• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ст. 37 закріплює способи й шляхи охорони тваринного миру.

Правові вимоги по забезпеченню мер охорони тваринного світу. ( розділ IV Закону України «Про тваринний світ» ).

Ст. 36 Законуговорить, що охорона тваринного миру включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, просвітніх і інших засобів, спрямованих на раціональне використання, збереження й відтворення об'єктів тваринного світу.

Рідкі й зникнення, що перебувають під погрозою, у природних умовах на території країни види тварин підлягають особливій охороні й заносяться в Червону книгу.

Розведення в неволі рідких і видів, що перебувають під погрозою зникнення, тварин може дозволятися з метою їхнього збереження, охорони й відтворення, якщо цього неможливо досягти в природних умовах, а також у науково-дослідних цілях.

Створення й поповнення зоологічних колекцій (живих колекцій зоопарків, зоосадів, океанариумів, препаратів, частин і останків тварин) шляхом вилучення тварин із природного середовища провадиться підприємствами, установами, організаціями й громадянами лише по дозволах, виданим Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

Державне керування в області охорони тваринного миру здійснюється центральними й місцевими органами державної виконавчої влади загальної й спеціальної компетенції. У відповідності зі ст. 11-12 Закону,державне керування в області використання, охорони й відтворення тваринного миру здійснюють Кабінет Міністрів України й місцеві державні адміністрації, а також Міністерство навколишнього природного середовища, його органи на місцях і інші спеціально уповноважені на це державні органи.

.

Державний контроль в області охорони тваринного світу, у відповідності зі ст. 57 Закону,здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством навколишнього природного середовища і його органів на місцях, місцевими органами державної виконавчої влади, іншими державними органами.

Суспільний контроль у сфері охорони, використання й відновлення тваринного миру здійснюється суспільними інспекторами охорони навколишнього природного середовища, повноваження яких визначаються Положенням про суспільних інспекторів по охороні навколишнього природного середовища,що затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 5 липня 1999 року №150 (Офіційний вісник України. - 1999. - №37. - ст.119.)

Відомчий контроль у сфері охорони, використання й відтворення тваринного світу зобов'язані здійснювати ті органи, у відомстві яких перебувають підприємства, установи, організації, які використовують об'єкти тваринного миру.

Державний облік тварин і облік обсягів їхнього добування ведеться з метою забезпечення раціонального використання й організації охорони тваринного миру. Умови й порядок ведення державного обліку тварин і обсягу їхнього добування встановлюється Міністерством навколишнього природного середовища України. Отут необхідно враховувати вимоги ст.24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,відповідно до вимог якої підприємства, установи й організації проводять первинний облік використання природних ресурсів і представляють відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у відповідній сфері.

Державний кадастр тваринного миру ведеться з метою обліку кількісних, якісних і інших характеристик режимів використання, форм охорони й обсягів відтворення об'єктів і ресурсів тваринного миру. У відповідності зі ст. 56 Закону «Про тваринний світ»,державний кадастр тваринного миру містить систематизовану сукупність відомостей про географічне поширення видів (груп видів) тварин, їхній чисельності, характеристики середовища перебування й сучасного господарського використання й інші необхідні дані.

Державний моніторинг являє собоюсистему спостережень, збору, обробки, передачі й аналізу інформації про стан об'єктів тваринного світу, прогнозування його змін і розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень в області використання й охорони тваринного світу. Моніторинг тваринного світу є складовою частиною Державної системи моніторингу навколишнього природного середовища. У юридичній літературі моніторинг належить до форм (методам) екологічного контролю.

Читайте також:

1. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
2. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
3. Акти з охорони праці в організації.
4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
5. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
6. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
7. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
8. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
9. Аналіз і оцінка стану охорони праці
10. Аналіз причин аварійності та шляхи її зниження
11. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
12. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.

Переглядів: 428