• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 2. ОРГАНІЗАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ І ТЕХНІКА КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ

! Основні питання теми:

2.1. Суть, завдання та принципи ревізії.

2.2. Класифікація ревізій.

2.3. Планування контрольно-ревізійної роботи.

2.4. Контрольно-ревізійний процес, його стадії.

2.5. Права, обов’язки та відповідальність ревізорів. Захист посадових осіб ДКРС.

! Література: основна 3 [с.53 – 61,78 - 111 ], 4 [с. 14-39],6 [с. 56 - 81], додаткова 8 [с. 21 - 92].

É 2.1. Суть, завдання та принципи ревізії.

Ревізія походить від латинського слова „перегляд” і виступає заключною формою контролю. Метою ревізії є проведення комплексу заходів, спрямованих на виявлення обґрунтованості, доцільності, економічності здійснення господарських операцій та стану збереження майна та ресурсів. Ревізія проводиться органами державної влади та органами державного управління, на які у відповідності з чинним законодавством покладені функції контролю. Ревізія також може проводитися на вимогу правоохоронних органів. Кожна ревізія повинна сприяти підвищенню ефективності виробничої діяльності, виявляти результатів діяльності і не порушувати нормальну роботу підприємства. В Законі України „Про Державну контрольно ревізійну службу” приводиться визначення ревізії:

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального і фактичного викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань і профілактика їх виявлення у подальшій діяльності підприємства.

Предметом ревізії є фінансово-господарська діяльність підприємств, установ, організацій, стан документів, обліку, звітності, збереження та ефективності використання цінностей, законність дій посадових осіб.

Ревізія (перевірка) відрізняється від інших видів контролю тим, що:

1 проводиться після виконання всіх господарських операцій.

2. висновки результатів ревізії мають документальне підтвердження.

3. проводиться розрахунок фактичного розміру втрат, нестач, крадіжок і доведення їх на підставі інформаційної бази, різних контрольних процедур, пояснень посадових осіб.

4. в ході їх проведення ревізії використовуються різні джерела інформації, методичні прийоми та способи.

Ревізія базується на перевірці первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та статичної звітності, фактичної наявності грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей. Результати ревізії оформляються актом, який має юридичну силу і є джерелом доказів в слідчій та юридичній практиці.

Завданнями ревізії є:

1. контроль за використанням кошторисів, бюджетів усіх рівнів, які входять до складу бюджетної системи України та коштів державних цільових фондів.

2. стан збереження та використання майна і ресурсів.

3. використання матеріальних та нематеріальних цінностей, що перебувають у державній чи комунальній власності.

4. ведення бухгалтерського обліку та звітності на підприємствах, установах, організаціях, що отримують кошти з державного бюджету або державних цільових фондів в тому числі валютні кошти.

5. попередження та ліквідація крадіжок та безгосподарності.

6. розробка заходів по усуненню обставин, які спричиняють порушення.

7. профілактика порушень.

Кожна ревізія (перевірка) ґрунтується на принципах, а саме:

* гласності. Кожне підприємство за 10 днів попереджається про чергову ревізію (перевірку). По завершенні результати ревізії доводяться до відома працівників підприємства;

* активності. Розпочаті дії ревізора повинні вестись активно, безперервно, не тільки стосовно виявлених фактів порушень, але й відшкодування матеріального збитку, притягнення винних осіб до відповідальності;

* безперервності. Кожна наступна ревізія починається від дати закінчення минулої;

* повноти. Перевірка і вивчення всіх документів, фактів, явищ, які мають відношення до конкретного об’єкту контролю;

* безпосередності Ревізор висловлює свою думку у проміжному або основному акті ревізії незалежно від мотивів зацікавлених осіб, тобто самостійно оцінює факти та приймає рішення.

É 2.2. Класифікація ревізій

Ревізії розрізняють за такими ознаками.

За ознакою ревізуючих органів ревізії можуть бути позавідомчі і внутрішньовідомчі. Позавідомчі ревізії здійснюють органи інших мініс­терств або відомств: Міністерство економіки, Державний комітет статис­тики, Антимонопольний комітет тощо.

