МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Моделі соціальної політики
Головна мета проведення соціальної політики в Україні – це зменшення втрат населення від проявів економічної кризи, особливо для найменш захищених верств суспільства. Під соціальною політикою будемо розуміти діяльність держави щодо створення та регулювання соціально-економічних умов життя суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринку, забезпечення соціальної справедливості та соціально-політичної стабільності у країні. У світовій практиці виділяють американську (ліберальну), шведську (соціал-демократичну), німецьку, англосаксонську та японську моделі соціальної політики держави. Американська (ліберальна) модель (США) соціальної політики – найбільш лібералізована, ґрунтується на принципі відокремлення соціального захисту від вільного ринку й обмеженні захистом лише тих осіб, які не мають, окрім соціальних виплат, інших доходів. При цьому забезпечується досить високий стандарт (рівень та якість) життя основної частини населення. Шведська (соціал-демократична модель) соціальної політики (Швеція, Фінляндія, Норвегія) є найбільш соціалізованою моделлю, в якій економіка найбільшою мірою працює на людей і для людей. Цій економічній (регуляторній) моделі і відповідній їй моделі соціальної політики властиві такі ознаки: висока частка ВВП (понад 60 %), що перерозподіляється через державні фінанси; акумулювання в руках держави значних фінансових ресурсів; імператив ідеї рівності та солідарності у здійсненні соціальної політики; активна попереджуюча політика; жорстка політика доходів; високий рівень соціального захисту населення, що забезпечується за державні кошти; профілактичні заходи у сфері зайнятості. Німецька модель (Німеччина, Австрія, Франція), яка також характеризується високою часткою ВВП (близько 50 %), що перерозподіляється через систему державних фінансів, і створенням розвинутої системи соціального захисту за рахунок залучення не тільки держави, але й підприємців. Англосаксонська модель (Велика Британія, Ірландія, Канада) характеризується вищим рівнем та більшою активністю втручання держави у регулювання соціальної сфери та соціальних процесів, ніж у ліберальній моделі, але при цьому рівень оподаткування й перерозподілу ВВП через державні фінанси (до 40 %) нижчий, ніж у соціал-демократичній і навіть німецькій моделях; рівним розподілом витрат на соціальне забезпечення між державою та приватним сектором економіки; пасивною політикою держави на ринку праці. Японська модель соціальної політики ґрунтується на: політиці вирівнювання доходів; особливій політиці використання робочої сили (система довічного найму); домінуванні психології колективізму; узгодженні доходів; досягненні консенсусу між різними суб'єктами у вирішенні соціально-економічних проблем; визначенні питань підвищення рівня життя населення як національних пріоритетів.
Читайте також:
|
||||||||
|