2%

Л-28, с.350

363. Суху суміш “Малютка” використовують для харчування дітей:

1. від 1-го до 6-ти місяців

2. від 6-ти до року

+3. з перших днів від народження до 1–2–3-місячного віку

4. до 2 років

Л-28, с.361

364. Молоко, що використовується для виробництва молочних консервів, повинно мати:

+1. високу термостійкість

2. наявність вільної молочної кислоти

3. білкову рівновагу

4. високий вміст білка

Л-28, с.285

Читайте також:

1. Азоновмістні органічні сполуки.
2. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
3. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
4. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
5. Аналіз собівартості окремих видів продукції.
6. Банківська система в ринковій економіці є звичайно дворівневою і включає центральний банк (емісійний) і комерційні (депозитні) банки різних видів.
7. Будівельний генеральний план на стадії виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт.
8. В однакових об'ємах різних газів за однакових умов (температура і тиск) міститься однакова кількість молекул.
9. Введення даних до клітинок і редагування їх вмісту.
10. Взаємозв'язок видів образотворчої діяльності
11. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОПИТУ ТА ВИДІВ МАРКЕТИНГУ
12. ВИДИ НАВІЮВАНЬ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЇХ ВМІСТУ

Переглядів: 2839