Міжнародні інформаційні агентства

На практиці для визначення категорії МІС застосовують комплексний підхід, який об'єднує всі чотири класи. Наприклад, інформаційну систему можна охарактеризувати як президентську інформаційно-пошукову регіональну систему, що працює в реальному часі.

Рис. 2. Класифікація МІС за функціональним призначенням

Рис. 1. Класифікація МІС за типом носія інформації.

Інша багаточисельна категорія МІС належить до класу безпаперових (електронних), де основним носієм інформації є фізичний сигнал, що виробляється електронними, електротехнічними та радіоелектронними технічними засобами. Ідея безпаперових систем та технологій належить українському вченому академіку В.М.Глушкову, яку він висунув ще в 60-ті рр. Ця геніальна ідея стала реальністю в наш час, створивши цілу індустрію безпаперових технологій.

За природою електронного сигналу ця категорія розподіляється на три види: аналогові; дискретні (цифрові) та гібридні (змішані) системи.

До класу аналогових систем потрібно віднести такі інформаційні системи, де носієм інформації виступає аналоговий, або його ще називають неперервний сигнал: телефонний, телевізійний та радіосигнал. Тому клас аналогових систем розбивається на три підкласи: радіомовні, телевізійні та телефонні інформаційні системи.

Радіомовні інформаційні системи складають ту групу систем, де основним носієм інформації є радіосигнал, який розповсюджується за допомогою радіохвиль у світовому інформаційному просторі. До таких систем належать відомі гіганти інформаційних світових радіостанцій: Бі-Бі-Сі (Англія), Голос Америки (США), Німецька хвиля (Німеччина) та ін.

В інформаційних системах телевізійного класу основним носієм інформації є телевізійний сигнал (кадр), що розповсюджується у навколишньому просторі за допомогою радіохвиль певної частоти та модуляції. У світі телепрограм та телепередач відомі міжнародні телевізійні системи: СNN (США), РТА (Росія), Raters (Англія) тощо.

Телефонні міжнародні інформаційні системи забезпечують міжнародні телефонні переговори. Носієм інформації у таких систем виступає аналоговий сигнал, модульований звуковою складовою частотою. До таких систем належать провідні телефонні фірми у США, Великій Британії, Німеччині, Франції та Японії.

На противагу аналоговим інформаційним системам з винайденням комп'ютера почали розвиватися з 50-х рр. дискретні або цифрові системи. Носієм інформації таких систем є дискретний сигнал, що приймає значення "0" або "1", тобто вся інформація представлена у двійковому коді.

Гібридні інформаційні системи представляють такі системи, де існують приблизно рівнозначні два типи сигналів: аналогові та дискретні. Ці інформаційні системи є поєднанням двох класів систем, а саме аналогових та дискретних.

У свою чергу, гібридні МІС можливо поділити на дві групи: універсальні та спеціалізовані. Типовими представниками універсальних гібридних систем є інформаційні системи Відеотекст та Телеконференцій. Система Відеотекст є поєднанням інформаційних та технічних характеристик телефонії, телебачення та обчислювальної техніки з метою надання інформаційно-пошукових та довідникових послуг у сфері міжнародних комунікацій. Такі системи є досить популярними у Англії, Німеччині та країнах Скандинавії.

Система Телеконференцій являє собою інтегровану аналого-дискретну інформаційну систему, що створює віртуальний інформаційний простір у реальному часі для комунікацій груп користувачів. Ця система потребує застосування досить різноманітного обладнання: терміналів, факсимільного зв'язку, телевізійних камер, відеомагнітофонів, комп'ютерів, модемів, графічних дисплеїв та акустичної техніки.

Серед гібридних спеціалізованих систем розрізняють системи типу Телетекс, Телетекст та Електронна пошта. Вони спеціалізуються на виконанні певних інформаційних послуг. Система Телетекс призначена для автоматизації редакційно-видавничих робіт, система Телетекст використовується як інформаційно-довідкова система разом із телевізійними сигналами, а система Електронна пошта замінює звичні паперові відправлення на обмін між користувачами за допомогою комп'ютерних та аналогових технологій.

