• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика й класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві.

Зміст і поняття інформації.

Теоретична основа

Тема 2. Інформаційне забезпечення та організація аналізу господарської діяльності

Місце економічного аналізу господарської діяльності у системі наук.

Зміст питання. Його зв'язок з політичною економією, галузевими економіками, маркетингом, організацією виробництва й управління, фінансуванням, банківською справою, статистикою, бухгалтерським обліком, аудитом тощо.

1. Зміст і поняття інформації.

2. Характеристика й класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві.

3. Нагромадження, обробка, систематизація, зберігання й використання аналітичної інформації.

4. Поняття й загальні методологічні принципи організації аналізу.

5. Основні етапи й послідовність проведення аналізу господарської діяльності.

Зміст питання. Інформація як важливий ресурс сучасної ринкової еконо­міки. Гласність і секретність інформації. Комерційна таємниця, її межі та значення для суб'єктів господарської діяльності. Організація й контроль потоків інформаційного забезпечення виробництва.

Важливе місце в організації економічного аналізу на підприєм­стві посідає його інформаційне забезпечення. Для аналізу вико­ристовують не лише економічні дані, а й технічну, технологічну та іншу інформацію. Усі джерела даних для економічного аналі­зу поділяються на нормативно-планові, облікові і позаоблікові.

До нормативно-планових джерел належать усі типи планів, які розробляють на підприємстві (перспективні, поточні, опера­тивні), а також нормативні матеріали, кошториси, цінники, про­ектні завдання і т. ін.

Джерела інформації облікового характеру — це всі дані, що містяться в документах бухгалтерського, статистичного та опе­ративного обліку, а також у звітності всіх видів, у первинній об­ліковій документації.

Провідна роль в інформаційному забезпеченні аналізу належить бухгалтерському обліку і звітності, в яких найповніше відобража­ються господарські явища, процеси, їхні результати. Сучасний і повний аналіз даних первинних і зведених облікових регістрів та звітності забезпечує вжиття необхідних коригувальних заходів, спрямованих на досягнення кращих результатів господарювання.

Дані статистичного обліку і звітності підприємства викори­стовують для поглибленого вивчення тенденції основних показників і факторів, що формують їхній рівень. Вивчення даних макроеко-номічної статистики в цілому по галузі чи по народному господар­ству необхідне для оцінювання зовнішніх умов функціонування підприємства і ступеня господарських та фінансових ризиків.

Оперативний облік і звітність сприяють більш оперативно­му порівняно із статистикою або бухгалтерським обліком забез­печенню аналізу необхідними даними (наприклад, про виробни­цтво і відвантаження продукції, про стан виробничих запасів) і тим самим створюють умови для підвищення ефективності аналі­тичних досліджень. Обліковим документом згідно з нашою кла­сифікацією є й економічний паспорт підприємства, в якому на­копичують дані про результати господарської діяльності за кілька років. Значна деталізація показників, що містяться в паспорті, дає змогу провести численні дослідження динаміки, виявити тен­денції і закономірності розвитку економіки підприємства.

Позаоблікові джерела інформації — це документи, що регу­люють господарську діяльність, а також дані, які характеризу­ють зміну зовнішнього середовища функціонування підприєм­ства. До них належать:

1. Офіційні документи, якими зобов'язане користуватися підприємство у своїй діяльності: закони держави, укази президента, постанови уряду, накази органів управління вищого рівня, акти ревізій і перевірок, накази і розпорядження керівників підприємства, рішення ради директорів, зборів акціонерів і т. д.

2. Господарсько-правові документи: договори, угоди, рішення арбітражних і судових органів, рекламації.

3. Науково-технічна інформація: публікації, звіти за результатами науково-дослідної роботи і т. ін.

4. Технічна і технологічна документація.

5. Матеріали спеціальних обстежень стану виробництва на окремих робочих місцях: хронометраж, фотоматеріали і т. ін.

6. Інформація про основних контрагентів підприємства — постачальників і покупців. Дані про постачальників необхідні для прогнозування їхньої надійності та цінової політики. Відомості про покупців потрібні для характеристики їхньої поточної і довгострокової платоспроможності.

7. Дані про основних конкурентів, які взято з різноманітних джерел інформації, — з Інтернету, радіо, телебачення, газет, журналів, інформаційних бюлетенів тощо.

8. Дані про стан ринку матеріальних ресурсів (обсяги ринків, рівень і динаміка цін на окремі види ресурсів).

9. Відомості про стан ринку капіталу (ставки рефінансування, офіційні курси іноземних валют, ставки комерційних банків на кредити і депозити і т. ін.).

10.Дані про стан фондового ринку (ціни попиту і пропозиції на цінні папери основних видів, обсяги і ціни угод із фондових інструментів основних видів, зведений індекс динаміки цін на фондовому ринку).

11.Дані держкомстату про зміни макроекономічної ситуації в країні тощо.

Результативність економічного аналізу залежить від складу, змісту, якості інформації, яка використовується. Відомо, що аналіз проводиться не тільки за економічними даними. Широко використовується також технічна, конструкторсько-нормативна інформація, інформація про формування ринку, попиту та пропозиції продукції.

Загальні вимоги до звітності викладені в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (П(С)БО 1), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87. Основою П(С)БО 1 є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (переглянутий в 1997 році) Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Згідно з П(С)БО 1 до звітності ставиться ряд вимог, яким вона повинна відповідати і лише після цього використовуватися в ана­лізі. Це передусім доступність інформації, тобто її зрозумілість усім користувачам. Доречність інформації характеризується її впливом на прийняття рішень користувачами та своєчасністю.

