Класифікація витрат на виробництво

Бухгалтерські витрати - враховують тільки прямі платежі постачальникам ресурсів. За винятком адміністративно-управлінських витрат і витрат на реалізацію продукції, знаходять відображення в собівартості продукції.

Економічні - враховують також і упущену вигоду від можливого ефективнішого використання ресурсів. За винятком внутрішніх витрат і нормального прибутку, знаходять відображення в собівартості продукції.

Основні - безпосередньо пов'язані з технологією виготовлення продукції. Повністю відносяться на собівартість продукції.

Накладні - пов'язані з управлінням і обслуговуванням виробництва. За винятком адміністративно-управлінських витрат, знаходять відображення в собівартості продукції.

Прямі - пов'язані з виготовленням даної продукції. Відносяться на її собівартість прямим розрахунком (наприклад, витрати основних матеріалів на автомобіль). Повністю відносяться на собівартість продукції.

Непрямі - носять загальний характер для всіх або ж декількох видів продукції і включаються в собівартість непрямим шляхом, пропорційно якому-небудь параметру продукції (наприклад, основній заробітній платі основних робітників). За винятком адміністративно-управлінських витрат та витрат на реалізацію, відносяться на собівартість продукції.

Постійні - їх сума не залежить або несуттєво залежить від обсягу виробництва. За винятком адміністративно-управлінських витрат, відносяться на собівартість продукції. Вони обумовлені самим існуванням виробничого обладнання підприємства і через це повинні бути оплаченими, навіть у випадку, коли підприємство нічого не виробляє. До постійних витрат належать, перш за все, виплати за одержаними позиками, рентні платежі, амортизаційні відрахування, страхові внески, адміністративно-управлінські витрати і т.п.

Перемінні - їх сума безпосередньо залежить від обсягу виробництва. За винятком витрат на реалізацію, відносяться на собівартість продукції. До таких витрат належать витрати на сировину і основні матеріали, паливо, енергію, транспортні послуги, відрядна і відрядно-прогресивна заробітна плата тощо. При пропорційному збільшенні загальної суми витрат на виробництво і реалізацію їх сума в розрахунку на одиницю продукції (середні перемінні витрати) залишається постійною, незалежною від обсягу виробництва.

За ступенем однорідності витрати можуть бути простими або елементними і комплексними. Такий поділ витрат необхідний для планування собівартості і ціни реалізації продукції.

Прості (елементні) витрати - це витрати економічно однорідних ресурсів. За елементами витрати групуються при плануванні і аналізі кошторису витрат на виробництво і реалізацію продукції, при визначенні структури цих витрат. На практиці використовується такий загальноприйнятий перелік економічно однорідних елементів витрат:

· матеріальні витрати. Це елемент витрат, який характеризує
вартість придбаних на стороні для виробництва продукції сировини,
матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів, палива, енергії
всіх видів, яка використовується як на технологічні потреби, так і на
обслуговування виробництва. Із витрат на матеріальні ресурси ви
ключаються вартість відходів, які повертаються в виробничий процес
або реалізуються стороннім споживачам;

· витрати, пов'язані з оплатою праці, - це основна і додаткова заробітна плата як спискового, так і позаспискового складу промис-лово-виробничого персоналу підприємства;

· відрахування на соціальні потреби - це обов'язкові відрахування до Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду, Фонду зайнятості;

· амортизація основних фондів. Сюди включають суму амортизаційних відрахувань на відновлення основних фондів;

· інші витрати включають всі витрати на виробництво продукції підприємства або ж обов'язкові платежі, які за діючим законодавством відносяться на собівартість продукції, але які не ввійшли до складу попередніх елементів.

Комплексні витрати містять у собі різні за своєю економічною природою елементи. До комплексних відносять: витрати на підготовку і освоєння виробництва; витрати на утримання і експлуатацію обладнання: цехові витрати; загальнозаводські витрати; втрати від браку.

У залежності від зв'язку з виробничим процесом, розрізняють витрати основні і накладні.

З метою визначення собівартості одиниці продукції, стандартами бухгалтерського обліку встановлена наступна номенклатура статей калькуляції:

1) Сировина і основні матеріали (за винятком відходів, які використовуються);	Статті від 1 до 5, включно, належать до прямих, елементних, пропорційних, основних витрат
2) Покупні вироби, напівфабрикати (за винятком відходів, що використовуються) і послуги кооперованих підприємств
3) Основна заробітна плата основних робітників;
4) Додаткова заробітна плата основних робітників;
5) Відрахування на соціальне страхування основних робітників;
6) Витрати на підготовку і освоєння виробництва;	Статті від 6 до 10, включно, - це непрямі, комплексні витрати.
7) Витрати на утримання й експлуатацію робочих машин і обладнання.
8) Цехові витрати;
9) Загальнозаводські витрати;
10) Втрати від браку

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Витрати на виробництво і реалізацію продукції та її собівартість	\|	Ціна продукціїі прибуток

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.