Внутрішньовідомчі ревізії призначаються розпорядженням керів­ника вищої організації чи установи.

За ознакою повноти перевірки розрізняють ревізії повні і часткові. Повна ревізія охоплює перевіркою всі види фінансово-господарської дія­льності підприємства, часткова - лише окремі види господарських опера­цій (касові, розрахункові, товарні, виробничі тощо).

За організаційною ознакою ревізії можуть бути плановими і поза­плановими. Ревізії, які проводяться за визначений період часу (за один, два чи три роки) і охоплюють перевіркою всі види фінансово-господарської діяльності (повні ревізії), вважаються плановими і передба­чаються в планах проведення ревізій. До позапланових належать ревізії, які проводяться в окремих випадках і з різних причин (під час виявлення нестач, за наявності сигналів про недоліки в роботі, порушення і зловжи­вання, з метою контролю за якістю ревізії).

За ознакою кола питань, що підлягають перевірці, ревізії бувають наскрізні і тематичні, комплексні і не комплексні.

Наскрізні ревізії проводять для перевірки взаємопов'язаних між со­бою різних госпрозрахункових організацій і підприємств.

Тематичні проводять переважно з окремого питання (теми) і охоп­люють максимальну кількість підприємств (перевірка стану бухгалтерсь­кого обліку і фінансової звітності).

Комплексні ревізії включають всі види контролю і охоплюють ви­робничу та господарсько-фінансову діяльність підприємств, при цьому здійснюють документальну ревізію, економічний аналіз, перевірку опера­тивної роботи тощо. Такі ревізії проводить бригада, яка складається з ре­візорів, бухгалтерів, економістів, менеджерів та інших фахівців.

Некомплексні ревізії проводять у невеликих за обсягом роботи під­приємствах, а також під час часткових ревізій за участю одного чи двох ревізорів. Наприклад, ревізія в дитячій установі, школі.

Перераховані види ревізій за вмілої, раціональній їх організації спрямовані на забезпечення збереження коштів, попередження фактів зло­вживань, ефективності роботи суб'єктів підприємницької діяльності.

É 2.3. Планування контрольно-ревізійної роботи.

Ефективність ревізійної роботи залежить від її планування. Планування дозволяє своєчасно перевірити діяльність підприємства, краще використати фахівців, полегшує керівництво контрольним апаратом. Планування контрольно-ревізійної роботи проводиться відповідно до закону України „Про ДКРС”, „Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС”, який затверджений Постановою КМУ від 8.10.01 № 955 та Методичних рекомендацій щодо планування контрольно-ревізійної роботи органами ДКРС від 22.11.01 № 124 (останні зміни).

План контрольно-ревізійної роботи — це директивний документ щодо обсягу, тематики функціональної діяльності контрольного підрозділу. У плані зазначаються: перелік об'єктів контролю (назви підприємств, організацій); підстави для включення до плану; дата, на яку об'єкт попередньо було обревізовано; плановий термін виконання (назва місяця, затрати часу в днях); особа керівника ревізійної групи. Об'єкти для ревізій i тематичних перевірок включаються до планів контрольно-peвізійної роботи за дорученням контрольно-ревізійного управління вищого pівня, поданням правоохоронних органів, дорученням opганів державної влади i за власною ініціативою.

Планування контрольно-ревізійної роботи включає в себе систему планів органів ДКРС і включає підготовку:

1. Плану основних напрямків контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС.

2. Плану контрольно-ревізійної роботи головКРУ.

3. Планів контрольно-ревізійної роботи КРУ в областях.

4. Планів контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійних відділів, (підрозділів) в районах та містах.

План основних напрямків контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС складає головКРУ на календарний рік. Погоджується з Мінфіном або державним секретарем Мінфіну України, затверджується КМУ. Ревізії (перевірки) включаються до плану основних напрямків:

1. за дорученням Президента, адміністрації Президента, ВРУ, КМУ, Мінфіну.

