Правовий режим відкритого моря

Відкрите море – це сукупність просторів морів та океанів, які знаходяться які не входять до складу територіальних вод якої-небудь держави і знаходяться за зовнішньою межею територіальних вод.

Відкрите море не знаходиться під суверенітетом жодної з держав, всі держави мають право користуватися відкритим морем в мирних цілях на засадах рівності (свобода мореплавства, польотів, наукових досліджень і т.д.). Відкрите море резервується для мирних цілей. Жодна держава не має права претендувати на підпорядкування якої-небудь частини відкритого моря своєму суверенітету.

Відповідно до ст. 87 Конвенції 1982 р. всі держави (у тому числі і такі, що не мають виходу до моря) мають у відкритому морі право на:

· свободу судноплавства;

· свободу польотів;

· свободу прокладати підводні кабелі і трубопроводи;

· свободу рибальства;

· свободу створювати штучні острови і інші споруди та установки, не заборонені міжнародним правом;

· свободу наукових досліджень.

Вказаний перелік не є виключним.

У відкритому морі судно підкоряється юрисдикції тієї держави, під прапором якої воно плаває. Винятки із цього правила встановлюються міжнародними договорами. Так, що військовий корабель має права піддавати огляду іноземне торгове судно, якщо є підстави підозрювати, що судно займається піратством або работоргівлею, або воно має ту ж національність, що і даний військовий корабель, хоча на ньому піднятий іноземний прапор,

Кожна держава визначає умови надання своєї національності судам, правила реєстрації судів на його території і права судна плавати під його прапором. При цьому кожна держава веде реєстр суден, приймає юрисдикцію над кожним судном, що плаває під його прапором, і над його екіпажем, а також забезпечує контроль придатності судів до плавання та безпеку мореплавства, запобігає аваріям.

Ні арешт, ні затримання судів не можуть бути проведені у відкритому морі за розпорядженням інших органів влади, крім органів влади держави прапора судна (за винятком випадків переслідування судна „по гарячих слідах”). Таке переслідування іноземного судна може бути зроблено, якщо компетентні органи прибережної держави мають достатні підстави вважати, що це судно порушило закони і правила цієї держави. Переслідування повинне розпочатися тоді, коли іноземне судно або одна з його шлюпок знаходяться у внутрішніх водах, в територіальному морі або в прилеглій зоні переслідуючої держави, і може продовжуватися за межами територіального моря або прилеглої зони лише за умови, що воно є безперервним. Право переслідування припиняється, як тільки переслідуване судно входить в територіальне море своєї країни або третьої держави. Переслідування повинно бути почато після подачі зорового або світлового сигналу. Переслідування може здійснюватися лише військовими кораблями або військовими літальними апаратами, або судами і апаратами, що перебувають на урядовій службі (наприклад, поліцейськими) і спеціально на це уповноваженими. Право переслідування не може здійснюватися відносно військових, поліцейських та митних кораблів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правовий режим внутрішніх, територіальних та архіпелажних вод, а також прилеглої зони	\|	Правовий режим морських проток

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.