• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ

Куток живої природи. Навчання біології в ЗНЗ вимагає великої кількості живих об’єктів для демонстрацій, спостережень, виконання лабораторних і практичних робіт, проведення дослідів з позаурочної та позакласної роботи. Вдало обладнаний куток живої природи завжди приваблює увагу учнів, які з величезним бажання проводять у ньому спостереження, доглядають за рослинами і тваринами. Кожен учитель біології прагне створити куток живої природи!!!

Пн

Схема 1. Розташування приміщень у кабінеті біології

Різні проекти ЗНЗ по-різному визначають місце для кабінету біології. Найкраще розташування кабінету на першому поверсі, поряд з холом, де можна організувати зимовий сад, музей природи рідного краю, натуралістичні виставки тощо.

2. ВИМОГИ ДО ВИКОРИСТАННЯ КЛАСУ-ЛАБОРАТОРІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Клас-лабораторія повинна бути не лише добре обладнаною та естетично привабливою, а ще й простою в оформленні та зручною для роботи. Неправильно коли вчитель перевантажує клас-лабораторію виставочними стендами або об’єктами природи, які вкрай мало використовуються в навчальному процесі.

Для того щоб створити сприятливі умови для роботи учнів у кабінеті біології треба дотримуватися ряду санітарно-гігієнічних та антропологічних вимог, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001.№ 63. Кабінетповинендобрепровітрюватися перед заняттями і в перервах між ними. Аерація кабінету повинна проводитися природною та штучною вентиляцією, тому решітки вентиляційних систем не можна завішувати стендами, заставляти шафами, вони мають бути завжди відкритими і очищеними від пилу. Вологістьповітря повинна бути у межах 60%. Температура 18 ⁰С для холодної пори року і 20-25 ⁰С для теплої. Освітленість лампами розжарювання не нижче 150 люксів. Освітленість кабінету залежить від забарвлення стін, підлоги і кольору меблів. Гігієністи не рекомендують фарбувати стіни кабінету олійними фарбами. Кольори мають бути спокійних світлих тонів, як-то світло-кремового, світло-зеленого або світло-блакитного.

При організації класу-лабораторії слід звернути особливу увагу на відповідне обладнання робочих міст учителя та учнів. В основі характеристики загального обладнання знаходиться загальновизнана класифікаціяшкільногообладнання, запропонована Сергієм Григоровичем Шаповаленком.

1. Шкільні меблі та їх розміщення у кабінетах має відповідати санітарно-гігієнічним правилам і нормам (п. 8.2. ДСанПіН 5.5.2.008–01) і здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2–3–97 «Будинки та споруди начальних закладів».

В кабінеті біології встановлюються спеціальні двомісні лабораторні столи, прикріплені до підлоги (трьох розмірів за 4, 5, 6 ростовими групами). Шкільні групи мають шість розмірів за ростовими групами та маркуванням їх у вигляді відповідного кольору, зокрема 4-а група – ріст учнів 146-160 см – лінія червоного кольору; 5-а група – ріст учнів 161-175 см – лінія зеленого кольору; 6-а група – ріст учнів 176 см і більше – лінія блакитного кольору. Учнівські столи мають бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи. Робоча поверхня столів має розміри 120 × 60 см² або 130 × 65 см² та матове покриття.

Робоче місце вчителя біології монтується на підвищенні 18-20 см заввишки, воно обладнано витяжною шафою з вільним доступом до неї. Учительській стіл повинен бути простої конструкції, зручний для роботи. Зазвичай стіл складається з двох секцій: демонстраційної та препараторської. Демонстраційначастинастола, висотою 90 см, забезпечує зручність роботи вчителю і створює гарну зону видимості учням об’єктів, що демонструються. Препараторськачастинастола має висоту 75 см. Тумби стола оснащують спеціальними пристроями (ящиками) для зберігання інструментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і приладів, що використовуються для проведення дослідів. До стола підводять електричний струм, воду і каналізацію. Робочі площі стола повинні бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічних і термічних пошкоджень, хімічних реактивів.

2. Класна дошка. Передня стінка кабінету зазвичай зайнята класною дошкою, яку рекомендується розташовувати по центру стінки. Класні дошки бувають різних видів: з однією робочою площею, розсувна або стулчаста – з трьома площами, або «пелюсткова» – яка має п’ять робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді. Відкидні поля можна використовувати для контрольних завдань, кросвордів тощо. Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).

