Правове забезпечення екологічної безпеки від радіоактивного забруднення середовища перебування.

Правове забезпечення екологічної безпеки від радіоактивного забруднення середовища перебування розвивається по двох напрямках. До них відносяться визначення правових мір захисту населення від шкідливого впливу джерел іонізуючих випромінювань шляхом установлення нормативів безпеки й правове регулювання здійснення операцій із джерелами радіаційної небезпеки шляхом установлення вимог до радіаційно-небезпечних об'єктів.

Відносно першого напрямку показовим є Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» від 14 січня 1998 року. Закон проголошує право кожного на захист від іонізуючих випромінювань і визначає дозові межі опромінення населення. Згідно ст. 5 Закону дозовою межа індивідуального опромінення населення не повинен перевищувати 1 мзв у рік. У ст. 6 Закону встановлюється дозовою межа опромінення персоналу радіаційно-небезпечних об'єктів на рівні 20 мзв у рік. У випадку виникнення небезпеки опромінення населення на рівні понад 5 мзв протягом 10 днів, застосовуються заходи для його вкриття. Якщо протягом тижня рівень опромінення може досягти по підрахунках фахівців 50 мзв, застосовується тимчасова евакуація. У випадку опромінення щитовидної залози на рівні понад 50 мгр, застосовується йодовая профілактика. Закон установлює правила радіаційної стандартизації й нормування, обов'язку юридичних і фізичних осіб у сфері забезпечення радіаційної безпеки, порядок забезпечення безпеки населення від радіонуклідів, що втримуються в будівельних матеріалах і продуктах харчування, а також у медичних заходах.

Другий напрямок забезпечення ядерної й радіаційної безпеки передбачено в численних нормативних актах національного законодавства. Загальні положення ядерної й радіаційної безпеки закріплені в Законі «Про використання ядерної енергії й радіаційної безпеки» від 8 лютого 1995 року. Серед вимог по забезпеченню радіаційної безпеки Закон виділяє нормування, ліцензування, фізичний захист ядерних установок, радіоекологічну експертизу й інші вимоги.

Закон «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» від 11 січня 2000 року встановлює систему ядерного ліцензування й сертифікації. Закон передбачає державну реєстрацію джерел іонізуючого випромінювання. На виконання Закону Кабінет Міністрів затвердив перелік видів діяльності, пов'язаних із забезпеченням захисту ядерних установок і ядерних матеріалів, що підлягають обов'язковому ліцензуванню, Порядок державної реєстрації джерел іонізуючого випромінювання й Перелік джерел іонізуючого випромінювання, діяльність по використанню яких звільняється від ліцензування¹.

Особливе місце в системі дозвільної діяльності в сфері ядерної енергетики займає ліцензування персоналу АЕС. Кабінетом Міністрів затверджений Перелік посад і спеціальностей персоналу для експлуатації ядерних установок, підготовка якого підлягає ліцензуванню, і Перелік посад персоналу, що безпосередньо здійснює керування реакторною установкою атомної електростанції. Ліцензування здійснюється відповідно до Положення про порядок ліцензування персоналу АЕС України.

Законодавство передбачає регулювання процедури перевезення радіоактивних матеріалів. У цій сфері діє Положення про основні принципи організації перевезення радіоактивних матеріалів по території України, Порядок видачі дозволів на перевезення радіоактивних матеріалів, затверджені постановою Кабінету Міністрів, і Інструкція про порядок видачі дозволів на перевезення радіоактивних матеріалів, затверджена наказом Мінекоресурсів. Вимоги забезпечення радіаційної безпеки утримуються також у законодавстві про видобуток і переробку уранових руд. Закон «Про видобуток і переробку уранових руд» від 19 листопада 1997 року встановлює вимоги до дозвільної системи в сфері операцій з урановими рудами, підготовці персоналу, транспортуванню уранових руд, порядку закриття уранових об'єктів, контролю за забезпеченням радіаційної безпеки й т.д.

Нарешті, невід'ємної складової законодавства про радіаційну безпеку є нормативно-технічні й санітарно-гігієнічні документи. Особливе значення тут займають введені в дію з 1 січня 1998 року норми радіаційної безпеки,²регулююче широке коло питань забезпечення безпеки як населення, так і персоналу АЕС. А с 1 липня 2000 року введені в дію Загальні положення забезпечення безпеки атомних станцій. До будівельних норм у сфері забезпечення радіаційної безпеки відносяться державні будівельні норми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правові вимоги екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами.	\|	Правові міри забезпечення екологічної безпеки від шкідливого біологічного впливу на життя й здоров'я населення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.