• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 8. Учасники адміністративного процесу.

1. Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі.

2. Повноваження сторін.

3. Сутність неналежної сторони в адміністративному процесі та процедура її заміни.

4. Процесуальне правонаступництво в адміністративному процесі.

1. Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі.

Сторони адміністративного процесу допускають свою правоту у спорі та мають власний суб'єктивний інтерес, який обумовлений їх процесуальним статусом. Суб'єктивний інтерес позивача та відповідача в отриманні позитивного рішення на свою користь. Інтерес позивача та відповідача може бути 2-х видів:

1) Матеріально-правовий - для позивача це задовлення його вимог та претензій викладених в адміністративному позові. Інтерес відповідача зводиться до спростування вимог та претензій позивача викладених в адміністративному позові.

2) Процесуально-правовий. Такий інтерес позивача полягає у отриманні ним судового рішення на його користь. Відповідача - уставлення такого рішення адміністративного суду, яким би було відмовлено у задоволенні вимог позивача. Набуття процесуально-правового статусу позивача і відповідача відповідними учасниками правовідносин відбувається лише у разі якщо вони наділені правосуб'єктністю.

Позовна заява повертається позивачеві якщо:

1) Вона подана особою яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) Вона подана від імені позивача, особою яка не має повноважень на ведення справи;

В такому разі суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду.

Сторонами можуть бути наступні категорії суб'єктів:
1) Фізичні особи;

2) Юридичні особи;

3) Суб'єкт владинх повноважень;

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства та їх об'єднання які не є суб'єктами владних повноважень можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень в таких випадках:

1) Про тимчасову забоону (зупинення) окремих видів діяльності або всієї діяльності об'єднань громадян (агресивна поведінка).

2) Примусовий розпуск та ліквідація об'єднань громадян.

3) Примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України.

4) Про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.

5) В інших випадках встановлених законом.

Звернення позивача до суду із адміністративним позовом дозволяє суду зробити припущення що між цим позивачем і вказаним у позовній заяві відповідачем існують певні матеріальні правовідносини які набули ознак спірності. До публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем які будуть розглядатися і вирішуватись адміністративними судами належать наступні:

1) Спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дії чи бездільності.

2) Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження: звільнення з публічної служби.

3) Між суб'єктами владинх повноважень з приводу реалізації їх компетенції.

4) Спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених законом (ч.4 ст.50 КАСУ).

5) Спори щодо правовідносин пов'язаних з виборчим процесом чи референдумом.

Позивач в адміністративному процесі - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідач в адміністративному суді - це суб'єкт владних повноважень який на думку позивача має відповідати по заявленим до адміністративного суду вимогам, а також інші особи до яких звернена вимога позивача.

Ознаки сторін адміністративного процесу:

1) Мають власний відмінний від інших інтерес щодо результатів розгляду та вирішення публічно-правового спору.

2) Сторони вступають в адміністративний процес з метою захисту власних суб'єктивних прав, свобод та інтересів.

3) Адміністративна справа порушується виключно в інтересах та завдяка волевиявленню сторін.

4) Сторони адміністративного процесу обов'язково мають бути наділені відповідним обсягом правосуб'єктності.

5) Правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються диспозитивним методом, а відносини між цими суб'єктами та судом грунтуються на імперативно-диспозитивних засадах.

6) Набуттю особами статусу сторін адміністративного процесу мають передувати публічно-правові відносини між можливим позивачем та відповідачем.

7) Однією із сторін адміністративного процесу обов'язково виступає суб'єкт владних повноважень.

8) Остаточне рішення по адміністративній справі безпосередньо поширюється на сторони.

9) Судові витрати які виникають з порушенням адміністративної справ покладаються на сторони.

2. Повноваження сторін.

Суб'єктивні права сторін в адміністративному процесі характеризуються наступними особливостями:

1) Суб'єктивні права - це можливість певної поведінки.

2) Ця можливість надана особі яка володіє адміністративною процесуальною правосуб'єктністю.

3) Ця можливість надана:

а) З метою захисту законним прав, свобод та інтересів суб'єкта, який перебуває у правовідносинах з органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

б) Ця можливість надана задля вирішення в судовому порядку публічно-правових спорів які виникають із таких правовідносин.

4) Поведінка сторін реалізується в адміністративно-процесуальних правовідносинах.

5) Поведінка сторін адміністративного процесу нормативно обмежена. Порушення цих меж визнається зловживанням правом.

6) Процесуальні права сторін існують тільки у зв'язку з наявністю відповідних юридичних обов'язків з боку іншого учасника правовідносин, і без виконання цих обов'язків не можуть бути реалізовані.