Інтерактивнадошка (Interactive board) – це обладнання, що дозволяє вчителю об’єднати два різні інструменти: екран для відображення інформації й звичайну маркерну дошку. На ударостійке інтерактивне полотно QOMO в алюмінієвій або пластиковій рамі виводиться зображення променем проектора. Датчики безупинно перехоплюють торкання маркера або руки до поверхні й передають координати на комп'ютер. Дані, що надходять, обробляються спеціальним програмним забезпеченням Flowworks і відразу проектується назад з комп'ютера на дошку через проектор. Полотнодошки – це по суті величезний монітор, а інтерактивна система в цілому – це безперервний замкнений зв'язок «дошка – комп’ютер – проектор».

Для роботи з інтерактивною дошкою не потрібно спеціальних навичок або знань. Перед початком роботи інтерактивна дошка підключається до комп’ютера й проектора. На інтерактивну дошку проектується зображення від будь-якого джерела: комп’ютерного або відео сигналу, з яким можна працювати прямо на поверхні дошки. Маніпулювання комп’ютерною мишею здійснюються торканням до поверхні й дозволяє вчителю мати повний доступ до керування комп’ютером. Використання інтерактивної дошки дозволяє показувати слайди й відео, робити позначки, малювати й креслити різні схеми, як на звичайній шкільній дошці. Можливості інтерактивних дощок дозволяють у реальному часі наносити на зображення, що проецирується позначки, вносити будь-які зміни й зберігати їх у вигляді комп’ютерних файлів для подальшого редагування, друку на принтері, розсилання по факсу або електронній пошті.

3. Приладдя для демонстрації навчального обладнання або аудіовізуальних засобів навчання. Класна дошка має приладдя для демонстрації таблиць, схем, дидактичного матеріалу. Але іноді необхідно навчальну таблицю розташувати ближче до учнів класу, для того щоб вони змогли роздивитися деталі малюнків і т.ін. В такому випадку стане в нагоді підставка для таблиць, на якій одночасно можна демонструвати дві таблиці. Для демонстрації опудал, скелетів, муляжів та інших об’ємних об’єктів використовується металічна підставка з висувним столиком, який може обертатися.

Екран звичайно розташовують над дошкою. Він повинен мати барієве покриття, яке необхідно оберігати від вологи і пилу. Брудний і деформований екран дає нечітке зображення. Якщо екран брудний, слід обновити його поверхню спеціальною пастою.

Для демонстрації навчальних фільмів через проектор необхідно затемнити вікна. Існують два способи затемнення вікон: у першому випадку рух штор відбувається у горизонтальному напрямку, в другому – у вертикальному. Краще якщо штори закриваються за допомогою електромотора, який вмикається з учительського стола.

Телевізор може розташовуватися на кронштейні у передній стінки стаціонарно, або його вмонтовують у нішу універсальної класної дошки, яка має розсувні поля, які рухаються паралельно основній дошці, по спеціальним пазам.

4. Оформлення кабінету повинно бути змістовним і сприяти естетичному вихованню учнів. Не слід перевантажувати його наочністю і перетворювати на «кабінет-музей».

На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету : «Кабінет біології».

Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій постійного і змінного характеру. Допостійноїекспозиції належать:

ü стенд, який ілюструє еволюційний розвиток рослинного і тваринного світу за історичними епохами (адже ідея еволюційного розвитку органічного світу проходить через весь курс шкільної біології);

ü класифікація біологічних об’єктів;

ü 2-3 портрети видатних учених біологів.

Доекспозиційзмінногохарактеру належать:

ü виставки кращих робіт учнів;

ü матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тематичного оцінювання, державної атестації;

ü додаткова інформація відповідно до начальної програми, зокрема про життєвий і творчий шлях учених, висвітлення наукових подій у нашій країні та за її межами;

ü матеріали краєзнавчого характеру;

ü результати експериментальної та дослідницької роботи учнів;

ü результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.

Для розташування експозицій використовуються змінні пластинчасті, перфоровані або решітчасті стенди, що розміщують на стінах.

Навчальний кабінет повинен бути забезпечений настінним термометром або психрометром.

5. Навчально-методичне забезпечення кабінетів складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників (не менше одного примірника кожної назви) з методики навчання біології, типовими переліками навчально-наочних посібників та обладнання загального призначення, зразків навчальних посібників, навчального обладнання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків.

Додатково кабінет біології може бути оснащений:

ü підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;

ü інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт, спостережень, дослідів;

ü довідниковою літературою: словниками біологічних термінів, визначниками рослин і тварин, атласами комах, рослин, грибів тощо.

3. МАТЕРІАЛЬНЕ ОСНАЩЕННЯ ЛАБОРАТОРНОГО ПРИМІЩЕННЯ

Лабораторнеприміщенняабопрепараторськаповинна мати вихід до кабінету та окремий вихід у коридор чи на подвір’я школи. Тут зберігається все необхідне для організації навчального процесу.

Для зручності роботи всі приладдя повинні бути строго класифікованими і зберігатися у порядку. Основне навчальне обладнання систематизують за начальними предметами, розділами, темами програми. Обладнання зберігається у шафах, таблиці – у ящиках.