Найпотужнішу групу МІС складають дискретніабо цифрові системи. Це пояснюється бурхливим та стрімким розвитком обчислювальної техніки за останні 20 років. Цю групу систем відносно телекомунікаційних властивостей можна розділити на два класи: безмережеві та мережеві. Безмережеві системи дискретного класу складають офісні та спеціальні МІС. Офісні безмережеві системи нагадують інформаційну систему замкнутого типу, що не має телекомунікаційного виходу в світовий інформаційний простір. Такі МІС працюють автономно над редагуванням та набором текстів на різних мовах світу, виконують фінансово-економічні задачі тощо. Головним програмним забезпеченням таких систем є стандартні офісні програми.

Окрему групу складають спеціальні дискретні системи, що призначені для виконання певних корпоративних завдань дослідницької роботи у сфері міжнародної інформатики.

Мережеві дискретні системи розділяють на три групи: локальні, регіональні та глобальні. Такий поділ обумовлений телекомунікаційною архітектурою кожної групи. Локальні мережі – об'єднання комп'ютерів в одну функціональну систему на умовно незначному просторі :одне приміщення, територія приблизно від 1 до 5 км., межа території однієї фірми чи організації. Регіональні мережі об'єднують комп'ютери в систему на відстані в середньому від 50 до 500 км., наприклад, мережа Fidonet. Для глобальних мереж характерне спільне функціонування комп'ютерів у світовому інформаційному просторі, наприклад, глобальна мережа Internet, мережа CompuServe, Bitnet тощо. (Детально першу групу МІС розглянуто в другій частині книги.).Другу категорію ієрархічної класифікації складає поділ МІС за функціональним призначенням (рис.2). Головним чинником у такій класифікації виступає професійна орієнтація систем за функцією виконуваної роботи.

За цією класифікацією структури МІС можна розділити на шість груп: культурологічні, владні, науково-технічні, соціальні, фінансово-економічні та міжнародних організацій. Кожна група виконує певну частину інформаційної роботи в інформатизованому суспільстві та, в свою чергу, ще поділяється на підгрупи (рівні).

Культурологічну групу МІС складають лінгвістичні, навчальні та бібліотечно-архівні системи. До владних інформаційних систем належать наступні: президентські, парламентські та урядові. Групу науково-технічних систем складають науково-дослідні, екологічні та геоінформаційні системи.

Соціологічні, суспільно-політичні та правничі МІСутворюють соціальну групу. Для фінансово-економічної групи МІС характерним є поділ на банківські, бізнесові та соціально-економічні підсистеми.

Інформаційні системи міжнародних організацій можна поділити на підгрупи за призначенням функціонування головних міжнародних організацій: ООН, ЮНЕСКО та НАТО. Основні системні та інформаційні характеристики МІС функціональної категорії наведено в третій частині даної книги.

Третю групу в ієрархічній класифікації складає поділ МІС за основними технологічними операціями обробки інформації. Сюди відносять інформаційно-наукові, інформаційно-довідникові, документальні, фактографічні системи тощо. Документальні МІС використовуються для обробки документів, публікацій, звітів, розпоряджень і т.д. Фактографічні системи оброблюють спеціальні фактичні відомості, що являють собою організовану сукупність формалізованих записів даних. Інформаційно-пошукові системи призначені для накопичення та пошуку за певними критеріями документів та даних.

Четверта група ієрархічної класифікації визначає розподіл систем щодо часу обробки інформації: реального часу, квазіреального часу та нереального (ірреального) часу. До систем реального часу відносять такі системи, обробка інформації у яких має незначне часове відставання від часу отримання завдання (від 0,1-0,5 сек. до 1-5 сек.).

Системи квазіреального часу мають часове відставання (від 6-10 до 30-60 с.), а для систем нереального часу характерне часове відставання більше, ніж на 1-5 хв.

Міжнародні інформаційні агентства на сьогодні – великі корпоративні організації, які займаються пошуком, накопиченням та поширенням інформації у різних сферах міжнародного співробітництва. Міжнародні інформаційні агентства, які починали з розповсюдження новин, з розвитком інформаційних технологій перетворилися на спеціалізовані центри з визначеним напрямком діяльності (фінансова сфера, торгові відносини – сфери, де інформаційні агентства мають безпосередній інтерес).

На сьогоднішній день існує дуже велика кількість інформаційних агентств, що діють як на національному, так і на наднаціональному рівнях. Національні агентства присутні приблизно в 120 країнах; за останні 10 років їх кількість значно збільшилася. Але приблизно в сорока країнах ще немає інформаційних агентств, з них у 24 країнах, де кількість населення перебільшує один мільйон мешканців.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція №2	\|	Міжнародна економічна інформація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.