Припинення фінансових правовідносин відбувається також у суворо встановлених нормативними актами випадках: наприклад, погашення фінансового обов’язку, вихід на пенсію тощо.

Тема № 4 Правові основи фінансового контролю в Україні.

1. Поняття, сутність та призначення фінансового контролю.

2. Види фінансового контролю.

3. Методи фінансового контролю.

4. Органи фінансового контролю та їх повноваження.

Ключові слова : Фінансовий контроль. Фінансова діяльність держави. Контрольні функції. Господарська діяльність. Господарюючі суб’єкти. Об’єкт фінансового контролю. Фінансова дисципліна. Фінансові відносини. Види фінансового контролю. Попередній фінансовий контроль. Поточний фінансовий контроль. Наступний фінансовий контроль. Внутрішній фінансовий контроль. Зовнішній фінансовий контроль. Державний фінансовий контроль. Контроль органів загальної компетенції. Контроль органів спеціальної компетенції. Відомчий контроль. Внутрішньогосподарський контроль. Аудиторський (недержавний) контроль. Громадський контроль. Ревізія. Перевірка. Обстеження. Нагляд. Інспекція. Спостереження. Аудит.

Анотація.Зазначений модуль містить основні теоретичні та практичні питання різновиду державного контролю – фінансового. Акцентується увага на тому, що фінансовий контроль є однією із завершальних стадій управління фінансами. Водночас він є необхідною умовою ефективності управління фінансовими відносинами в цілому. Зважаючи на системний зміст поняття «фінансовий контроль», модуль містить широку класифікаційну характеристику його видів і методів. Чітко визначені повноваження і зобов’язання, розмежування компетенції та взаємодії органів фінансового контролю між собою, а також з іншими правоохоронними органами. Значне місце відведено характеристиці повноважень органів фінансового контролю. Приділено увагу змісту фінансових санкцій, що застосовуються до порушників фінансового законодавства, та проблемним питанням, що виникають при цьому.

Методичні вказівки щодо вивчення модуля. Вивчаючи зміст цієї теми, студентам слід усвідомити, що фінансовий контроль – один із різновидів державного контролю, кінцевою метою якого є забезпечення фінансової дисципліни серед учасників фінансових правовідносин як найважливішого напряму формування правової держави. При цьому варто зауважити, що для цього слід розв’язати два взаємопов’язані у масштабах держави і суспільства завдання: по-перше, створити належні умови для неухильної реалізації всіх правових приписів фінансового законодавства і, по-друге, забезпечити ефективний фінансовий контроль за належною їх реалізацією.

Особливої уваги заслуговує вивчення питання змісту фінансового контролю як невід’ємного елемента управлінської діяльності, фактора підвищення її ефективності і подальшого вдосконалення. Незаперечною є думка, що важливість та значення фінансового контролю особливо зростає за нинішніх умов послаблення виконавчої дисципліни, зниження ефективності управлінських рішень, недотримання вимог законодавства, зокрема фінансового.

Студентам слід зрозуміти, що фінансовий контроль не може бути панацеєю для вирішення всіх проблем, а всебічний контроль не за всіх умов є демократичним виявом управління. Проте недооцінка, применшення ролі контролю можуть привести до не контрольованості ситуації, зменшення керованості і навіть хаосу. А фоні державного фінансового контролю студенти мають з’ясувати для себе зміст, значення і форми прояву недержавного контролю (аудиту), а також громадського контролю з позиції споживачів і суб’єктів управління.

Значна частина модуля присвячена розгляду питання щодо повноважень органів фінансового контролю та його видової характеристики. Виходячи з цього, студентам необхідно детально ознайомитися зі змістом галузевих законів, що наведені в переліку нормативно-правових актів. Слід усвідомити, що відсутність наразі спеціального галузевого Закону України «Про фінансовий контроль в Україні» не сприяє ефективності контрольних заходів у сфері фінансів та породжує безсистемність серед органів, що його здійснюють.