7) Реалізація прав харантується державним примусом або осудом щодо носія кореспондуючого обов'язку.

8) Процесуальні права сторін мають юридичну природу, оскільки надаються адміністративно-процесуальними нормами і гарантуються державою.

Права сторін в адміністративному процесі - надана та гарантована процесуаль­ним законодавством свобода обирати вид поведінки, яка впливатиме на інших учасників адміністративно-процесуальних правовідносин, з метою забезпечити процесуальні інтереси позивача та відповідача в конкретній справі.

Особливості субєктивних юридичних обовязків:

- становлять необхідну належну поведінку

- може покладатись лише на дієздатну особу

- покладається в інтересах інших осіб

- обовязки реалізуються в адміністративних-процесуальних правовідносинах

- неможуть існувати разом із субєктивними правами інших учасників правовідносин

- забезпечуються державним примусом або осудом

- мають нормативно встановлені межі

Субєктивні юридичні обовязки сторони - встановлена державою та забезпечена нормами права належна поведінка сторони, яка має дотримуватись під час розгляду та вирішення адміністративного публічно-правового спору.

Класифікац ія повноважень сторін:

1. Залежно від правового статусу:

- загальні права: знати дату, час і місце судового розгляду справи; знати про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їх інтересів; знайомитись з матеріалами справи; заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення; давати доводи та заперечення; подавати докази та брати участь у їх досліджені; знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання; робити виписки із матеріалів справи; знімати копії з матеріалів справи; оскаржувати судові рішення;

- загальні обовязки: добросовісно користуватися належними процесуальними правами; неухильно виконувати процесуальні обовязки; кожна сторона повинна довести ті обставини на яких грунтуються її вимоги та заперечення

- спеціальні повноваження (ст.51) притаманні виключно сторонам адміністративного процесу і як правило не можуть здійснюватись іншими учасниками адміністративного процесу: позивач має право змінити підставу або предмет позову; збільшити або зменшити розмір позовних вимог; відмовитись від адміністративного позову в будь-який час (до закінчення судового розгляду); відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково; подати запечеречення проти адміністративного позову. Сторони мають право досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративні, справі (ч.3 ст.51 КАСУ).

2. За процесуаль­ною стадією:

- повноваження сторін у суді першої інстанції: у звязку з порушенням адміністративної справи та її підготовкою до судового розгляду ст.112-113 КАСУ; у звязку із судовим розглядом адміністративної справи та прийняттям­ по ній остаточного рішення ст.49-51, ст.136-137 КАСУ

- повноваження сторін у суді апеляційної інстанції ст.184-185, ст.192-194 КАСУ

- повноваження сторін у касаційній інстанції ст.210-211, ст.218-219 КАСУ

- повноваження сторін за винятковими обставинами ст.236-237 КАСУ

- повноваження сторін у проваженні за нововиявленими обставинами ст. 245, 251 КАСУ

3. За цільовою спрямованістю:

- повноваження повязані з розвитком адміністративного процесу: щодо порушення адміністративної справи та підготовки її до судового розгляду ст.104, 113, 119 КАСУ, щодо оскарження узвал та постанов суду ст.185, 211, 236 КАСУ

- повноваження спрямовані на припинення адміністративного процесу, а саме щодо укладення мирової угоди ст.51, 113, 136, 194, 219, 262 КАСУ

Неналежний позивач - це особа, якій не належить право вимоги (ст. 52 КАСУ). Неналежний відповідач - це особа, яка не зобов'язана відповідати за адміністративним позовом.

Дві умови заміни неналежної сторони:

1) Заміна неналежної сторони допускається при наявності згоди первісного позивача, а в разі незгоди первісного позивача заміни неналежної сторони, адміністративне судочинство здійснюється за участю неналежної та належної сторони.

2) Заміна неналежної сторони допускається якщо вона не спричиняє зміну підсудності адміністративної справи. Якщо заміна неналежної сторони призводить до зміни підсудності адміністративної справи, то відповідно до ч. 1 п. 2, 3 ст. 22 КАСУ така справа має бути передана на розгляд до іншого адміністративного суду.

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. II. Поняття соціального процесу.
3. IV. План навчального процесу.
4. Адміністративний арешт як вид адміністративного стягнення
5. Активний та пасивний типи адаптаційного процесу.
6. Банки як учасники ринку цінних паперів
7. БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС. ДОКУМЕНТИ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ.
8. Бюджетний процес в Україні та його учасники
9. Бюджетний процес та його учасники
10. Бюджетний процес та його учасники.
11. Бюджетний процес та його учасники.
12. Видворення за межі України як захід адміністративного стягнення

Переглядів: 2443