МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Основні функції сучасної сім’їШлюб – це історично мінлива соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, за допомогою якої суспільство упорядковує і санкціонує їхнє життя, встановлює подружні і батьківські права і обов’язки. Соціологія сім’ї – галузь соціології, що вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку сімейно – шлюбних відносин в конкретних культурних і соціально – економічних умовах. Шлюб і сім’я як об’єкт соціологічного дослідження Соціальні фактори кризи сучасної сім’ї та проблеми оптимізації шлюбно – сімейних відносин Шлюб і сім’я як об’єкт соціологічного дослідження 2Сім’я як соціальний інститут та мала група. Функції сім’ї в суспільстві Сім’я відіграє велику роль в сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь – якої країни. Життя більшості людей так чи інакше пов’язане з сім’єю. Будучи залежним від економічного становища країни, від політики, рівня культури, сімейне життя впливає на стан національної економіки, політичні події тощо. Вивчення сім’ї, шлюбу має глибоке практичне значення, воно є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються в суспільстві. Взаємовідносини сім’ї як соціального утворення із суспільством, іншими соціальними інститутами, взаємозв’язки сім’ї та особистості вивчає спеціальна соціологічна теорія – соціологія сім’ї. В цій галузі можна виділити два основних напрями: – дослідження історії сім’ї і шлюбу – аналіз сучасної сім’ї. Перший напрям зосереджує увагу на походженні сім’ї, її розвитку в різних економічних, соціокультурних умовах. Другий – вивчає взаємини у сім’ї, взаємодію сім’ї та суспільства. Предметом соціології сім’ї є специфічні соціальні відносини між сім’єю і суспільством, а також усередині сім’ї. Головними об’єктами соціології сім’ї є шлюб і сім’я. Інститут шлюбу є сукупністю норм і санкцій, які регулюють відносини членів подружжя. Шлюб є свого роду контрактом між чоловіком, жінкою і державою. На відміну від всіх інших формальних контрактів у ньому зафіксована тільки дата його встановлення і не визначена дата його закінчення. У багатьох країнах держава бере на себе тільки оформлення шлюбу, освячує його церква. Шлюбні відносини регулюються юридичними (володіння майном; взаємні матеріальні обов’язки членів подружжя, а також обов’язки стосовно дітей; мінімальний вік вступу в шлюб; розірвання шлюбу та ін.) і культурними (залицяння, шлюбний вибір, дошлюбна і післяшлюбна поведінка) нормами. Шлюб є історично змінне соціальне явище. Залежно від форми шлюбу виділяють: а) моногамію – шлюб між одним чоловіком і однією жінкою (може бути довічною, або такою, що припускає розлучення); б) полігамію – шлюб між кількома партнерами. Полігамія існує у формі полігінії (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками) і поліандрії (шлюб між однією жінкою і кількома чоловіками). У сучасному світі поліандрія майже зникла, полігінія поширена в мусульманському світі. Розширилася сфера моногамії, але не довічної, а тієї, що визнає розлучення. Шлюб як соціальний інститут і систему відносин класифікують: - за вибором шлюбного партнера: ендогамний (шлюб між представниками однієї соціальної групи) та екзогамний (шлюб між представниками різних соціальних груп); - за економічним критерієм: рівний, нерівний і куплений шлюб (іноді він набуває форми подарунка або обміну). Різновидами купленого шлюбу є калимний шлюб, шлюб із викраденням; - за мотивацією партнерів: з любові, з розрахунку, за рекомендацією посередників, за умовою та ін.; - за статусом і особливостями взаємодії партнерів: гостьовий (чоловік і дружина проживають окремо, відвідуючи один одного 2-3 рази на тиждень); - свінгерство зберігаються соціальні та емоційні узи між подружжям, але за домовленістю вони мають сексуальні контакти поза шлюбом. За юридичним оформленнямрозрізняють громадянські (вільні, юридично не засвідчені) і офіційні (оформлені відповідними документами) шлюби. За проживанням подружжя: патрилокальні (молоді