Не повинно пройти повз увагу студентів і питання щодо вміння давати правовий аналіз методів фінансового контролю, а саме: ревізії, перевірки, обстеження, інспекції та спостереження. А тому лише ґрунтовне опрацювання матеріалу цієї теми стане умовою формування у студентів міцних теоретичних знань у сфері фінансово-управлінської діяльності.

1. Поняття, сутність та призначення фінансового контролю.

Фінансовий контроль є важливою функцією держави, що забезпечує умови нормального функціонування фінансової системи. Контроль є також важливою складовою фінансової діяльності держави, оскільки формування, розподіл та використання грошових ресурсів країни е може проводитися безконтрольно.

Існування фінансового контролю об’єктивно обумовлено наявністю контрольної функції, притаманної фінансам. Будучи інструментом формування і використання грошових доходів і фондів, вони об’єктивно відображають хід розподільчого процесу. Названа функція виявляється в контролі за розподілом валового внутрішнього продукту по відповідних фондах і використання їх за цільовим призначенням.

Фінансовий контроль – це контроль за фінансовою і господарською діяльністю господарюючих суб’єктів, що не виключає, а передбачає необхідність здійснення інших видів контролю. Він охоплює комплекс тих господарських відносин, від яких залежать розміри фондів грошових коштів й ефективність їх використання. При цьому об’єкт фінансового контролю не обмежується перевіркою тільки грошових коштів. Ним є використання матеріальних, трудових, природних та інших ресурсів держави, оскільки в сучасних умовах процес виробництва та розподілу опосередкований грошовими відносинами.

Зміст фінансового контролю визначається фінансовою діяльністю держави. При цьому фінансова діяльність не тільки повинна відповідати закону, але й бути доцільною. Основний зміст фінансового контролю у відносинах, що регулюються фінансовим правом України, полягає у :

- перевірці правильності використання державними та комунальними підприємствами, організаціями, установами грошових і матеріальних ресурсів, що перебувають у їх господарюванні чи оперативному управлінні (бюджетних та власних коштів, банківських позичок, позабюджетних та інших коштів);

- перевірці виконання фінансових зобов’язань організаціями і громадянами перед державою та органами місцевого самоврядування;

- перевірці дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків та зберігання грошових коштів підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності;

- виявлення внутрішніх резервів виробництва – можливостей підвищення рентабельності господарства, зростання продуктивності праці, більш економічного та ефективного використання матеріальних та грошових коштів;

- заходах щодо усунення та попередження порушень фінансової дисципліни.

Поняття фінансового контролю нерозривно пов’язане з поняттям фінансової дисципліни, яке допомагає визначити його функції та розкриває багатоаспектність цього поняття.

Фінансова дисципліна – це обов’язковий для всіх суб’єктів господарювання порядок здійснення фінансової діяльності, чітке дотримання встановлених приписів та порядку мобілізації, розподілу та використання грошових фондів держави, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. До вимог фінансової дисципліни належить також неухильне дотримання законності під час виконання бюджету, кошторисів, фінансових планів тощо. Вимоги фінансової дисципліни поширюються не тільки на підприємства, організації, установи, громадян, а й на державні органи влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб.

Розпочатий процес приватизації, створення комерційних структур, підвищення підприємницької діяльності громадян і відсутність чіткого законодавства породжують такі негативні явища, як корупція, мафіозні угрупування, різного роду зловживання. За таких умов сфера фінансового контролю, природно, розширюється, він стає засобом забезпечення законності і фінансової дисципліни, запобігання правопорушенням. За його допомогою виявляються правопорушення і притягуються до відповідальності винні особи. Ефективність фінансового контролю припускає необхідність глибокого економічного аналізу фінансово-господарської діяльності, розробки контролюючими органами пропозицій щодо поліпшення якості роботи підконтрольних організацій.

Фінансовий контроль – це законодавчо врегульована діяльність уповноважених органів держави та місцевого самоврядування й недержавних організацій, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності під час формування (мобілізації). Розподілу та використання грошових фондів і пов’язаних з цим матеріальних цінностей держави та місцевого самоврядування, задля найефективнішого соціально-економічного розвитку суспільства.

