• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття і сутність землевпорядного проектування

Планування землекористування — це процес прийняття рішень з метою визначення сталої, соціально і екологічно орієнтованої, суспільно бажаної і економічно доцільної форми використання земель. Планування землекористування спрямоване на певну площу чи простір, а предметом розгляду є форма землекористування в її суспільному контексті.

У літературі наводиться також таке визначення: планування земле­користування — це процес інвентаризації і оцінювання стану, можли­востей і обмежень окремого географічного району і його ресурсів, що взаємодіють з населенням, яке проживає на цій території, для визна­чення потреб, бажань і прагнень у майбутньому.

У Земельному кодексі України планування використання земель виділено в окрему сферу і охоплює:

♦ загальнодержавні програми використання та охорони земель;

♦ регіональні програми використання та охорони земель;

♦ природно-сільськогосподарське районування земель;

♦ зонування земель.

Одночасно ст. 184 Земельного кодексу України визначає, що роз­роблення загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель входить у зміст землеустрою, а отже, є предметом землевпорядного проектування.

Планування землекористування є складовою загальнодержавної системи планування. Водночас у зарубіжній практиці планування використання земель і землевпорядне проектування тісно взаємо­пов’язані і в окремих функціях переплітаються.

Планування — функція, що розв’язує проблеми обмежень у ви­користанні земель через урахування обмежених ресурсів суспільст­ва. Планування прямує до досягнення:

♦ суспільного консенсусу;

♦ реалізації конкретних заходів;

використання державних органів як носіїв планування.

Основні питання, які слід розглядати, коли йдеться про плану­вання:

1.Хто планує?

2.Для кого планує?

3.Якими засобами?

4.Якими законами керується?

5.План є абсолютним чи орієнтовним?

Складність планування, як і землевпорядного проектування, по­лягає у:

♦ великій кількості альтернатив;

♦ великому переплетінні взаємовпливів;

♦ комплексному поданні.

Планування охоплює такі основоположні аспекти:

♦ можливості розвитку (виходячи з наявності та якісного стану ресурсів);

♦ прогнози;

♦ постановку цілей для бажаної майбутньої ситуації.
Планування — динамічний процес, який передбачає:

♦ структуровані межі вирішення завдань та управління проце­сом для досягнення мети;

♦ постановку цілей та їх розстановку (оцінку) з погляду пріоритетності;

♦отримання інформації.

Планування землекористування тісно пов’язане із конкретними територіальними проблемами.

Землевпорядне проектування — це процес пошуку оптимальних рішень організації використання земель, формування правового режиму землекористування та інформації для прийняття управлінських рішень.

На землекористування мають певний вплив історичні передумови — політика, технології господарювання, стан суспільства та економіки. Кожен із цих чинників відмінний у різних країнах. Ми можемо щось знати про землекористування в інших країнах, але глибоко зрозуміти його сутність можна тільки в контексті особливих обставин розвитку певної країни.

Результати землекористування мають чотири загальні характеристики:

1)які зумовлюють одну чи більше невизначеностей;

2)які можуть виступати і як проблема, і як можливість;

3)яким властиві попит і пропозиція;

4)які можна розглядати як систематично, так і концептуально.

Наявність таких характеристик передбачає виникнення питань,пов’язаних із землевпорядним проектуванням:

♦ як і для кого зменшуються невизначеності у землекористуванні?

♦ як розподіляються проблеми між групами інтересів?

♦ чи регулює ринковий механізм попит та пропозицію на типи землекористування?

Для обґрунтування необхідності проектування землекористуван­ня можна навести велику кількість аргументів. Наприклад, зару­біжний вчений Д. Стівен вказує на такі головні збитки внаслідок безпланованого використання територій:

♦ нераціональне використання земель сільським господарством;

♦ існування землекористування, що призводить до деградації ґрунтів;

♦ позапланове вирубування лісу без забезпечення лісовіднов­лення;

♦ перевикористання водних ресурсів.

Інший зарубіжний вчений Дудал бачить основний обов’язок про­ектування землекористування у забезпеченні людства продуктами харчування. Дослідження FАО стосовно майбутнього світових ре­сурсів продуктів харчування дали такі висновки:

1.У цілому світ має в своєму розпорядженні достатньо землі для постачання продуктами сучасного і майбутнього населення планети.

2.Земельні ресурси нерівномірно розподілені як у межах країн, так і між ними.

3.У країнах, які розвиваються, витрати на виробництво є вели­кими, потрібно обов’язково враховувати проблемність самозабезпе­чення цих країн.

4.Беручи до уваги деградацію земель, особливо ґрунтів як ресур­су, потрібно дбайливо його охороняти.

5.Існують території, земельні ресурси яких не готові нині забез­печувати проживання населення.

Отже, необхідність ефективнішого землевпорядного проектуван­ня як засобу пошуку землекористування значною мірою зумовлена потребою визначення конкретних варіантів використання землі з урахуванням інтересів сучасного та майбутніх поколінь. Землевпо­рядне проектування здійснюється на конкретних територіях і фор­мує реальні типи землекористування.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Поняття соціального процесу.
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. VII. Етап проектування
5. VII. Етап проектування
6. А/. Поняття про судовий процес.
7. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
8. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
9. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
10. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
11. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ

Переглядів: 1929