Крім шаф у препараторській знаходиться стіл для препарування і підготовки дослідів. Також повинні бути однотумбовий письмовий стіл для роботи лаборанта, письмовий стіл і шафа для книжок з навчально-методичною літературою для підготовки учителя до занять.

Обов’язково повинна бути аптечка з наявністю вати, бинтів, розчинів йоду, нашатирного спирту, пероксиду водню та інших засобів першої долікарської допомоги. Також саме тут зберігаються первинні засоби пожежогасіння відповідно до Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України.

Задля забезпечення проведення учнівських експериментів у лаборантському приміщенні зберігається набори препарувальних інструментів: скальпелі, ножиці, наборі пінцетів, препарувальні голки, ванночки, дошки, піпетки і т.ін. З оптичних приладів мають бути у наявності мікроскопи і лупи у розрахунку на кожного учня класу.

Також тут зберігається екскурсійне обладнання: прес ботанічний, сачки, секатор, екскурсійне цебро з кришкою тощо.

Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позначаються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, пронумерована і скріплена печаткою. Матеріальні об’єкти (предмети) і матеріали, що витрачаються в процесі роботи (хімреактиви, посуд, міндобрива тощо) заносяться до матеріальної книги. Облік и списання морально і фізично застарілого обладнання, навчальних посібників і наочності проводиться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.

4. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ КУТКУ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

Найбільш раціонально коли куток живої природи займає окрему світлу кімнату з вікнами на південь або південний схід, де можна не лише розташувати мешканців кутку, а ще й проводити індивідуальні і групові заняття з учнями. Його площа, місце розташування, кількісний і видовий склад мешканців визначаються відповідно до кількості учнів у ЗНЗ та з урахуванням місцевих умов. Зазвичай у школі куток живої природи організовують у лабораторному приміщенні.

Як правило, створення кутку живої природи починається з підборурослин. З великого різноманіття рослин, для кутку обирають такі, які відповідають наступним вимогам:

ü можуть бути використані в навчально-виховному процесі;

ü широко розповсюджені і доступні для придбання;

ü невибагливі до умов вирощування;

ü не займають багато місця і декоративні.

Зазвичай куток живої природи містить 30-40 екземплярів рослин, серед яких найбільш характерні представники рослинного світу: водорості, дикорослі, культурні і кімнатні рослини.

Рослини доцільно розміщувати на стійках, які кріпляться в простінках у краю вікон, на підставках або на підвіконні. Також для рослин можуть створюватися теплиця, парничок, вологий або сухий флораріум. Після того як рослини розставлені на постійні місця необхідно до кожної рослини скласти паспорт, а до горшка прикріпити етикетку із зазначенням видової назви, родині і походження.

Специфіка утримання тварин у кутку живої природи вимагає суворого відбору та обмеження кількості мешканців. Санітарно-гігієнічними вимогами заборонено утримати в приміщені школи таких тварин, як: їжаки, кролі, голуби. Для утримання тварин зазвичай створюють акваріум, акватератіум або тераріум, віварій.

Створюючи акваріум учителю біології слід пам’ятати про роль рослин в установлені біологічної рівноваги. Тому наявність деяких водоростей є обов’язковою, а саме: валіснерії, елодеї канадської, людвігії, хари. Риб для шкільного акваріума слід обирати з тих, які невибагливі до температурних перепадів, світла і корму. В умовах акваріуму, що не підігрівається мешкають такі види риб, як: карась золотий, гірчак, колючка тригілкова, гуппі, гамбузія звичайна, мечоносець.

Для навчальних цілей в акваріумі, крім риб, слід утримувати ще й інших представників тваринного світу, а саме: Найпростіших (інфузорію туфельку), Кишковопорожнинних (гідру), Ракоподібних (дафнію), Молюсків (беззубку).

Необхідно мати тераріум одного чи двох біотопів або віварій. Вибір біотопу визначається наявністю тварин у тераріумі. Наприклад, для представників пустелі створюється тераріум-пустеля, для болотних мешканців – тераріум-болото.

Найчастіше мешканцями кутку живої природи є теплокровні тварини класів Птахи і Ссавці, які утримуються у клітках, це папуги, канарейки, лабораторні щури або миші, морські свинки.

Куток живої природи може мати:

o експозиційну частину (відділ);

o навчально-дослідну частину (відділ);

o відділ лабораторно-селекційної роботи;

o підсобні приміщення.

В експозиційній частині кутку можуть розміщуватися декоративні акваріум, тераріум, віварій та флораріум. Експозиції можуть бути комплексними чи тематичними.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. А. Правобережну Україну.
6. А/. Право власності.
7. Аграрне право
8. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
9. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Переглядів: 751