2. звернення відповідно до ЗУ до правоохоронних органів.

3. враховані головКРУ пропозиції Мінфіну, Міністерства економіки, Державного казначейства, галузевих управлінь головКРУ.

Цей план включає перелік основних напрямів, тем ревізій (перевірок), ревізій і перевірок окремих галузей, регіонів, окремих великих підприємств.

План формується так: головКРУ надсилає листи-запити на адресу міністерств, комітетів, правоохоронних органів щодо надання ними своїх пропозицій, які до 5.10 повинні бути отримані. На підставі отриманих пропозицій головКРУ готує свої пропозиції та подає управлінню організаційної роботи. Управління організаційної роботи до 25.10 узагальнює пропозиції та виносить їх на розгляд Методологічної ради головКРУ. Рада розглядає їх та надає пропозиції щодо проведення перевірок та ревізій. Згодом головКРУ до 1.11 подає проект плану на погодження Мінфіну. Погоджений проект, додатки та пояснювальну записку у термін до 1.12 головКРУ подає на затвердження КМУ.

Затверджений Урядом план є підставою для формування інших планів контрольно-ревізійної роботи.

План контрольно-ревізійної роботи головКРУ складається на півріччя. До плану головКРУ включаються ревізії та перевірки, визначені Планом основних напрямків контрольно-ревізійної роботи, ревізії та перевірки, які будуть проведені на виконання наказу Президента України, КМУ, ВР, МФУ, що надійшли після затвердження Плану, ревізії за зверненням правоохоронних органів, що надійшли після затвердження Плану.

План затверджує наказом голова головКРУ та направляється в КРУ в регіонах відповідно до 31.12 та 20.06 кожного року.

План контрольно-ревізійної роботи КРУ в областях складається на півріччя і затверджується головою або заступником головКРУ. До плану включають:

­ ревізії, перевірки, визначені в плані головКРУ як централізовані завдання;

­ ревізії, перевірки виконання бюджетів районів та міст обласного підпорядкування, згідно плану, затвердженого обладміністрацією;

­ ревізії, перевірки, які відповідно до законодавства проводяться за зверненням місцевих органів державної влади та правоохоронних органів;

­ ревізії, перевірки бюджетних установ, організацій та господарських суб’єктів підконтрольних органам ДКРС.

КРУ в регіонах відповідно до 5 січня та до 1 липня формують проекти планів контрольно-ревізійної роботи та направляють їх на затвердження головКРУ.

План контрольно-ревізійної роботи відділів складають на півріччя і затверджують ці плани до 25.01 та 25.07 відповідно. В свою чергу КРВ подають їх на розгляд 20.01 та 20.07. План контрольно-ревізійної роботи відділів містить:

1. ревізії та перевірки, визначені в планах КРУ, як центральні завдання.

2. ревізії, перевірки виконання бюджетів районів в містах, сільських, селищних рад, міст районного підпорядкування, територіальних громад згідно планів, затверджених держадміністрацією.

3. ревізії, перевірки, які відповідно до законодавства проводяться за зверненням місцевих органів влади та правоохоронних органів.

4. ревізії, перевірки бюджетних установ та господарських суб’єктів підконтрольних органам ДКРС.

Періодичність проведення ревізій встановлюється не менше, як 1 рік і не повинна перевищувати термін зберігання первинних документів. Нормативними документами визначено фонд робочого часу одного перевіряючого в рік – 220 робочих днів. Таким чином розрахунковий термін проведення планової ревізії – 20 людино/днів, а для позапланових – 15 людино/днів. Кількість ревізій та перевірок залежить від кількості централізованих завдань та рекомендованих витрат часу.

É 2.4. Контрольно-ревізійний процес, його стадії.

Кожна ревізія проводиться у наступні етапи: підготовка до ревізії, проведення ревізії, оформлення результатів ревізії, прийняття рішень за результатами ревізії, контроль виконання прийнятих рішень.

