Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Міжнародна економічна інформація.

Лекція №3

 

Міжнародна інформація — це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища у міжнарод­ному співтоваристві (міжнародному інформаційному про­сторі), зафіксовані на матеріальних носіях з реквізитами, які дозволяють ідентифікувати ці відомості.

Слово «інформація» походить від латинського informatio — роз'яснен­ня, повідомлення, викладання.

Тому з одного боку ми говоримо, що інформація — це не матерія, а з іншого боку — інформація може бути об'єктом міжнародного права. Незважаючи на приватний характер власності інформації, на те, що є фірми, є приватні особи, які володіють тими чи іншими масивами інформації, відповідальність, за міжнародним правом, на міжнародній арені несе держава. І тому держава в спеціаль­ному законодавстві контролює ті інформаційні ресурси, які перебувають на території певної країни.

Міжнародна інформація визначається як сукупність відомостей про систему міжнародних відносин, а також про структуру, загальні властивості інформації і питання, пов'язані з пошуком, збиранням, аналізом, зберіганням та роз­повсюдженням інформації у системі міжнародних відносин.

Процес одержання, зберігання та використання міжна­родної інформації тісно пов'язаний з процесом глобальної комунікації між суб'єктами міжнародних інформаційних відносин, які виникають у всіх сферах діяльності держави і суспільства при одержанні, зберіганні та використанні інформації.

Таким чином, міжнародна інформація є складовою гло­бальної комунікації, метою якої є з'ясування закономірнос­тей взаємодії суспільства та інформації і формування інфор­маційного суспільства. Міжнародна інформація орієнтована на забезпечення зовнішньої та внутрішньої політики дер­жав, економічної стратегії країн, на забезпечення національ­ної безпеки, прогресивний розвиток міжнародних відносин та міжнародного права. Кожна країна формує свою стратегію інформаційної політики, в якій визначаються усі аспекти інформаційного забезпечення міжнародних відносин.

Так, наприклад, в США інформаційна політика держави спрямована на забезпечення національних інтересів у міжна­родному інформаційному просторі, вона входить до воєнної до­ктрини США та американської стратеги безпеки. Це зовнішній аспект. Внутрішній аспект інформаційної політи­ки США орієнтований на забезпечення доступу до інформації для кожного індивіда, на забезпечення прав інтелектуальної власності та авторських прав, а також на забезпечення інтелектуальних прав певних версте суспільства.

Міжнародні інформаційні відносини визначаються інфор­маційними процесами і мають суб'єкти і об'єкти міжнародного співробітництва. Тому виділяють основні поняття міжнародної інформації, які визначають предмет міжнародних інфор­маційних відносин, об'єкти і суб'єкти таких відносин.

До основних понять міжнародної інформації (МІ) відно­сять саме поняття «міжнародна інформація» і його складові компоненти:

• міжнародні інформаційні ресурси;

• інформаційний потенціал;

• інформаційна могутність;

• інформаційний продукт;

• міжнародний інформаційний простір ;

• міжнародна інформаційна політика.

Інформаційні ресурси — це засоби, можливості і джере­ла інформації, які визначають роль і місце держави в світі і виступають показником національного багатства країни. Так, наприклад, в Конституції України та у Законі України «Про інформацію» написано: «Інформація є національною цінністю». До поняття «інформаційні ресурси» входять: фундаментальна інформація, поточна інформація, докумен­тована і зафіксована на документальних носіях інформація, новітня інформація або ноу-хау.

Інформаційний потенціал доречно оцінювати за такими критеріями: стан інформаційної інфраструктури (мережі, інформаційні системи, кількість комп'ютерів і т. п.) і тен­денції її розвитку, потужність наукового потенціалу і тенденції його розвитку, потужність поліграфічної промис­ловості і тенденції її розвитку, наявність і потужність вітчиз­няної індустрії культури і тенденції її розвитку.

Інформаційний потенціал — це сукупність інфор­маційних засобів країни, які включають інфоінфраструкту-ру,тобто:

• Інформаційні і комп'ютерні мережі і системи.

• Національну систему інформації.

• Сукупність різних видів інформації.

• Інформаційно-аналітичну структуру.

