• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Монтаж резервуарних установок зріджених газів

Для газопостачання багатоповерхових житлових будинків і промислових підприємств застосовують резервуарні установки місткістю 2,5 і 5 м³, найчастіше підземні, але вони можуть бути і надземними.
Перед початком монтажу перевіряють паспорти і сертифікати на основне
газове обладнання, арматуру і матеріали. Відомості про них вносяться в
паспорт установки.

Конструкції (резервуари з обв'язуванням трубопроводами і витратними головками, конденсатозбірники, випарники, регазифікатори)повинні надходити на будівельний майданчик в підготованому для монтажу вигляді. Захист від корозії зовнішньої поверхні резервуарів і газопроводів повинен виконуватись в ЦЗМ. У польових умовах виправляють тільки пошкоджені ділянки ізоляції, а також ізолюють зварені стики.

Будують і монтують групові резервуарні установки зпідземними резервуарами (рис.8.5) у такій послідовності: замовник розмічає майданчик для будівництва підземних резервуарів, трасу підземного газопроводу і передає розмітку підряднику. Потім підрядник готує котловани з фундаментами під резервуари і копає траншеї для прокладання підземного газопроводу. Якщо необхідно, основні ґрунти заміняють на глибину їх промерзання піщаними основами.

Рис.8.5. Схема обв'язування трубовопроводами підземної резервуарної установки: 1 - резервуар; 2 - фундамент; 3 - підземний газопровід до споживачів; 4 - редукційна головка; 5 - трубопровід парової фази; 6 - трубопровід рідкої фази

Під час монтажу резервуари і газопроводи очищають від бруду та окалини. Потім резервуари і підземні газопроводи випробовують на міцність і щільність тиском, що в 1,5 раза більший від робочого. Під тиском резервуар витримують не менше ніж 5 хв, після чого тиск знижують до робочого, оглядають резервуар, його обв'язування і арматуру, обстукують зварні шви. Якщо під час випробувань тиск за манометром не падає, то резервуарна установка витримала випробування.

Отримавши задовільні результати випробування на міцність і щільність, резервуари та газопроводи засипають ґрунтом. Перед цим резервуари заземляють і встановлюють контрольні трубки на підземних газопроводах. Після засипання ґрунтом перевіряють електричний опір контуру заземлення резервуарів, який не повинен перевищувати 10 Ом, і виконують роботи з благоустрою майданчика (планування поверхні землі з влаштуванням водовідведення; влаштування огорожі та прокладання під'їзних доріг).

Невеликі житлові будинки і дрібні комунально-побутові споживачі можуть постачатись газом від індивідуальної газобалонної установки, що складається з наповненого газом балона і газового приладу. Для зниження тиску газу і підтримання його на заданому рівні безпосередньо на балоні або біля нього встановлюють редуктор. Газоспоживальний прилад і балон з'єднують сталевим газопроводом або гнучким рукавом. Балони встановлюються в приміщеннях або на вулиці у спеціальних вентильованих шафах. На кухні, в коридорі або в інших нежилих приміщеннях можна розташувати тільки один балон, причому він" повинен знаходитись не ближче ніж 1 м від газового приладу, радіатора системи опалення чи печі. Розміщення балона навпроти топкових дверцят печей і плит не допускається. Балон прикріпляють до стіни скобами або хомутами так, щоб забезпечувались його стійкість, легка заміна і огляд. Газопроводи з гумотканинних рукавів прикріпляють до стін та інших конструкцій будинку за допомогою скоб і хомутів (зминання рукавів недопустиме).

Відстань між засобами кріплення приймають приблизно 500 мм.

У спеціальних шафах, як правило, встановлюють два балони. Для газифікації декількох квартир передбачається відповідна кількість шаф. Шафи монтують назовні будинку на міцній основі і прикріпляють до його стіни. Відстань від шафи до вікна або дверей першого поверху повинна бути більшою за 500 мм; відстань до дверей і вікон цокольних і підвальних приміщень - бути не меншою за 3 м.

Читайте також:

1. Cпособы монтажа стальных пролётных строений.
2. Cпособы монтажа стальных пролётных строений.
3. IV. Закони ідеальних газів.
4. Автоматизація насосних установок.
5. Аналіз складу газів
6. Безпека при експлуатації компресорних установок.
7. Безпека при експлуатації котельних установок.
8. Будівельний генеральний план на стадії виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт.
9. В однакових об'ємах різних газів за однакових умов (температура і тиск) міститься однакова кількість молекул.
10. Вибір будівельних машин, механізмів і технологічного транспорту для комплексної механізації монтажних робіт
11. Вибірковість сприймання – це зміна діяльності органів чуття під впливом попереднього досвіду, установок та інтересів людини.
12. Визначення навантажень на елементи систем регулювання вітроустановок

Переглядів: 1256