Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Ціна продукціїі прибуток

Ціна - це грошове вираження вартості товару (продукту праці). У загальному випадку в структурі ціни товару можна виділити З складові частини. По-перше, це вартість спожитих для виробництва товару матеріальних ресурсів. По-друге, витрати на заробітну плату працівників підприємства, які брали участь у виробництві товару, по-третє, - прибуток.

Роль ціни в ринковій економіці надзвичайно велика. Ціна впли­ває на структуру й обсяг виробництва, на рух матеріальних і грошо­вих потоків, на розподіл товарної маси і, врешті-решт, на рівень жит­тя суспільства.

До найбільш значимих ціноутворюючих чинників можна віднести: попит і пропозицію товарів, еластичність попиту, реакцію покупців на ціну, систему державного регулювання цін.

Попит - це бажання і можливість споживача купити товар у пе­вний час і в певному місці. Пропозиція товару - це та його кількість, яку продавці можуть і бажають запропонувати для продажу в певний час і в певному місці.

 

Рисунок 2 – Криві попиту і пропозиції

П П- функція попиту на товар. ПР - функція пропозиції товару.

 

Еластичність. При аналізі попиту і пропозиції найбільший інте­рес викликають не їх абсолютні рівні, а зміна попиту і пропозиції як наслідок зміни ціни товару або іншого, визначаючого їх чинника. Кі­лькісно виміряти чутливість попиту і пропозиції до зміни того чи ін­шого чинника дозволяє еластичність, яка є мірою реагування одної перемінної величини на зміну іншої величини. Іншими словами, ела­стичність - це число, яке показує, на скільки відсотків зміниться одна змінна в результаті зміни іншої змінної.

Якщо попит на товар нееластичний, то можна дати відповідним службам підприємства підвищити ціни продажу. Виручка від прода­жу при цьому буде збільшуватись. Коли попит на товар еластичний, то ціни краще не підвищувати, оскільки виручка від продажу буде зменшуватись. У даному випадку доцільніше розглянути пропози­цію щодо зниження рівня цін. Виручка при цьому буде зростати.

Не менш важливим чинником, який впливає на ціну і на всю підприємницьку діяльність, є державне регулювання цін.

Існують прямі і непрямі методи впливу держави на ціни. Прямі методи здійснюються шляхом регламентації порядку ціноутворення. Непрямі спрямовані на зміну кон'юнктури ринку, створення особли­вих механізмів у сфері фінансів, валютних, податкових відносин , у системі оплати праці.

Розрізняють наступні види знижок:

• за оплату товарів готівкою. В залежності від суми покупки такі знижки складають від 3 до 6% її вартості;

• кількісна - зменшення ціни при закупці великої партії товару;

• дилерська - надається виробником дилеру або посереднику за по­слуги, пов'язані з переміщенням товарів до кінцевого споживача;

• спеціальна - надається покупцям, в яких зацікавлені продавці;

• сезонна надається покупцям за покупку несезонного товару або ж у період сезонного розпродажу товарів. Розмір такої знижки іноді сягає від 50 до 80% вартості товару;

• бонусна - надається постійним покупцям, коли вони за певний пе­ріод купують заздалегідь обумовлену кількість товару, може дося­гати 7 - 8 % вартості обігу;

• закрита - надається у внутрішньофірмових поставках товарів;

• неявна - додаткові безоплатні послуги продавця для покупця то­вару. Наприклад, надання пільгової позики.

 

Ціноутворення на підприємстві - це складний багатоетапний процес. Етапи цього процесу наступні:

• Вибір мети.

• Визначення попиту.

• Аналіз витрат.

• Аналіз цін конкурентів.

• Вибір методу утворення.

• Остаточне визначення ціни.

 

Прибуток підприємства - це частина знову створеної на підприємстві вартості, яка реалізується в ціні ви­робленого товару. В Україні, відповідно до чинного законодавства, розрізняють прибуток за бухгалтерським обліком (бухгалтерський прибуток) і прибуток за податковим обліком.

В свою чергу, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку в Україні, в бухгалтерському обліку розрізняють валовий прибуток, прибуток до оподаткування, чистий прибуток і прибуток, який зали­шається в розпорядженні підприємства.

Валовий прибуток - це прибуток, який одержує підприємство за всіма видами його діяльності.

Прибуток до оподаткування - це прибуток підприємства до сплати податку на прибуток і інших податків, джерелом сплати яких є прибуток підприємства.

Чистий прибуток підприємства - це прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, джерелом сплати яких є прибуток.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, це прибуток, який залишається на підприємстві після сплати доходів власникам (власнику) підприємства. Зокрема, для акціонерного това­риства - це прибуток після сплати дивідендів.

Скоригований валовий дохід - це валовий дохід, який зменшено на суму низки специфічних доходів.

Валові витрати виробництва й обігу (в подальшому - валові ви­трати) - це сума любих витрат платника податку в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купуються (або виробляються) таким пла­тником податку для їх подальшого використання у власній господар­ській діяльності.

Прибуток, як одна із фундаментальних категорій ринкової еко­номіки, виконує низку важливих функцій.

По-перше, прибуток є по­казником ефекту діяльності підприємства. Факт одержання прибутку є позитивним результатом (ефектом) діяльності підприємства.

По-друге, прибуток виконує стимулюючу функцію. Виступаю­чи кінцевим результатом діяльності підприємства, він визначає еко­номічну поведінку господарюючих суб'єктів, благополуччя яких по­вністю залежить від маси отриманого прибутку і нормативів його розподілу. Прибуток у ринковій економіці - рушійна сила і джерело оновлення виробничих фондів і підвищення конкурентоспроможнос­ті продукції. Він також є джерелом соціальних благ для членів виро­бничого колективу підприємства.

По-третє, прибуток є основним джерелом формування бюдже­тів, за рахунок яких фінансується соціальний розвиток суспільства, здійснюється державне регулювання економічного розвитку, фінан­суються заходи щодо забезпечення екологічної безпеки і оборони держави.

Таким чином, прибуток підприємств це - основний чинник еко­номічного і соціального розвитку суспільства.

Прибуток розподіляється між державою, власником підприємс­тва і самим підприємством. Розподільчі відносини між державою і підприємством регламентуються Законом «Про оподаткування при­бутку підприємств».

Хоча одержання прибутку і засвідчує, що виробництво функці­онує ефективно, проте маса прибутку не може характеризувати ефек­тивність його діяльності, ефективність використання виробничих фондів підприємства (ефективність інвестицій у підприємство). Для цього використовують відносні показники, які в економічній теорії прийнято називати показниками рентабельності. При прийнятті рі­шень щодо управління процесами управління прибутком, здійснення інвестицій і т.ін. використовують показники рентабельності вироб­ництва, активів (капіталу), власного капіталу, витрат і продажу.

 


Читайте також:

  1. V. Підриємницький дохід і прибуток
  2. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
  3. Бухгалтерський і податковий прибуток
  4. Види витрат і прибуток
  5. Визначення понять: виручка від реалізації, дохід підприємства, прибуток та збиток підприємства. Методи визначення виручки від реалізації продукції
  6. Виправлення помилок в податковій декларації з податку на прибуток
  7. Витрати виробництва і прибуток
  8. Витрати виробництва та прибуток фірми
  9. Витрати виробництва. Прибуток.
  10. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА. ПРИБУТОК. РЕНТА.
  11. Витрати операційної діяльності як складова об’єкта оподаткування податком на прибуток
  12. Де, р.100.ф.№2 – “Прибуток” – Фінансові результати від операційної




Переглядів: 329

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Класифікація витрат на виробництво | IV. Закріплення й узагальнення знань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.