Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Яке з наведених видів масла містить підвищений вміст вологи?

1. шоколадне

2. вершкове “Екстра”

+3. селянське

4. бутербродне

Л-33, с.8

286. Підсирне масло – це масло, отримане із вершків:

+1. у результаті сепарування сироватки

2. у результаті сепарування молока незбираного

3. високожирних

4. отриманих зі знежиреного молока

Л-33, с.9

287. Оптимальне заповнення барабана масловиготовлювача становить:

1. 70–80%

+ 2. 40–50%

3. 30–40%

4. 50–60%.

Л-3, с.142

288. Стійкість масла під час зберігання – це:

+1. властивість зберігати якість продукту тривалий час без помітної зміни його смаку і запаху

2. здатність зберігатись тривалий час

3. здатність зберігатись за підвищених температур

4. здатність зберігатись за понижених температур

Л-28, с.274

289. Мета теплової обробки вершків під час виробництва масла:

+1. знищення сторонньої мікрофлори

2. усунення запаху

3. зниження кислотності

4. зміна дисперсного стану

Л-33, с.49

290. Мета дезодорації вершків:

1. знищення сторонньої мікрофлори

+2. усунення сторонніх запахів і присмаків

3. зниження кислотності

4. зміна дисперсного стану

Л-33, с.52

291. Режими фізичного дозрівання встановлюють залежно від:

1. жирності вершків

+2. хімічного складу молочного жиру та виду масла

3. вмісту білка

4. співвідношення жиру до білка

Л-33, с.105

292. Тривалість збивання масла в масловиготовлювачах періодичної дії становить:

1. 10–20 хв

2. 30–40 хв

3. 10–15 с

+4. 50–60 хв

Л-33, с.141

293. Основна мета промивання масляного зерна – це:

1. зниження кислотності масла

2. покращення консистенції

+3. видалення залишків маслянки

4. покращення смакових якостей масла

Л-33, с.147

294. Про закінчення процесу механічної обробки судять за:

+1. ступенем диспергування вологи

2. однорідністю вершків

3. масовою часткою жиру

4. вмістом вологи в маслі

Л-33, с.157

295. Регулювання вмісту вологи в маслі за допомогою масловиготовлювача безперервної дії здійснюється:

+1. насосом-дозатором

2. зміною температури обробки

3. додаванням води під час фізичного дозрівання

4. шляхом збивання вершків

Л-33, с.160

296. Тривалість обробки масла в масловиготовлювачах періодичної дії до 2% залежить від:

+1. частоти обертання барабана

2. вмісту вологи в маслі

3. консистенції вершків

4. вмісту білка у вершках

Л-33, с.166

297. Зміна жиру в процесі зберігання полягає в:

1. прогірканні

2. осаленні

+3. осаленні, окисленні і прогірканні

4. пліснявінні

Л-33, с.247

298. Отримання високожирних вершків проводять за температури:

1. дезодорації

2. сквашування

3. фізичного дозрівання

+4. пастеризації

Л-33, с.75

299. Ступінь дестабілізації жирової емульсії в процесі сепарування вершків становить:

1. 70%

2. 40–50%

3. 30–40%

+4. 60%

Л-33, с.78

300. Затвердіння молочного жиру відбувається внаслідок:

1. підвищення температури

+2. кристалізації гліцеридів молочного жиру

3. зниження кислотності

4. підвищення кислотності

Л-33, с.94

301. Під час збивання вершків масляне зерно утворюється за рахунок:

+1. агрегації жирових кульок

2. видалення вологи

3. видалення залишків маслянки

4. насичення вершків повітрям

Л-33, с.122

302. Причиною штаффу масла (поверхневого окислення) є:

+1. розвиток поверхневої аеробної мікрофлори і окислювальні процеси на поверхні

2. потрапляння світла

3. окислювальні процеси на поверхні масла

4. розвиток анаеробної мікрофлори на поверхні масла

Л-28, с.275

303. У результаті припинення промивання масляного зерна вміст сухих речовин:

+1. зменшується на 70%

2. збільшується на 0,2–0,5%

3. залишається незмінним

4. збільшується на 20%

Л-33, с.147

304. У масловиготовлювачах періодичної дії промивання масляного зерна проводять:

