Чинники розвитку туризму

Взаємозв'язок географії туризму з іншими науками

Географічна наука займається вивченням простору. Існує багато галузевих географій - промисловості, населення, сфери обслуговування і т.д. Географія туризму - одна з роду географічних наук.

Географія туризму відноситься до соціально-економічних наук і спирається на наступні розділи географії:

демографію - знання про еволюцію демографічного та економіко-соціального статусу населення;

економічну географію - знання про економічні ресурси в різних регіонах світу;

країнознавство - знання про господарство континентів та регіонів Землі;

фізичну географію - знання про природні ресурси, які виступають фундаментом для розвитку туризму - кліматичного, оздоровчого та ін;

історичну географію - знання про культуру, історію, які є важливим фактором розвитку культурно-пізнавального туризму;

рекреаційну географію - знання про природні ресурси, які можна використовувати для відпочинку населення.

Географія туризму тісно пов'язана з географічними, соціально-економічними та суспільними науками - політологією, соціологією, природокористуванням, економікою, екологією, ТУРИСТИК, психологією, медициною.

7 Об’єкт і предмет вивчення географії туризму.

Географія туризму - являє собою науку, яка вивчає просторове розміщення туристських ресурсів, фактори, що впливають на розвиток туризму і формування територіальних одиниць туризму - зон, районів, центрів.

Об'єктом географії туризму служить простір соціокультурного середовища.

Предметом географії туризму є вивчення просторових закономірностей розміщення, розвитку і функціонування туристських об'єктів, центрів і зон, напрями туристських потоків у процесі туристської діяльності.

Головні завдання географії туризму полягають у наступному:

виявлення закономірностей утворення туристських центрів та зон;

визначення їх регіональної та міжнародної спеціалізації;

виявлення основних факторів їх розвитку;

опис їх географічного положення та механізму функціонування в конкретних соціально-економічних і природних умовах певних районів і країн;

розробка туристського районування (дослідження умов і факторів, закономірностей і принципів районообразующих-вання);

обгрунтування таксономічної структури туристських утворень;

характеристика туристських ресурсів окремих регіонів і країн;

аналіз національних і регіональних особливостей розвитку туризму.

8.Внесок Римської і Манільської конференцій з туризму у розвиток теоретичних засад туризму.

фізико-географічних чинників особливе місце посідають ландшафтні ресурси та кліматичні умови, які здебільшого і визначають туристично-рекреаційне використання території, впливають на формування та розвиток туристичного господарства, вибір району відпочинку і подорожі. Виокремлення ландшафтних ресурсів туризму вимагає вивчення фізико-географічної характеристики території, передусім характеру рельєфу, здатності гідромережі для використання їх із рекреаційною метою, а мінеральних вод і грязей - для лікувально-оздоровчих цілей.

Важливим чинником розвитку туризму залишаються кліматичні умови. Його складові - температурний і вітровий режим, кількість опадів - можуть бути визначальними під час розміщення відпочинково-оздоровчих об'єктів, формування туристичних центрів та створення необхідної інфраструктури. Кліматичне тло території значно пов'язане з характерому рельєфу. Наприклад, у гірських районах контрастна і часто мінлива погода дуже залежить від висоти над рівнем моря, крутизни і місця розташування схилу, рівня закритості горизонту і под. Неврахування цих особливостей та інших природно-географічних чинників може спричинити нераціональне розміщення туристично-рекреаційного об'єкта, зниження його привабливості, а відтак економічну недоцільність експлуатації. Отже, клімат належить до найважливіших чинників, який може визначати туристично-рекреаційну спеціалізацію території.

Суспільно-географічні чинники це економіко-географічне розташування, стан соціально-економічного розвитку території, наявність населення і трудових ресурсів, розвиток дотичних до туризму галузей матеріального виробництва та розвиток інфраструктури.

Історико-культурні пам'ятки, зокрема унікальні, створюють чимало приференцій для розвитку туризму, передусім - міжнародного. У найвигіднішому становищі перебувають країни, де поєднуються фізико-географічні чинники розвитку та розміщення з наявністю унікальних історико-культурних пам'яток.

Геополітичні чинники суттєво позначаються на прийнятті рішень із організації міжнародних поїздок Тут необхідно враховувати політичну ситуацію, її стабільність, відсутність конфліктів, ставлення населення до іноземних туристів, політичну культуру й аж тоді приймати рішення про відвідування цієї чи іншої території, країни, регіону.

соціально-психологічних чинників істотно впливають на особистість потенційного туриста спосіб життя, стереотип поведінки у вільний час, традиції населення, його ментальність.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність і особливості поняття “туристичний продукт”.	\|	Психоаналітичні концепції етики трактують мораль як «ментора» людської свідомості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.