Методами фінансового контролю є ревізія, перевірка, обстеження, нагляд, інспекція та спостереження.

Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності; спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

За змістом ревізії поділяються поділяють на: документальні, фактичні.

За організаційною ознакою ревізії є: планові, позапланові, комплексні, тематичні.

За критерієм періоду діяльності, який перевіряється, ревізії поділяють на: вибіркові, фронтальні.

Наступним методом фінансового контролю є перевірка – обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їхніх підрозділів. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Обстеженняза своїм характером і змістом відповідає попередньому контролю, а його проведення стосується конкретних сторін фінансової діяльності суб’єкта, причому за значно ширшим, ніж при перевірці, колом фінансових показників. Для досягнення мети обстеження, зазвичай, використовують опитування чи анкетування. За результатами обстеження, коли вони засвідчують факти порушення фінансової дисципліни, контролюючим органом приймається рішення про проведення ревізії або перевірки.

Нагляд передбачає здійснення органами контролю стосовно суб’єктів господарювання, які отримали від контролюючих органів дозвіл (патент, ліцензію) на здійснення відповідного виду діяльності (банківський нагляд НБУ стосовно комерційних банків).

Інспекція – це перевірка стану фінансів підприємства безпосередньо на місцях, яку періодично здійснюють державні органи для ознайомлення із загальним станом справ на місцях та надання суб’єктам оперативної практичної допомоги.

Спостереження – це контроль, зазвичай, кредитних органів або ж державних органів за цільовим використанням кредитних або бюджетних ресурсів, який передбачає загальне ознайомлення зі станом фінансової діяльності бюджетної установи, підприємства чи відомства.

4. Органи фінансового контролю та їх повноваження.

Для забезпечення фінансової дисципліни у сфері формування, розподілу та використання фондів грошових коштів держава створює спеціальні органи, які називають «органи (суб’єкти) фінансового контролю».

Система фінансового контролю в Україні здійснюється органами законодавчої і виконавчої влади, спеціальними органами державного фінансового контролю, а також недержавними спеціальними організаціями.

Верховна Рада України, відповідно до ст. 85 Конституції України, має такі повноваження, пов’язані з організацією та здійсненням фінансового контролю: затвердження Державного бюджету України; контроль за виконанням Державного бюджету України; затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також одержання і здійснення контролю за їх використанням; призначення на посаду та звільнення з посади голови і членів Рахункової палати, НБУ; здійснення парламентського контролю у межах, визначених Конституцією України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Припинення фінансових правовідносин відбувається також у суворо встановлених нормативними актами випадках: наприклад, погашення фінансового обов’язку, вихід на пенсію тощо.	\|	Контрольні повноваження парламенту України реалізуються також і через його профільні комітети, зокрема Комітет ВР України з питань фінансів і банківської діяльності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.08 сек.