2. Види фінансового контролю.

Широкий спектр фінансових відносин, як і широке коло їх учасників, пояснює різноманітність фінансового контролю та його видової характеристики. Найбільш поширеною є класифікація видів фінансового контролю, за основу якої беруться такі критерії: час проведення, суб’єктивний склад контролюючих органів, сфера фінансової діяльності, специфіка об’єкта фінансового контролю тощо.

1. Залежно від часу проведення фінансовий контроль поділяють на:

- попередній– проводиться до прийняття управлінського рішення з фінансових питань. Цей вид контролю дає можливість попередити порушення чинного фінансового законодавства, не допустити нераціонального використання коштів на стадії розгляду і затвердження бюджетів та інших фінансово-планових актів;

- поточний (оперативний) – проводиться повсякденно під час проведення фінансових операцій, тобто в процесі реалізації раніше прийнятих управлінських рішень з фінансових питань. Його здійснюють, як правило, спеціалізовані контролюючі органи виконавчої влади, а об’єктом є документація, безпосередньо пов’язана зі сплатою податків чи отримання грошових коштів;

- наступний – здійснюється після завершення відповідної фінансово-господарської операції за минулий період на предмет законності та доцільності проведених видатків, повноти і своєчасності надходжень передбачених бюджетом або іншим фінансовим планом коштів. Завдяки наступному контролю є можливим виявити недоліки, упущення та помилки на попередніх стадіях, проаналізувати, з’ясувати їх природу та унеможливити у майбутньому.

2. Залежно від характеру відносин і суб’єктів контролю його поділяють на:

- внутрішній– що передбачає контроль виробничої і господарської діяльності господарюючих суб’єктів як у цілому, так і його структурних підрозділів. Здійснюється власними органами на розсуд його керівника або власника;

- зовнішній – що передбачає його проведення іншими, що не входять до структури підконтрольного суб’єкта, контролюючими органами на предмет дотримання ним стану фінансової дисципліни;

3. Залежно від суб’єктів, що його здійснюють:

- державний – здійснюється уповноваженими державними органами, серед яких виділяють: контроль органів загальної компетенції – ВР України, КМ України, НБУ та інші; контроль органів спеціальної компетенції – ДПС України, ДМС України, ДКРС України, Рахункова палата і інші;

- відомчий контроль – що здійснюється міністерствами, відомствами та іншими органами державного управління за діяльністю підприємств, установ, організацій, які входять до їх підпорядкування;

- внутрішньогосподарський контроль – здійснюється бухгалтерією, фінансовим відділом чи іншими економічними службами самого господарюючого суб’єкта;

- аудиторський (недержавний) – передбачає перевірку бухгалтерської звітності, обліку, первинної документації суб’єктів господарювання відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» незалежними професійними аудиторами чи аудиторськими фірмами на договірних із суб’єктом умовах;

- контроль органів місцевого самоврядування – що передбачає реалізацію контрольних повноважень місцевих органів представницької та виконавчої влади у сфері місцевих бюджетів, місцевих фондів коштів, а також фінансово-господарської діяльності суб’єктів комунальної власності;

- громадський контроль – є незалежним видом контролю, що здійснюється активними представниками громадськості на добровільній та безоплатній основі.

4. Залежно від сфери фінансової діяльності чи об’єкта фінансового контролю:

- бюджетний контроль;

- податковий контроль;

- валютний контроль;

- митний контроль;

- банківський контроль;

- страховий контроль.

3. Методи фінансового контролю.

Методи фінансового контролю включають у себе засоби, прийоми та способи, що їх використовують контролюючі органи під час реалізації контрольних повноважень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Юридичні події як юридичні факти – це обставини, що не залежать від волі людей, але породжують виникнення, зміну та /або припинення фінансових правовідносин.	\|	Методами фінансового контролю є ревізія, перевірка, обстеження, нагляд, інспекція та спостереження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.058 сек.