Підготовка до ревізії включає в себе вибір об’єкта ревізії і організаційно-методичну підготовку її. Вибір об’єкта ревізії полягає у встановленні першочерговості об’єкта перевірки, тобто підприємства, яке в плані проведення ревізій за тривалістю міжревізійного періоду повинно підлягати комплексній ревізії або контрольній перевірці, окремі показники його діяльності (невиконання державного замовлення, нерентабельна робота, незабезпечення зберігання цінностей) зумовлюють потребу у невідкладних контрольних діях. Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю, визначають потребу в спеціалістах, яких слід залучити з апарату ревізійної організації для виконання контрольно-ревізійного процесу, тобто формують ревізійну бригаду. Після цього видається організаційно-розпорядчий документ-наказ, розпорядження керівника ревізуючої організації. У цьому документі вказують найменування підприємства, яке ревізують, вид ревізії, період, за який перевіряють діяльність його, прізвище, ім’я та по батькові, посаду кожного члена ревізійної бригади, визначають її керівника, строк проведення ревізії.

Організаційно-методична підготовка ревізії починається з вивчення стану економіки об’єкта ревізії. Ревізійна бригада до виїзду на об’єкт контролю вивчає плани виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та виконання їх за ревізований період. Для цього як джерела інформації використовують виробничо-фінансовий план економічного і соціального розвитку, річну і періодичну бухгалтерську і статичну звітність, акт попередньої ревізії та рішення по ній, документи тематичних перевірок, обстежень, різного року службових розслідувань і прийняття за ним рішень. Аналізують фінансовий стан підприємства, збереження його власності, розрахунково-кредитні відносини, платоспроможність, рішення вищого органу управління за поданням органів державного контролю, зауваження установ банків, фінансових органів з питань їхньої компенсації. Вивчають і аналізують також іншу інформацію про діяльність підприємства за ревізійний період.

На підставі вивчення економіки підприємства, яке ревізують, керівник ревізійної бригади розробляє програму ревізії, яку затверджує керівник організації, що призначає ревізію. В ній зазначають контролю, його зміст і послідовність перевірки, періоди для вибіркового і суцільного контролю, тощо. Потім вибирають методику ревізії – визначають методичні прийоми і контрольно-ревізійні процедури, застосування їх при перевірці різних об’єктів контролю, використання засобів обчислювальної техніки, тощо.

Для того, щоб програму комплексної ревізії виконати в строк, встановлений наказом про призначення ревізії, і у повному обсязі, керівник ревізійної бригади складає план-графік проведення комплексної ревізії, діяльності підприємства, який погоджує з керівником контрольно-ревізійного підрозділу органу управління. Об’єкти контролю розподіляється між членами ревізійної бригади відповідно до їхніх професійних знань, обсягу роботи і граничних строків виконання її, виходячи із встановленого часу для проведення комплексної ревізії. Дослідження об’єкта контролю може проводитися у послідовності, передбаченої програмою ревізії, паралельно і мішано. Організація контрольно-ревізійного процесу завершується складанням робочого плану ревізора. Кожний член ревізійної бригади за завданням керівника виділені йому для контролю об’єкти розподіляє на складові елементи і встановлює граничний час для завершення робіт. Перед виїздом на об”єкт контролю проводиться інструктаж ревізійної бригади.

По прибутті на підприємство керівник бригади знайомить власника або уповноважену особу та головного бухгалтера з метою та програмою перевірки, пред’являє посвідчення на проведення ревізії. Всі члени ревізійної бригади, окрім одного, знайомляться з технологією і організацією виробництва, структурою управління підприємством, а один представник ревізійної бригади – проводить раптову перевірку каси. Ревізія може проводитись паралельно або послідовно з застосуванням прийомів документального та фактичного контролю. Спосіб проведення ревізії залежить від кількості перевіряючих.

Акт ревізії: зміст та порядок складання

Нормативними актами про фінансово-господарський контроль та нормами цивільного права передбачено, що результати ревізій оформляють актами, який підписують керівник і головний бухгалтер підприємства діяльність якого підлягає контролю. Вони є двох видів – основний та проміжні акти.

