Загальні відомості

Розділ 11. МОНТАЖ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРУБОПРОВОДІВ

Випробування, регулювання і здавання в експлуатацію ЦТП

Після закінчення монтажу обладнання і трубопроводи ЦТП випробовують гідростатичним методом (до нанесення теплової ізоляції).

Водонагрівальники випробовують тиском приблизно 1,25Рроб, але не меншим за Рроб +0,3 МПа, разом з арматурою, що на них встановлена.

Випробування гідростатичним методом виконують окремо для частин, що гріють і нагріваються. Випробний тиск підтримують протягом 5 хв, після чого його знижують до максимального робочого тиску, і оглядають водонагрівальники. За робочий тиск водонагрівальників приймають суму статичного і динамічного тисків.

Якщо під час випробувань не спостерігається падіння тиску, то водонагрівальники витримали випробування.

Водомірні вузли з господарськими насосами випробовуються гідростатичним методом за випробувальними нормами внутрішніх систем холодного водопостачання (протягом 10 хв падіння випробного тиску не повинно перевищувати 0,05 МПа).

Інші вузли ЦТП випробовують за випробувальними нормами систем опалення.

До технологічних належать трубопроводи, по яких в межах одного або групи промислових підприємств транспортують різні речовини, зокрема сировину, напівфабрикати, проміжні та кінцеві продукти, відходи виробництва.

Залежно від речовини, що транспортується, технологічні трубопроводи поділяються на нафто-, газо-, паро-, водо-, мазуто-, мастило-, бензо-, кислото- і лугопроводи. Є також трубопроводи спеціального призначення (для транспортування густих і рідких змащувальних матеріалів, з обігріванням, вакуумпроводи тощо).

За матеріалом виготовлення трубопроводи бувають сталевими, з кольорових металів та їхніх сплавів (мідні, титанові, свинцеві, алюмінієві, латунні), чавунними, неметалевими (поліетиленовими, полівінілхлоридними, скляними), футерованими (гумою, поліетиленом), емальованими.

За умовним тиском середовища Ру трубопроводи поділяють на вакуумні (Ру<0,1 МПа), низького тиску (Ру=0,1... 10 МПа), високого тиску (Ру >10 МПа) і безнапірні.

За температурою середовища трубопроводи поділяються на холодні (нижче за 0 °С), нормальні (1... 45 °С) і гарячі (вище ніж 46 °С).

За ступенем агресивності середовища розрізняють трубопроводи для неагресивних, малоагресивних, середньоагресивних і агресивних середовищ.

Категорія сталевого трубопроводу (І...У) залежить від робочих параметрів (температури і тиску) середовища, а його група (А,Б,В) – від класу шкідливості й пожежної безпечності речовин, що транспортуються.

Пластмасові трубопроводи класифікуються за категоріями і групами, аналогічно, як і сталеві. Категорія трубопроводу встановлюється проектом.

Для виготовлення і монтажу технологічних трубопроводів, здебільшого використовують сталеві труби. Сталеві труби з внутрішнім неметалевим покриттям - це високоефективні замінники труб з високолегованих сталей і кольорових металів. Основні види внутрішніх неметалевих покриттів: гумування (гумою, ебонітом), футерування (поліетиленом, кам'янолитими вставками) і емалювання (склоемалями). Вибір з'єднання трубопроводів між собою, з арматурою, технологічним обладнанням, приладами контролю і автоматики залежить від матеріалу з'єднувальних деталей, фізико-хімічних властивостей, тиску і температури середовища, що транспортується, умов експлуатації (герметичність, необхідність частого розбирання, вогне- і вибухобезпечність виробництва).

Широко розповсюджені нерозбірні з'єднання технологічних трубопроводів, виконані дуговим зварюванням. Паяння і склеювання виконують в розтрубних з'єднаннях.

Рис.11.1. Прокладки:а) плоска; б) гофрована; в) зубчата; г) кругла;
д) овальна; є) лінзова; ж) спіраленавивна

Фланцеві з'єднання застосовують вмісцях приєднання труб до фланцевої арматури, а також для трубопроводів, що вимагають періодичного розбирання або заміни ділянок внаслідок підвищеної корозії. Тип і матеріал прокладок вибирають залежно від конкретних умов роботи трубопроводу (температури, тиску і ступеня агресивності середовища). Форма і розміри прокладок (рис.11.1) визначаються конфігурацією ущільнюваних з'єднань.

Різьові з'єднання втехнологічних трубопроводах використовують обмежено. З різьових з'єднань трубопроводів найрозповсюдженіші муфтові та штуцерні (рис. 11.2).

Арматуру технологічних трубопроводів класифікують за видом речовин, що транспортуються, їхніми параметрами, функціональним призначенням, способом управління, областю і умовами застосування, способом приєднання до трубопроводу тощо.

За видом речовин, що транспортуються, та їхніми параметрами арматуру поділяють на паропровідну, нафтову, газову, кріогенну, вакуумну тощо.

Рис. 11.2. Штуцерні з'єднання трубопроводів: а) приварне впритул;
б) приварне врозтруб; 1 - труба; 2 - втулка; 3 - накидна гайка штуцера;
4 - штуцер; 5 - прокладка

За функціональним призначенням арматуру класифікують на: запірну (близько 80 % всієї арматури); регулювальну; запобіжну; розподільно-змішуючу, різну.

Залежно від галузі і умов застосування трубопровідну арматуру розділяють на дві групи: загальнотехнічного призначення та спеціального призначення. До загальнотехнічної належить арматура, що встановлюється на трубопроводах, по яких транспортують неагресивні й малоагресивні рідини та гази з робочими температурами і тисками; деталі її корпуса виготовляють з сірого і ковкого чавуну, латуні, вуглецевої та легованої сталі.

Арматура спеціального призначення використовується для особливих умов роботи під час транспортування речовин з такими властивостями або параметрами, які вимагають застосування легованих і високолегованих сталей, чавуну (мають високу корозійну стійкість) або захисних покриттів чи неметалевих матеріалів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Монтаж обладнання і трубопроводів ЦТП	\|	Технологія монтажу сталевих технологічних трубопроводів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.