+1. після видалення маслянки

2. після закінчення збивання

3. перед фасуванням масла

4. в процесі збивання

Л-33, с.149

305.Формостійкість масла – це:

+1. здатність масла утримувати структуру за підвищеної температури

2. здатність масла змінювати форму під час зберігання

3. відповідність масла вимогам стандарту

4. здатність масла зберігати форму протягом доби

Л-33, с.272

306. У групу масел, отриманих внаслідок термомеханічної обробки масла і високожирних вершків, не входить:

1. стерилізоване масло

2. топлене масло

3. пастеризоване масло

4. гомогенізоване

Л-33, с.8

307. За підвищеного вмісту вологи у високожирних вершках їх нормалізують:

1. сухим молоком

+2. молочним жиром

3. маслянкою

4. незбираним молоком

Л-33, с.80

308. Якої теорії маслоутворення не існує:

1. гідродинамічної

+2. теплофізичної

3. фізико-хімічної

4. колоїдно-хімічної

Л-28, с.227

309. Кількість промивної води за промивання масляного зерна:

1. 70%

2. 40–50%

3. 30–40%

+4. 50–60%

Л-28, с.234

310. Згідно з ДСТУ в маслі вміст солі не повинен перевищувати:

1. 10–15%

+2. 1,5%

3. 3–2%

4. 5–6%

Л-28, с.235

311. Соління масла сухою сіллю здійснюють у:

+1. зерні

2. маслянці

3 маслі

4. вершках

Л-28, с.236

312. У виробництві шоколадного масла використовують:

1. шоколад і патоку

+2. какао порошок і цукор

3. каву і цикорій

3. какао масло і цукрову пудру

Л-28, с.266

313. Топлене масло отримують із:

1. сухого молока

+2. масла вершкового

3. маслянки

4. незбираного молока

Л-28, с.267

314. Після промивання масляного зерна у виробництві масла способом збивання застосовують:

1. пакування

+2. обробку

3. збивання

4. фізичне дозрівання

Л-28, с.216

315. Причиною появи “мутної сльози” в маслі є:

+1. недостатнє промивання і обробка

2. підвищений вміст вологи

3. недостатня обробка

4. надлишковий вміст жиру

Л-28, с.280

316. Промивання вершків під час виробництва масла вершкового застосовують для:

1. збільшення кількості вершків

2. кристалізації гліцеридів молочного жиру

+3. зниження кислотності

4. зміни дисперсного стану

Л-28, с.221

317. У дезодораторі починається кипіння вершків за температури:

1. 90–95⁰С

2. 104–108⁰С

3. 75–85⁰С

+4. 65–70 ⁰С

Л-28, с.222

318. У виробництві масла вершкового температура пастеризації вершків І ґатунку у весняно-літній період становить:

+1. 85–90⁰С

2. 100–102⁰С

3. 74+2⁰С

4. 65+2⁰С

Л-28, с.223

319. Повністю перевести гліцериди в твердий стан можна за температури:

1. 7–8⁰С

2. 10–12⁰С

3. 74.+2⁰С

+4. 80+2⁰С

Л-31, с.189

320. Концентрація дрібних частинок речовини і спливання їх на поверхню разом з повітряними кульками називається:

1. денатурацією

+2. флотацією

3. коагуляцією

4. осмосом

Л-31, с.191

321. Топлене масло отримують витоплюючи жир з вершкового масла за температури:

1. 97–98⁰С

2. 100–102⁰С

+3. 75–85⁰С

4. 65+2⁰С

Л-31, с.195

322. Термін зберігання масла за температури 12–16⁰С становить:

1. 25 міс.

+2. до 12 міс.

3. 3–4 міс.

4. 5–6 міс.

Л-31, с.291

323. Прогіркання молочного жиру відбувається під впливом:

1. кислот

2. газів

3. вітамінів

+4. кисню

Л-31, с.291

324. Максимальна кількість маслянки, яку можна видалити під час промивання, становить:

+1. 15–25%

2. 40–50%

3. 30–40%

4. 50–60%.