Основний акт ревізії – це службовий документ, який стверджує факт проведення ревізії діяльності суб‘єктів підприємницької діяльності, складений службовими особами, а також відображає результати ревізії щодо наслідків проведення окремих господарських операцій чи діяльності підприємства вцілому, виявленні недоліки в господарюванні та додержанні нормативно-правових актів.

Акт ревізії виробничої і фінансової діяльності підприємства складає ревізійна комісія, призначена органом контролю. Акт ревізії є юридичним доказом недоліків, порушень законодавчих актів, внаслідок чого завдано власнику збитків виявлених в процесі ревізії. Обов‘язково вказують документи, перевірені суцільно і вибірково, щоб у разі потреби можна було встановити, чи була конкретна господарська операція об‘єктом перевірки ревізора і які висновки зробила ревізія.

Акт комплексної ревізії складається із вступної і основної частини, а також додатків.

Вступна частина включає дату і місце розташування підприємства, яке ревізують, склад ревізійної бригади, ревізійний період, підстави для проведення перевірки, час проведення її та ін, дані про повноту перевірки окремих операцій, коштів, періодів перевірки тощо.

Основну частину акта комплексної ревізії складають за розділами відповідно до програми, затвердженої керівником організації, яка призначила ревізію. Розділи акта містить систематизований виклад недоліків за економічною однорідністю об‘єктів. Відомчими інструкціями до ревізії передбачено розділи акта та їх зміст.

Їх об‘єднують у три групи:

1) розділи ревізії виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг, їх собівартості і рентабельності

2) розділи, де викладають результати ревізії використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів

розділи ревізії інвестицій, фондів, резервів, розрахунків, результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Проміжні акти складають у процесі діяльності МВО, тобто тоді, колинеобхідно зафіксувати результати контрольно-ревізійної процедури у момент її виконання. Підписують ці акти члени ревізійної бригади і МВО , діяльність якої перевірялась. Зміст проміжних актів не повторюють в основному акті комплексної ревізії. Проміжні акти і пояснювальні записки МВО додають до основного акта комплексної ревізії разом з іншими систематизованими і згрупованими матеріалами.

На основі зібраних фактів ревізор узагальнює виявлені недоліки в акті, посилаючись на складені ним документи.

Додатки до акта нумерують у хронологічному порядку і підписують ревізори та особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність підпримства.

Складаючи акт комплексної ревізії, не треба застосовувати терміни, які містять юридичну кваліфікацію діяльності окремих осіб, зокрема такі як «зловживання», «халатність», «крадіжка», «привласнення коштів» тощо. Оцінюючи господарські операції або діяльність службових осіб, слід обмежуватися екномічною термінологією «нестача», «лишок», «матеріальний збиток». Необхідно конкретно вказувати, які нормативно-правові акти, інструкціїї, положення порушуються на підприємстві, у чому це виявляється, хто і якою мірою відповідальний за заподіяні збитки, необхідно вказувати конкретну особу, вид відповідальності і суму збитку.

Підписують акт ревізії керівник ревізійної групи, керівник та головний бухгалтер підприємства. Кінцевою датою написання акта, як правило, є останній робочий день проведення ревізії, зазначений у наказі на її проведення.

Якщо посадові особи підприємства не погоджується з результатами перевірки, вони мають право відмовитися від підписання акта з письмовим обґрунтуванням умов відмови від підпису. Бригадир ревізійної бригади в доповнення до основного акту складає акт відмови від підписання основного акту. Основний акт, акт відмови та письмові пояснення посадових осіб подаються до органу контролю, який призначив ревізію для подальшого прийняття рішення.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
6. IV. Агротехніка квітково-декоративних рослин відкритого грунту.
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
9. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
10. Агротехніка вирощування сіянців модрини
11. Агротехніка вирощування сіянців ялини
12. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.

Переглядів: 1603