• Інформаційні служби та засоби масової комунікації.

Інформаційну могутність можна характеризувати за та­кими основними критеріями: наявність і потужність держав­ної системи захисту інформації, національних виробників інформаційного продукту (інформаційних агентств, преси, те­лебачення, радіо), системи формування суспільної свідомості, зокрема системи зовнішньополітичної пропаганди.

Національний інформаційний продукт — це матеріаль­ний або нематеріальний результат інформаційної діяльності, який має синтезований характер, оскільки поєднує в собі ре­зультати інформаційної інтелектуальної діяльності суспільства та технічні засоби інформаційного забезпечення. Компонентами національного інформаційного продукту є: технічні засоби зв'язку (обчислювальна техніка та інші новітні технології), супутникові форми забезпечення пере­дачі інформації, кабельні мерена, бази і банки даних, аудіовізуальне забепечення передачі інформації, новітні оп-товолоконні мережі, традиційні засоби передачі інформації. На сьогодні більш ніж 200 ретрансляторів України переда­ють міжнародну та національну інформацію безпосередньо у пам'ять електронне обчислювальних машин, що сприяє кон­центрації інформації, розвитку національного інфор­маційного продукту. В результаті створюється новий вид національного продукту, який може бути використаний, як матеріальне майно і як інтелектуальна власність.

Національний інформаційний простір — сукупність інформаційних потоків як національного так і закордонного походження, що функціонують на території держави.

Основною цінністю для суспільства й окремої людини по­ступово стають інформаційні ресурси. За цих обставин про­блеми формування інформаційного простору як фактора за­безпечення національних інтересів, безумовно, виходять на перший план. Особливої важливості це набуває в сучасних умовах швидкої глобалізації інформаційних процесів і праг­нення розвинутих країн досягти безперечного інформаційно­го домінування заради розв'язання своїх національних завдань. Саме тому стає необхідним проведення ретельного аналізу теоретичних і практичних проблем забезпечення національних інтересів в інформаційній сфері.

Міжнародний інформаційний простір визначається, як:

1. Система середовища буття людини, яка забезпечує
діяльність будь-якої системи, зокрема — системи міжнарод­
них відносин.

2. Система спільного використання національних інфор­
маційних ресурсів за узгодженими сферами і напрямками
діяльності.

3. Сума складних інформаційних технологій, які є осно­
вою і визначальним компонентом промислово-економічного
комплексу транснаціональних спільнот, які впливають на
формування світоглядних процесів у суспільстві.

Міжнародний інформаційний простір характеризується такими чинниками:

1. Територія розповсюдження інформації за допомогою
глобальної системи комунікацій.

2. Інфраструктура або технологічні засоби і можливості
зберігання, обробки і розповсюдження інформації по верти­
калі і горизонталі.

3. Наявність міжнародної та національної інформаційної
політики, комплексу норм і принципів, що регулюють
функціонування та використання міжнародної інформації.

4. Наявність міжнародних угод в галузі комунікацій, які
базуються на розумінні світової ролі інформаційних про­
цесів, і іх впливу на розвиток цивілізацій.

5. Доступ до інформації світової громадськості і участь
суб'єктів міжнародних відносин у загальній системі зв'язку.

Міжнародна інформаційна політика — стратегія, на­прями і завдання держави у сфері збирання, зберігання, використання та поширення інформації та інформаційних ресурсів у системі міжнародних відносин.


Читайте також:

  1. VII. ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНА
  2. Бюджет як економічна і правова категорія
  3. Бюджет як економічна категорія
  4. Бюджет як економічна категорія
  5. Бюджет як економічна категорія та його складові
  6. Бюджет як економічна категорія.
  7. Валютні курси, платіжний баланс і міжнародна система валютних курсів.
  8. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага
  9. Визначення поняття системи. Економічна система як особливий клас систем
  10. ВИРОБНИЧО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ТА ЕКОНОМІЧНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА
  11. Власність як економічна категорія
  12. Власність як економічна категорія втілена в реальне економічне життя. Інтеграція виробництва — форма існування в реальному економічному житті усуспільнення виробництва.




Переглядів: 1157

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Міжнародні інформаційні агентства | Класифікація комп’ютерних мереж

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.