• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Історія психології вивчає закономірності формування і розвитку поглядів на психіку на основі аналізу різних підходів до розуміння її природи, функцій та генезису.

Історія психології

1. Предмет, завдання та методологічні основи історії психології

2. Розвиток психології у стародавньому світі

3. Розвиток психології в епоху Середньовіччя

4. Психологічна думка епохи Відродження

5. Психологічні вчення XVII ст.

6. Провідні ідеї психології XVIII ст.

7. Філософські та природничо-наукові передумови виділення психології у самостійну науку (початок та середина ХІХ ст.). Програми побудови психології як самостійної науки.

8. Експериментальний період становлення психології як самостійної науки

9. Розвиток психології як самостійної науки наприкінці XIX - на початку XX ст. (галузі, напрями, школи).

10. Історія розвитку біхевіоризму

11. Історія розвитку гештальтпсихології

12. Історія розвитку когнітивної психології та її сутність

13. Історія розвитку психодинамічної психології

14. Історія розвитку екзистенціальної та гуманістичної психології

15. Історичні етапи розвитку радянської та української психології

1. Предмет, завдання та методологічні основи історії психології

Психологічна наука не перебуває у завершеному стані, а постійно розвивається.

Психологія - це одна з найдавніших наук і одночасно одна з наймолодших: «Психологія як наука має тривалу передісторію й коротку історію» (Г.Еббінгауз). Тривалий час психологія розвивалась у межах філософії. Значний вплив на психологію здійснило також природознавство.

Історія психології досліджує не саму психологічну реальність, а уявлення про неї, що складалися на різних етапах історичного розвитку.

Об'єкт історії психології - уявлення про психічну реальність на різних етапах історичного розвитку.

Предмет історії психології - закономірності процесу становлення психологічного знання.

Історія психології дозволяє зрозуміти логіку становлення психології, причини зміни її предмету, методів, провідну проблематику.

Логіка розвитку психологічної науки - зміна предмету і методів психології, розвиток основних принципів і категорій психології.

Категорії психології відтворюють різні сторони психологічної реальності. Це постійні компоненти психології, але їх зміст змінюється у процесі історичного розвитку. Категорії, що були основою психологічної науки протягом майже всієї її історії:

- мотив;

- образ;

- дія;

- особистість;

- спілкування;

- переживання.

У різні періоди розвитку психології й у різних школах ці категорії мали неоднакове значення, однак завжди так чи інакше були присутні у психологічних концепціях.

Великий вплив на розвиток психології здійснив перехід до вирішення ключових проблем психології:

1) психофізіологічна проблема - проблема зв'язку організму, тіла із психікою, душею й ін.

2) психогностична проблема – проблема психології пізнання;

3) психосоціальна проблема – проблема відношення психіки людини до її соціальних детермінант;

4) психопраксична проблема – проблема про формування психіки у процесі реальної практичної діяльності та проблема залежності цієї діяльності від її психічних регуляторів.

Принципи історії психології (принципи історико-психологічного аналізу)

1. Принцип історизму - треба не забувати історичного зв’язку, дивитися на кожне питання з точки зору того, як певне явище виникло в історії, які головні етапи у своєму розвитку це явище проходило, і з точки зору цього розвитку дивитися, чим воно стало тепер.

1.1. Порушення принципу історизму - презентизм і антикваризм.

1.1.1. Презентизм - виявлення накопичених позитивних результатів з відкиданням помилок на цьому шляху. Науковому тексту минулого дається інтерпретація й пояснення, оцінка у термінах сучасного наукового знання.

1.2.1 Антикваризм - реконструкція минулого бачення світу у всій його своєрідності й неповторності. Минуле знання не зводиться до сучасного. Ми ніби намагаємося поглянути на світ очима вченого тої чи іншої епохи. Антикваризм розглядає минулу історію безвідносно до завдань сучасності.

2. Принцип єдності логічного та історичного - історик психології має не просто описати той чи інший етап знання, що історично розвивається, але представити його теоретично й, значить, виявити у ньому щось постійне.

У досліджуваному явищі необхідно виявити загальну закономірність.

3. Принцип детермінізму. Йому належить ключова роль у становленні наукової картини психічного життя.

У будь-якого психічного явища є якась причина. На різних етапах історії психології ці явища пояснювалися різними причинами. При цьому вчені зверталися до даних інших наук - механіки, біології, соціології.

За М.Г.Ярошевським, в історії психології представлені такі типи детермінізму:

- передмеханічний,

- механічний,

- біодетермінізм,

- психодетермінізм,

- соціодетермінізм.

Завдання історії психології (за М.Г.Ярошевським):

1) дослідити закономірності розвитку знань про психіку;

2) розкрити взаємозв'язок психології з іншими науками, від яких залежать її досягнення;

3) з'ясувати залежність зародження й сприймання знань від соціокультурного контексту, від ідеологічних впливів на наукову творчість, тобто від запитів суспільства (тому що наука покликана відповідати на ці запити);

4) дослідити роль особистості, її індивідуального шляху в становленні самої науки.

Методи історії психології:

1) теоретична реконструкція - опис і критичний аналіз наукових систем минулого;

2) вивчення наукових шкіл - дає розуміння механізму розвитку науки;

3) вивчення архівних матеріалів - пошук, коментування, забезпечення виносками, примітками й т.п.

4) метод інтерв'ювання - бесіда за заздалегідь складеним дослідником переліком запитань з метою вивчення творчих механізмів процесу породження наукового знання, розвитку наукових інтересів і ін.

5) біографічний та автобіографічний методи дозволяють виявити можливі причини й умови формування наукових поглядів вченого.

6) аналіз наукових посилань - встановлення частоти цитування наукових праць.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. III.Цілі розвитку особистості
6. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
7. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
8. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
9. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
10. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
11. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
12. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання

Переглядів: 2852