мешкають у домі батьків чоловіка) і матрилокальні (проживання молодих у домі батьків дружини). Також розрізняється дитячий шлюб (укладається з волі батьків між неповнолітніми дітьми); кузенний шлюб (між двоюрідними братом і сестрою), ранній шлюб (між особами, які не досягли 16-18 років); повторний шлюб (шлюб після розлучення або вдівства). Сім’я представляє собою більш складну систему відносин, ніж шлюб, оскільки вона об’єднує не тільки подружжя, але і їхніх дітей, а також інших родичів і близьких. Сім’я – це суспільний інститут і водночас мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю буту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення. Основні ознаки сім’ї: шлюбні зв’язки, зв’язки спорідненості; спільний побут, спільний сімейний бюджет. Соціологія класифікує сім’ї за такими критеріями: - за походженням: батьківські (проживання одружених дітей з батьками) і прокреаційних (створені дорослими дітьми, які відокремилися від батьків); - за кількістю поколінь у родині: розширені (троє і більше поколінь) і нуклеарні (два покоління); - за наявністю батьків: повні (двоє батьків) і неповні (один з батьків); - за кількістю дітей: бездітні, однодітні, багатодітні (троє і більше дітей); - за ієрархією влади: патріархальні (влада чоловіків), матріархальні (влада жінок), егалітарні (розподіл влади між чоловіком і жінкою). Історичні типи сім’ї, її структура змінюється залежно від загальних тенденцій розвитку суспільства.
2Сім’я як соціальний інститут та мала група. Функції сім’ї в суспільстві Соціологія вивчає сім’ю як на макро-, так і на мікрорівні. Специфіка цього вивчення полягає в тім, що сім’я на макрорівні розглядається як найдавніший соціальний інститут, що регулює відтворення людини за допомогою відповідних організаційних форм, системи ролей і норм; на мікрорівні – як суттєвий елемент соціальної структури суспільства, малу соціальну групу. Коли сім’я розглядається як мала соціальна група, то особлива увага звертається на аналіз міжособистісної взаємодії в сім’ї, організацією сімейного життя, групову поведінку. Аналіз сім’ї як соціального інституту дає можливість визначити функції сім’ї, і з’ясувати, наскільки функціонування сім’ї і спосіб її життя відповідає потребам суспільства. При цьому вивчаються не конкретні сім’ї, а зразки сімейної поведінки, притаманні певним культурам чи соціальним групам. У соціологічному плані сім’я виникає з моменту утворення подружньої пари. В процесі свого існування сім’я проходить ряд соціальних і демографічних стадій, послідовність яких складає життєвий цикл сім’ї. Виділяється різна кількість фаз цього циклу: 1) утворення сім’ї; 2) початок дітонародження – народження першої дитини; 3) завершення дітонародження – народження останньої дитини; 4) порожнє гніздо – вступ в шлюб і виділення із сім’ї останньої дитини; 5) припинення сім’ї – смерть одного із подружжя. За іншим підходом виокремлюють чотири стадії життєвого циклу сім’ї: 1) «ріст» сім’ї (від моменту вступу в шлюб до народження останньої дитини); 2) стабільність сім’ї (від моменту народження останньої дитини до залишення родини одним із дорослих дітей); 3) зрілість сім’ї (час виходу дітей із сім’ї); 4) «загасання» (від виходу із сім’ї останньої дорослої дитини до смерті подружжя). Зміст діяльності сім’ї розкривається в її функціях. Під функціями сім’ї розуміють спосіб прояву активності, життєдіяльності сім’ї та її членів. Оскільки сім’я взаємодіє, з одного боку, із суспільством, а з іншого – з окремими способами (членами сім’ї) то й ті функції, які вона виконує стосовно суспільства, називають суспільними функціями, а ті, які виконуються щодо окремих членів сім’ї, - індивідуальними. Суспільні функції пов’язані з потребою суспільства в інституті сім’ї, а індивідуальні – з потребами особи, що належить до сімейної групи. Функції сім’ї історично зумовлені соціально – економічним станом суспільства. Під впливом еволюції суспільства змінюються їх характер та ієрархія.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|