МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Розробка молодіжних проблем вітчизняною соціологієюОб’єктомє молодь, тобто – велика соціально – демографічна група, яку виділяють на підставі сукупності вікових характеристик, соціального стану, соціально – психологічних особливостей. При визначенні поняття «молодь» найчастіше вдаються до використання вікових ознак як найголовнішого параметра, що характеризує молодь як певну соціально – демографічну групу. Інколи її визначають як соціально – демографічну групу, що перебуває в процесі соціалізації. Нерідко розглядають молодь як перехідну фазу від соціальної ролі дитини до соціальної ролі дорослого. У вітчизняній соціології молодь трактується як соціальна спільнота, що посідає певне місце в соціальній структурі суспільства і набуває соціального статусу в різноманітних соціальних структурах (соціально – класових, професійно – трудових, соціально – політичних тощо), має спільні проблеми, соціальні потреби та інтереси, особливості життєдіяльності. Питання про характерні особливості і специфічні риси молоді пов’язане з питанням про вікові межі. Існують різноманітні погляди на вікові межі молоді 11-25; 15-28; 16-24 років. Останнім часом визначають такі вікові межі: 14-35 років. Ця точка зору ґрунтується на тезі «продовження юності», збільшення часу входження у соціальне життя. Сьогодні життя все наполегливіше висуває завдання більш ранньої соціальної зрілості молоді, залучення її до трудової практики на ранніх етапах життя. Розширюються межі середнього і старшого віку, тривалість життя загалом, подовжуються терміни навчання та соціально – політичної адаптації, стабілізації сімейно – побутового статусу. Соціологія молоді виконує такі функції: - методологічна – забезпечує розробку наукових засад для сучасної молодіжної концепції та формування на цій основі державної молодіжної політики; - теоретично – пізнавальна – полягає у виробленні специфічного понятійно – категоріального апарату, досліджені сутнісної характеристики молоді як особливості соціально – демографічної спільноти; - прогностична – виявляє себе у дослідженні актуальних економічних, правових та соціальних проблем молоді, виробленні коротко - і довгострокових прогнозів їх розвитку; - практична – пов’язана з виробленням сучасних методик комплексного вивчення молодіжних проблем, встановленням ефективних механізмів, забезпеченням тісного зв’язку дослідницьких інститутів, лабораторій з державними і громадськими структурами, що працюють з молоддю; - управлінська – реалізується через науково – обґрунтовані методи та форми діяльності державних, громадських установ щодо регулювання соціальних процесів у молодіжному середовищі. Соціологія для дослідження молодіжних проблем використовує такі методи: - систематичні спостереження; - інтерв’ювання та анкетування; - тестування; - аналіз особистих щоденників; біографічних описів, творів, у яких відображається процес формування і розвитку молодої людини.
Вивчення молодіжних проблем відбувається за багатьма напрямами, у різноманітних сферах життєдіяльності: праці, навчанні, сім’ї, неформальних організаціях, під час дозвілля, що передбачає обмін інформацією з іншими науками. Вітчизняна соціологія молоді розглядає молодь, як компонент соціальної структури суспільства, зосереджується на вивченні особливостей її інтеграції у професійну структуру, умов здобуття освіти, специфіки молодіжної мобільності, становища молоді на ринку праці. Окремої уваги заслуговує з’ясування такого поняття, як молодіжні проблеми. Читайте також:
|
||||||||
|