Методи формування та розвитку критичного мислення.

Основні фази технології.

Технологія розвитку критичного мислення містить три стадії чи фази: виклик (актуалізація), осмислення (реалізація) та рефлексія.

На першій стадії відбувається пошук суперечливої (неоднозначно сприйнятої) або неповної, що потребує уточнення, інформації. Завдання цього етапу уроку – викликати зацікавлення в учнів, прагнення до пізнавальних дій. Учні мають згадати, що їм вже відомо з проблеми, яка розглядається, скласти список джерел, у яких міститься відома для них інформація, систематизувати її, а також визначити питання, на які вони хочуть отримати відповіді.

На стадії «виклик» школярам можна запропонувати розповідь із навмисно допущеними помилками (прийом «Лови помилку»), вправи «Питання – відповідь», «Вірю – не вірю». Приклади таких вправ поміщені у завданнях до теми. Доцільно скористатися методикою «Допомога», яка передбачає читання тексту із такими помітками на полях:

«+» – я це знаю;

«–» – я цього не знаю;

«?» – хотів би знати більше.

Згодом учні обговорюють прочитаний текст, відповідаючи на запитання:

– Які Ваші знання знайшли підтвердження в тексті?

– Які нові знання Ви отримали?

– Про що Ви б хотіли більше дізнатися?

На другому етапі відбувається поступове просування до нового знання різними шляхами: слухання лекцій, читання текстів, перегляд відеофрагментів, проведення самостійних досліджень, а також актуалізація власного набутого досвіду. Завдання вчителя – зберегти інтерес учнів до теми при роботі з новою інформацією, намагаючись якомога менше вмішуватись у роботу школярів. Вони можуть працювати як індивідуально, так і в групах.

На стадії рефлексії учні співставляють нову інформацію із вже відомою раніше, висловлюють власну думку, формують свої переконання. Учитель має повернути школярів до початкових записів, порадити внести зміни. Учнів доцільно залучити до організації «круглих» столів, різних дискусій. Тут можна використати методи інтерактивних технологій «займи позицію», «акваріум» тощо.

Метод прес.

Цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно суперечливого питання; розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Стратегія може бути використана на будь-якому уроці.

Етапи методу:

1) висловлюємо свою думку: «Я вважаю…»

2) Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що …»

3) Наводимо приклади додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «…Наприклад…».

4) Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Запропонована технологія має багато переваг. Вона спонукає до творчості і вчителя, і учнів; навчає розбірливості у взаєминах, радить неоднозначно сприймати дійсність. Проте, як і більшість відомих, технологія містить також недоліки. Педагоги, які її використовували, зазначають, що для її реалізації потрібна професійна майстерність, адже вчитель та учні виступають рівноправними суб’єктами навчання. Часто вчитель психологічно не готовий до партнерських стосунків із школярами. Результати технології залежать від підбору учнів, від їх наполегливості та бажання здобувати нову інформацію. Оскільки існує обмеженість у джерелах інформації, учням необхідно пропонувати список джерел, які доцільно використати у роботі. Школярам буває важко знайти необхідне в інформаційних потоках. Автори вказують також на труднощі соціального характеру запропонованої технології: чи зможе вписатися особистість із критичним мисленням в реалії сучасного життя. Отже, разом із розвитком самостійного мислення її необхідно вчити толерантності у взаєминах із людьми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Р о з д і л XII

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.