МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Соціальні фактори кризи сучасної сім’ї та проблеми оптимізації шлюбно – сімейних відносинСім’я, як складова суспільства , зазнає впливу всіх тих змін, що в ньому відбуваються. Нині в Україні переважають прості сім’ї, які у своєму складі мають подружжя з дітьми або без них. Їх майже 75%. А сім’ї, які складаються з двох і більше подружніх пар становлять лише 4,8%. Процеси етнічної асиміляції приводять до утворення етнічно змішаних сімей, які об’єднують осіб різних національностей. У міських поселеннях частка їх майже у три рази більша, ніж на селі. У ХХ ст. відбувається ослаблення посередницької ролі сім’ї, звуження кола її функцій. Це зумовлено співучастю у реалізації сімейних функцій іншими соціальними інститутами, переміщенням за межі сім’ї важливих видів діяльності, які традиційно їй належали. Так, сім’я перестала бути виробничим осередком, члени сім’ї часто харчуються за межами дому, все частіше вдаються до сфери послуг тощо, значну відповідальність за виховання дітей взяла на себе школа. В умовах індустріального способу виробництва добробут людини залежить не від сім’ї, а від індивідуальних досягнень особи в інших соціальних інститутах. В сучасному суспільстві пом’якшилося ставлення до дошлюбних і позашлюбних відносин. В індивідуальних уявленнях про сім’ю починає переважати орієнтація на сексуальне партнерство, товаришування. Бажання стати матір’ю (батьком) відійшло на задній план, народження однієї дитини стало даниною одруженню, побутовому конформізму. Одночасно розростаються позасімейні орієнтації, розширюються можливості для мінімізації кількості дітей у сім’ї аж до бездітності. Сім’я сприймається як зосередження безліч справ, які вимагають сил, часу, нервів. Все частіше відтерміновується час вступу до шлюбу, зростає кількість неповних сімей, збільшується кількість позашлюбних дітей. Характерним проявом кризи сучасної сім’ї є велика кількість розлучень шлюбних пар. Соціальні наслідки цього негативні: більша частина розлучених чоловіків і жінок тривалий час не мають загалом змоги чи бажання вступити у повторний шлюб, а чимало розлучених жінок, які мають дітей, зовсім не вступають у шлюб;можливості народження дітей розлученими жінками залишаються нереалізованими, збільшується кількість неповних сімей, у яких дитина виховується одним із батьків. Обставини, які призводять до розлучення, спричиняють нервові розлади, захворювання як у батьків, так і у дітей. Серед розлучених більша кількість психічно хворих. Вони більш схильні до автомобільних катастроф, алкоголізму, самогубств. Дезорганізацію і розпад сім’ї спричиняють стійкі і невирішені конфлікти. Конфлікти і напруження можуть виникати як між чоловіком і дружиною, так і між батьками і дітьми. Часто їх спричиняє вікова різниця, відмінність характерів, що утруднює взаємопорозуміння. Причина непорозумінь частіше лежить у площині цінностей, стандартів поведінки, адже діти виростають в умовах, відмінних від тих, у яких виховувались їхні батьки. Тому конфлікти батьків і дітей серйозніше ніж ускладнення між подружжям. Одним із основних чинників кризи сім’ї є її економічні труднощі, не виправдання сподівань молодого подружжя на досягнення певного матеріального забезпечення, відсутність життєвих перспектив. Поширеним і небезпечним для сім’ї є сексуальне скривдження дітей, домашнє насильство. Об’єктами насильства передусім стають діти. Другий розповсюджений вид – це насильство чоловіків над жінками. Отже, для оптимізації шлюбно – сімейних відносин суспільству необхідно вирішувати низку соціальних питань. Але багато залежить і від індивіда. Соціологи вважають, що стабільність шлюбу, сім’ї значною мірою залежить від волі людини до досягнення щастя, успіху в шлюбі, вироблення особистісної установки на терпимість до партнера, членів сім’ї. Важливу роль відіграє організація взаємодії у сім’ї, заснована на врахуванні реальних можливостей членів сім’ї. Вагомим чинником зміцнення шлюбних взаємин є спільна, значима для обох діяльність. Читайте також:
|
||||||||
|