Основні категорії і класи електронної комерції

Серед основних категорій (сфер) електронної комерції виділяють:

1. Бізнес – бізнес (business-to-business, B2B)– комерційна взаємодія між бізнесовими компаніями (підприємствами), що є виробниками, оптовими посередниками, оптовими клієнтами щодо здійснення оптових закупівель та поставок товарів;

2. Бізнес – адміністрація (business-to-administration, B2A)–ділові зв'язки комерційних структур з державними організаціями (зокрема проведення державних закупівель через мережу Internet);

3. Бізнес – споживач (business-to-consumer, B2C)– електронна роздрібна торгівля. У цьому випадку має місце комерційна взаємодія між електронним магазином та покупцем, що є безпосереднім споживачем товару;

4. Споживач – споживач (consumer-to-consumer, С2С) – взаємодія споживачів для обміну комерційною інформацією (щодо придбання того чи іншого товару чи про співпрацю з певною фірмою) або роздрібна аукціонна торгівля між фізичними особами;

5. Споживач – адміністрація (consumer-to-administration, С2А) –організація взаємодії між споживачами та державними структурами (особливо в соціальній та податковій сфері).

Виділяють такі бізнес–моделі електронної комерції:

- електронний (віртуальний) магазин (e-shop),

- електронний аукціон (e-auction),

- віртуальні співтовариства (virtual communities),

- електронний торговий центр (агрегатор) (emall).

Інструментарієм електронної комерціїє сучасні Web–технології, що базуються на використанні засобів мережі Internet у сфері бізнесу. Найпопулярнішою службою Internet є служба World Wide Web (WWW) – всесвітня павутина. Окремі документи, які складають простір World Wide Web (WWW, Web), називають Web–сторінками.

Web–сторінка – це текстовий документ, написаний за допомогою мови розмітки гіпертексту HyperText Markup Language (HTML). Файли, розмічені за правилами цієї мови, називають HTML–документами, вони мають розширення .htm або .html. HTML–документи зберігаються на жорстких дисках Web–серверів (спеціалізованих комп'ютерів з відповідним програмним забезпеченням, яке дає можливість доступу користувачів до Web–сторінок).

Internet-магазин є однією з найпоширеніших комерційних моделей електронної торгівлі у сфері В2С.

Internet–магазин (електронний, віртуальний, e-shop) являє собою спеціалізований Web–сайт, який належить фірмі–товаровиробнику, торговій фірмі тощо та призначений для просування споживчих товарів на ринку, збільшення обсягів продажу, залучення нових покупців.

Особливими рисами Internet–магазинів є те, що вони можуть забезпечувати споживачів значно більшим обсягом інформації, необхідної для прийняття рішення про покупку, та пропонувати значно більшу кількість товарів та послуг, ніж реальні магазини. Крім того використання Internet-технологій дозволяє здійснювати персональний підхід до споживачів з урахуванням попередніх відвідувань магазину та використовувати Internet-магазин для маркетингових досліджень (анкетування, конференції покупців і т.п.).

Web-вітрина – це спеціалізований Web–сайт, на якому пропонується товарний каталог, система навігації та оформлення замовлення з наступною передачею його менеджеру для оформлення. Той у свою чергу зв'язується зі складом, організовує доставку товару покупцеві, контролює процес оплати за товар. Паралельно ведеться рекламна робота, вивчення попиту, аналітична робота.

Робота Web–вітрини багато в чому нагадує посилкову торгівлю, проте замовлення на товар та ознайомлення з ним робиться через мережу Internet. В даному випадку Web-вітрина є інструментом залучення покупця, інтерфейсом для взаємодії з ним та проведення маркетингових заходів.

Internet–магазин на відміну від Web–вітрини, характеризується повною автоматизаціяєю системи обробки замовлень, що дає можливість працювати індивідуально з кожним зареєстрованим клієнтом.

Віртуальний (електронний) аукціон (Internet-аукціон) проводиться за cамим принципом в мережі Internet з використанням спеціального програмного забезпечення, яке встановлюється на сайті організатора торгу.

Характериними рисами Internet-аукціонів є:

- можливість залучення великої кількості продавців і покупців (значна концентрація попиту і пропозиції);

- цілодобова інтерактивна взаємодія продавців і покупців:

- можливість надання деталізованого опису і зображення товарів.

Internet–аукціони дають можливість не тільки реалізувати товари та послуги через Internet, але й здійснювати тестові продажі, визначати обсяг початкового попиту та ринкову ціну для нових продуктів.

Для електронних аукціонів діють ряд специфічних правил:

- обов'язкова реєстрація учасників (учасники зобов'язані надати свої банківські рахунки як гарантію оплати товару);

- учасники, що придбали товар, зобов'язані за нього сплатити;

- учасники, що розмістили пропозиції про продаж, не мають права знімати їх до закінчення торгів;

- товар, виставлений на продаж, не належить аукціоністу, а є лише посередником між продавцем і покупцем

На відміну від реального аукціону, Internet–аукціон проводиться упродовж досить тривалого часу, тому покупцям необов'язково бути постійно присутніми за комп'ютером під час проведення тоpry. Термін проведення електронного аукціону визначається правилами роботи конкретної торгової системи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Переваги та характерні риси електронної комерції.	\|	Побудова обчислювального критерію

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.