Екологічні наслідки гірничотехнічних робіт

Порушення земель у процесі відкритого добування корисних копалин

Відкритий спосіб добування корисних копалин вважається прогресивним, оскільки забезпечує високу продуктивність гірничо-видобувних механізмів. Проте у випадку відкритих розробок використовується значна територія, на якій розташовуються кар'єри, відвали, залізничні й автомобільні дороги та різноманітні промислові споруди. Так, площа кар'єру будівельних матеріалів становить 30-250 га, кар'єру марганцевої руди або вугілля - 1000-2000 га, залізорудного кар'єру - 150-500 га. Глибина рудних кар'єрів зараз сягає 250 м, а може сягати до 1000 м і більше. Висота відвалів розкривних порід нині не перевищує 50 м і, напевно, не буде вищою, бо це може призвести до значного вилучення площ під відвали.

Відвали, як правило, складені хаотично, в них перемішані суглинки, глини, сланці та інші породи. Вони утворюють пересічний рельєф, який складається із високих насипів (відвалів) і глибоких западин (кар'єрних виїмок). При цьому на поверхню виносяться малопродуктивні або безплідні гірські породи. Прикладом цього може бути Кривбас, де щорічно переміщується у відвали 62 млн. м³ покрівлі та 48 млн. м³відходів збагачувального виробництва. За період експлуатації родовищ під об'єкти гірничих підприємств від сільськогосподарських підприємств басейну вилучено 23 тис. га земель, з яких 21 тис. га порушено.

Або візьмімо Нікопольський марганцевий басейн, який розташований поблизу міст Орджонікідзе, Нікополя, Марганця і Запоріжжя, загальна площа якого перевищує 47 тис. га, а під розробками зайнято понад 16 тис. га. Переважна більшість (до 98%) вилучених земель - родючі чорноземи, на яких колись вирощували високі врожаї сільськогосподарських культур, а нині нагадують місячну поверхню.

Подібна ситуація спостерігається й у випадку розробки бурого вугілля, під яку в Україні вилучено понад 16 тис. га земель з чорноземними ґрунтами, які містять 5,5-6,0% гумусу з товщиною гумусового горизонту до 100 см.

Глибокий аналіз сучасного природокористування свідчить, що природу й суспільство необхідно розглядати як єдине ціле в усіх рішеннях і проектах, тобто під час розробки будь-яких нових технологічних процесів треба враховувати не тільки виробничу ефективність, але й ступінь впливу їх на природу, кількість і якість відходів, способи їх знешкодження і т. д. Отже, у принциповому підході до цілей і завдань охорони природи треба передбачити, щоб охорона природи була активною, тобто не стільки стосувалася збереження всього існуючого, скільки розумного перетворення навколишнього середовища відповідно до потреб людини і біосфери.

Санітарно-гігієнічні та естетичні умови навколишнього середовища є основою здорового життя людини і нормального існування флори й фауни.

Для боротьби із забрудненням повітряного басейну важливе значення має система гігієнічних нормативів, які встановлюють допустимий вміст в атмосфері шкідливих компонентів або так званих полютантів.

Захист повітряного басейну від забруднення можна здійснити шляхом таких технічних методів: створення очисних пристосувань на підприємствах, зрошення забоїв та автодоріг, озеленення відвалів і шламосховищ тощо.

Гірничовидобувні роботи родовищ по-різному впливають на гідрологічні умови території.

Гідрологічні та інженерно-геологічні явища на території розробки родовищ впливають на сусідні території, змінюючи умови живлення й рух підземних вод, сприяючи формуванню депресійних лійок, які підсікають усі водоносні горизонти і знижують рівень води у криницях населених пунктів. Своєрідний режим підземних вод створюється під відвалами розкривних порід. Так, доведено, що формування зовнішніх відвалів на площі понад 200 га навіть на рівнині з мілкогорбистим котловинним рельєфом призводить до підйому рівня ґрунтових вод і появи на сусідніх територіях контурного кільця озер і боліт. А оскільки більшість культурних рослин і дерев не переносять підтоплення, вони завчасно гинуть.

Під впливом гірничих робіт змінюється водний режим ґрунту. Переважно він залежить від кількості атмосферних опадів, температури повітря, фізико-механічних властивостей ґрунту і підґрунтя, гідрологічних умов ділянки. Тому під час формування відвалів і їх рекультивації треба враховувати чинники, що впливають на водний режим ґрунту.

В результаті проведення геологорозвідувальних робіт в грунт потрапляють викиди газових і нафтових свердловин. До них належать робочі розчини стічних вод, нафта, дизельне пальне, мастила. Органічні сполуки, що містяться у нафтопродуктах, утворюють стійкі суспензії, які не відстоюються. У таких ґрунтах порушується структура, знижується водопроникність, витісняється кисень. В результаті цього пригнічується ріст і розвиток рослин.

Теплоенергетичні станції є джерелом забруднення ґрунтів вугільним пилом, золою, повітря – димом, сірчаним і сірчистим газом.

В результаті відходів і викидів добувної промисловості на поверхню землі можуть потрапляти важкі метали: залізо, марганець, мідь, ртуть, цинк, молібден, кобальт, свинець, кадмій, хром, миш’як, фтор, селен, нікель, бор.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порушення земної поверхні у процесі георозвідувальних робіт	\|	Передумови вибору напряму рекультивації земель

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.