Л-28, с.234

325. Фізико-хімічні основи перетворення високожирних вершків у масло називаються:

+1. зміною фаз

2. зміною хімічного складу молочного жиру

3. дестабілізацією жирової емульсії

4. структурною зміною плазми

Л-33, с.171

326. Обробка масла вершкового в зимовий період способом збивання здійснюється за температури:

1. 20–25⁰С

+2. 10–14⁰С

3. 40–45⁰С

4. 1–2⁰С

Л-33, с.166

327. Нестачу вологи в маслі, виробленому способом збивання, компенсують під час:

1. пакування масла

+2. обробки масла

3. збивання масла

4. фізичного визрівання

Л-33, с.166

328. У масловиготовлювачах безперервної дії застосовують обробку масла:

1. ударами

+2. екструзійно-шнекову

3. теплову

4. термомеханічну

Л-33, с.153

329. У масловиготовлювачах безперервної і періодичної дії процес механічної обробки проходить:

1. 4 стадії

+2. 3 стадії

3. 5 стадій

4. 2 стадії

Л-33, с.155

330. Потужність масловиготовлювача безперервної дії встановлюють з урахуванням:

1. вмісту вологи у вершках

+2. виду масла

3. жирності вершків

4. кислотності вершків

Л-33, с.158

331. Гомогенізацію (якщо таку застосовують) свіжовиробленого масла здійснюють у:

1. сепараторі

+2. масловиготовлювачі

3. вакуум-насосі

4. дезодораторі

Л-33, с.167

332. Сортування вершків на підприємстві здійснює:

+1. майстер цеху

2. помічник лаборанта

3. маслороб 3-ого розряду

4. маслороб 2-ого розряду

Л-28, с.219

333. Ефективніше пастеризацію вершків здійснюють на пастеризаторі:

1. трубчатому

+2. пластинчатому

3. з витискаючим барабаном

4. змішаного типу

Л-28, с.222

334. Гомогенізацію масла застосовують для:

1. покращення вершків

2. кристалізації гліцеридів молочного жиру

3. зниження кислотності

+4. збільшення коагуляційної фракції масла

Л-33, с.167

335. У масловиготовлювачах періодичної дії проводять:

1. видалення жиру

+2. збивання вершків

3. фасування масла

4. гомогенізацію масла

Л-33, с.149

336. Для виправлення вад у вершках не використовують:

1. фільтрацію

2. промивання

3. дезодорацію

+4. гомогенізацію

Л-33, с.52

337. Кристалізація молочного жиру відбувається внаслідок:

+1. зниження температури

2. підвищення кислотності

3. зниження кислотності

4. підвищення температури

Л-33, с.94

338. Термомеханічну обробку високожирних вершків проводять для:

1. отримання вершків однорідної консистенції

2. регулювання вмісту вологи в маслі

3. отримання масляного зерна з необхідним вмістом вологи.

+4. перетворення структури високожирних вершків у структуру масла

Л-33, с.171

339. Заповнення барабана масловиготовлювача періодичної дії для дотримання нормального процесу збивання становить:

1. 70–80%

+2. 40–50%

3. 30–40%

4. 50–60%

Л-33, с.142

340. Концентрація жирових кульок в емульсії масла з підвищеним вмістом плазми становить:

1. 70–80%

2. 40–50%

+3. 61–64%

4. 50–60%

Л-33, с.225

341. Під час виробництва кисловершкового масла не використовують:

1. закваску

2. дріжджі

+3. сичужний фермент

4. маслянку

Л-33, с.225

342. Обробку масла завершують після:

1. диспергування жиру

+2. диспергування вологи

3. підвищення масової частки жиру

4. підвищення вмісту вологи в маслі

Л-33, с.157

343. Пастеризацію вершків під час виробництва масла здійснюють для:

1. усунення запаху

+2. інактивації ферментів

3. зниження кислотності

4. зміни дисперсного стану

Л-33, с.49

344. Температуру пастеризації під час виробництва масла вершкового встановлюють з урахуванням:

+1. ґатунку вершків

2. кислотності вершків

3. виду масла

4. дисперсного стану жиру

Л-33, с.201

345. Температура пастеризації суміші під час виробництва згущеного молока з цукром:

1. 60–75⁰С

+2. 107+2⁰С

3. 74+2⁰С з витримкою 15–20 секунд

4. 65+2⁰С

Л-28, с.319

346. Метод наближення вуглеводного складу коров’ячого молока до жіночого:

+1. додавання декстрин-мальтози

2. додавання борошна

3. додавання рослинної олії

4. додавання манної крупи

Л-30, с.33

347. Основний принцип консервування, на якому засновано виробництво згущених молочних консервів з цукром:

1. ксероанабіоз

+2. осмоанабіоз

3. абіоз

4. анабіоз

Л-31, с.264

348. Нормалізацію згущених молочних консервів проводять за:

1. масовою часткою жиру

+2. масовою часткою жиру з урахуванням сухого знежиреного молочного залишку

3. масовою часткою білка

4. вмістом вологи

Л-28, с.288

349. Сировина для виробництва казеїну:

1. молоко незбиране

+2. молоко знежирене

3. сироватка

4. маслянка

Л-29, с.318

350. Масова частка жиру у згущеному молоці з цукром:

1. 10%

+2. 8,5%

3. 19%

4. 20%

Л-28, с.316

351. Сировина для виробництва молочного цукру:

+1. сироватка

2. молоко незбиране

3. вершки

4. молоко знежирене

Л-28, с.369

352. Харчовий казеїн отримують шляхом осадження білків:

1. харчовою кислотою

2. сірчаною кислотою

+3. молочною кислотою

4. сичужним ферментом

Л-29, с.323

353. Види молочних консервів, які виробляють на основі принципу ксероанабіозу:

+1. сухі молочні продукти

2. згущені стерилізовані молочні продукти

3. згущені з цукром молочні консерви

4. згущені з смаковими наповнювачами

Л-31, с.270

354. Компоненти, які вносять у виробництво рідкої стерилізованої суміші “Малятко”:

1. борошно

2. вітамін В

3. казеїн

+4. лактулозу

Л-28, с.361

355. Режими коагуляції білка під час виробництва харчового кислотного казеїну:

1. 42+2 ⁰С кислотність 35 ⁰Т

2. 20+2 ⁰С кислотність 18 ⁰Т

+3. 53+5 ⁰С кислотність 48–53 ⁰Т

4. 28+2 ⁰С кислотність 20 ⁰Т

Л-29 с.323

356. Масова частка жиру в сухому незбираному молоці:

+1. 25%

2. 10%

3. 8%

4. 12%

Л-28, с.338

357. Харчові казеїнати використовують:

+1. в якості білкової добавки до харчових продуктів

2. для підвищення термостійкості молока

3. для подовження терміну зберігання харчових продуктів

4. для покращення консистенції продукту

Л-28, с.318

358. Охолодження сухого молока перед фасуванням проводять до температури:

+1. 25–30 ⁰С

2. 0±1 ⁰С

3. 10±1 ⁰С

4. 5 ±10 ⁰С

Л-28, с.346

359. Температура згущеного молока перед сушінням має бути не нижче:

1. 90⁰С

+2. 40⁰С–50⁰С

3. 10⁰С

4. 35⁰С.

Л 28, с.341

360. Консервування – це процес:

+1. припинення життєдіяльності мікрофлори, яка спричиняє псування продуктів та гальмує біохімічні процеси

2. за якого зберігаються бактерицидні властивості молока

3. підтримання життєдіяльності мікрофлори

4. підвищення бактеріальної активності

Л-31, с.263

361. Для розпилення згущеного молока застосовують розпилювачі:

1. гомогенні

+2. дискові

3. конвекторні

4. плівкові

Л-28, с.341

362. Масова частка жиру у сухому знежиреному молоці не більше:

+1. 1,5%

2. 4%

3. 0,05%

4. 2%

Л-28, с.350

363. Суху суміш “Малютка” використовують для харчування дітей:

1. від 1-го до 6-ти місяців

2. від 6-ти до року

+3. з перших днів від народження до 1–2–3-місячного віку

4. до 2 років

Л-28, с.361

364. Молоко, що використовується для виробництва молочних консервів, повинно мати:

+1. високу термостійкість

2. наявність вільної молочної кислоти

3. білкову рівновагу

4. високий вміст білка

Л-28, с.285

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Яку сировину не використовують для виробництва плавлених сирів?	\|	Який продукт не входить в асортимент згущених молочних консервів з цукром?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.