Монтаж розвідних трубопроводів і елеваторного вузла

Під час монтажу ровідних трубопроводів слід зберігати прямолінійність, задані нахили і в місцях, передбачених проектом, встановлювати компенсатори, нерухомі та рухомі опори. Мінімальні нахили розвідних трубопроводів для систем водяного опалення, а також для паропроводів, що мають нахил в напрямку руху пари, і конденсатопроводів - 0,002; для паропроводів з нахилом проти руху пари

- 0,006. Нахил теплопроводу розмічають за допомогою рейки, рівня і
шнурка.

Горищні розвідні трубопроводи прикріпляють до будівельних конструкцій за допомогою кронштейнів, сталевих підвісок; їх також прокладають по цегляних або бетонних стовпчиках. Підвальні розвідні трубопроводи прикріпляють переважно за допомогою кронштейнів. Підвіски, кронштейни і хомути повинні бути такими, щоб під час нагрівання забезпечувалось вільне видовження труб.

Монтажні схеми приєднання стояків систем опалення до верхніх розвідних трубопроводів зображені на рис.7.3.

Якщо зворотний трубопровід розташований під стелею підвалу в незручних місцях, стояк приєднують до розвідного трубопроводу з відступом від стіни, а запірну арматуру встановлюють горизонтально і паралельно до збірного трубопроводу охолодженої води.

Рис.7.3. Схеми приєднання стояків до розвідних трубопроводів, що прокладені по горищу: а) з похилим дахом; б) з плоским дахом

Верхні розвідні трубопроводи прокладають з підйомом в бік повітрозбірників, які встановлюють у найвищих точках системи. Повітрозбірники бувають горизонтальні і вертикальні, протічні і непротічні. На патрубках для випускання повітря встановлюють запірний вентиль з штуцером або розповітрювач.

Верхні розвідні трубопроводи прокладають по горищу або під стелею верхнього поверху. На горищу розвідні трубопроводи рекомендується розміщати не ближче за 0,6 м до внутрішньої поверхні зовнішніх стін горища (технічного поверху).

Нижні розвідні трубопроводи прокладають під стелею підвалу, у підпіллях, каналах або над підлогою першого поверху. Від стін підвалу або підпільного каналу труби повинні прокладатись на відстані, не меншій за 110 мм (для можливої їх теплоізоляції). Відстань від поверхні теплоізоляції до дна підпідлогового каналу повинна бути 40 мм, а до знімних плит каналу > 25 мм.

Розвідні теплопроводи в підвалі і на горищі монтують на зварних і різьових з'єднаннях в такій послідовності: розмічають місця встановлення кріплень; встановлюють кріплення; на встановлені опори вкладають ровідні трубопроводи (укрупнені вузли), вивіряють їх за заданим нахилом, і виконують з'єднання. Потім опуск стояка вставляють в компенсаційний розтруб або з'єднують опуск стояка з трубопроводом за допомогою згонів (спочатку насухо, а потім герметизують); закріпляють теплопровід на опорах. Якщо необхідно, то обварюють опуск стояка в компенсаційному стакані.

Для зниження непродуктивних втрат тепла розвідні і магістральні трубопроводи систем опалення покривають теплоізоляцією, товщина якої визначається проектом.

Для більшої індустріалізації робіт під час виконання теплоізоляції використовують перлітоцементні напівциліндри або шлаковатні чи інші подібні розрізні циліндри, які призначені для теплопроводів з температурою теплоносія до 150 ⁰С, прокладених в прохідних каналах, технічних підпіллях і всередині будинків. Ізоляцію теплопроводів напівциліндрами виконують з перев'язуванням поперечних швів. Напівциліндри встановлюють насухо, впритул один до одного і стягують кріпильними хомутами (металевими пасами, товщина яких 0,3...0,5 мм, ширина 25...З0 мм).Шлаковатні розрізні циліндри виготовлені для трубопроводів відповідних діаметрів і мають захисне покриття з фольгоізолу.

Для компенсації теплових видовжень магістралей використовують повороти труб. В потрібних точках теплопроводу встановлюють жорсткі кріплення (нерухомі опори); якщо поворотів недостатньо, то використовують компенсатори температурних видовжень. Якщо система опалення підключена до теплової мережі з підвищеними параметрами теплоносія на вводі в будинок монтують елеваторний вузол, або інший вузол управління.

Елеваторний вузол постачається на будівельний майданчик, як правило, зібраним. Інколи його достачають на об'єкт у вигляді двох-чотирьох монтажних вузлів.

Рис.7.4: Послідовність монтажу елеваторного вузла: 1 - розмічування і пристрілювання кріплень; 2 - встановлення елеваторного вузла на стійки з кронштейнами; 3 - вивіряння; 4 - приєднання теплопроводів до елеваторного вузла

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Опалення	\|	Випробування і здавання систем в експлуатацію

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.