Слід підкреслити і такий важливий принцип, якому має відповідати інформація, її суттєвість — точка відсікання інформації, яка потрапляє до звітності, або рівень точності такої інформації. Ця точка може бути визначена на підставі як кількісних, так і які­сних факторів. Кількісний фактор — це обмеження суттєвості в складанні звітності у тисячах гривень з одним знаком після коми. Якісний фактор --у групуванні, наприклад статей фінансових звітів, кожна стаття розкривається окремо, а несуттєві можуть бути об'єднані в одну, виходячи з економічного змісту чи функції.

Інформація має бути достовірною, адже тільки така вона корисна для користувача. Достовірність досягається за відсутності суттєвих помилок та необ'єктивних суджень. Ступінь достовір­ності звітності оцінюється за допомогою аудиту.

І, нарешті, інформація має бути зіставною. Цього передбачається досягнути шляхом застосування єдиних вимог до підготовки звітності та розкриття змісту їх статей. За П(С)БО 1 зіставна інформація, якщо це необхідно для розуміння звітів за поточ­ний період, розкривається як в описовому, так і в цифровому вигляді. Крім основних вимог до інформації, яка представлена в бухгалтерській (фінансовій) звітності, П(С)БО 1 передбачає цілий ряд принципів, яких необхідно дотримуватися при складанні звітності.

Зміст питання. Характеристика й класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві. Система техніко-економічних показників як база економічного аналізу. Вимоги, яким повинна відповідати система обліку й звітності.

Вся інформація, яка використовується в економічному аналізі, поділяється на такі групи:

1. конструкторсько-технологічна (за даними цієї інформації проводиться функціонально-вартісний аналіз);

2. планово-нормативна (відносяться всі види планів, які складаються на підприємстві, розрахунки, нормативні матеріали, кошториси й ін.);

3. облікова інформація (всі дані документів бухгалтерського, статистичного, оперативного обліку, а також всі види звітності);

4. позаоблікова інформація, що знайшла широке застосування в умовах ринкової економіки. У зв'язку з тим, що в цих умовах широко використовується маркетингова інформація, підприємство систематично спостерігає за станом ринку (що цікавить покупців та що вони купують, що продають конкуренти, сегмент ринку). Це один з видів позаоблікової інформації. До даної групи належать також різні офіційні документи, рішення загальних зборів колективу, матеріали, одержані з різних джерел інформації (радіо, телебачення, інтернет).

Вирішальна роль в інформаційному забезпеченні аналізу належить бухгалтерському обліку і звітності, де відображаються всі господарські процеси та їх результати. Лише використовуючи облікові документи (первинні й узагальнюючі), дані звітності, можна розробити заходи, спрямовані на поліпшення виконання планових завдань, досягнення кращих результатів господарської діяльності і з найменшими витратами.

Найбільша ефективність аналітичних досліджень досягається при здійсненні оперативного управлінського аналізу за даними операти­вного обліку і звітності. При проведенні економічного аналізу широко використовуються дані бухгалтерської (фінансової) звітності:

—баланс (Ф1);

—звіт про фінансові результати (Ф2);

—звіт про рух грошових коштів (ФЗ);

—звіт про власний капітал (Ф4);

—примітки до звітів.

В економічному аналізі використовується також статистична інформація — дані обліку і звітності. Найбільш широко викорис­товуються такі форми статистичної звітності: 1—П — Звіт про продукцію; І—ПВ — Звіт про працю;

5—С — Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг;

6 — Рентабельність окремих видів продукції;

11 — Звіт про наявність і рух основних фондів

22 -- Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства.

Користуючись будь-якою інформацією для проведення аналітичної роботи, слід відмітити наявність різних напрямів її класифікації, яка використовується для проведення всебічного комплексного аналізу досліджуваної проблеми. Так, за періодичністю надходження аналітична інформація поділяється на регулярну (планові, розрахункові та облікові дані) й епізодичну, яка надходить у міру необхідності (наприклад, інформація про конкурентів).

Регулярна інформація, в свою чергу, є:

а) постійною — зберігає своє значення суттєвий час (код, шифр, план рахунків бухгалтерського обліку);

б) умовно-постійною — зберігає своє значення протягом конкретного періоду (показники плану, нормативи);

в) змінною — характеризує часту зміну подій (звітні дані на конкретну дату).

Необхідно підкреслити, що в умовах ринкової економіки значно збільшується питома вага позаоблікової інформації, яка застосовується в економічному аналізі. Якраз ця інформація характеризує стан зовнішнього оточення ринків товарів і послуг, конкурентоспроможності продукції. Нині підприємства заінтересовані в підпорядкуванні виробничої та комерційної діяльності не досягненню короткочасних успіхів, а в забезпеченні стійкого еко­номічного стану в тривалій перспективі, досягненні комерційної переваги лише завдяки інноваційним перетворенням в усіх сферах діяльності. Тому і знаходить широке застосування позаоблікова інформація, яка дає змогу підприємству вивчати стан зовні­шнього оточення підприємства. До позаоблікової інформації також відносяться різні законодавчі акти, інструктивні вказівки, дані преси.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
5. V. Класифікація і внесення поправок
6. V. Класифікація рахунків
7. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
8. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
9. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
10. Автокореляційна характеристика системи
11. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
12. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.

Переглядів: 4041