• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Фінансова звітність суб’єктів малого підприємництва

Для суб’єктів малого підприємництва передбачено складання та подання як квартальної, так і річної скороченої фінансової звітності, яка включає тільки баланс та звіт про фінансові результати спрощеної форми. Форми звітності та порядок їх заповнення суб’єктами малого підприємництва розглядаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”.

Мінфін вніс зміни до П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” виклавши його у новій редакції (наказ № 25 від 24.01.2011 р.). Зокрема, зміни не обійшли стороною і форму Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва. Але цей наказ набере чинності з 01.04.2011 р.

П(С)БО 25 установлює зміст і форму Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок заповнення його статей, а також зміст і форму Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс) та порядок заповнення його статей. Показники цих звітів наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком, обов’язково підписується керівником і головним бухгалтером підприємства.

Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва можуть складати юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 Податкового кодексу України. Такими є юридичні особи:

- у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом. При цьому такі підприємства повинні одночасно відповідати одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності Податковим кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

Не зможуть складати Спрощений фінансовий звіт суб’єкти господарювання, які:

1) утворені в період після набрання чинності ПКУ шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) здійснюють діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 ПКУ;

3) виробництво, оптовий продаж, експорт імпорт підакцизних товарів;

4) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

5) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню;

6) діяльність з обміну валют;

7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

8) операції з нерухомим майном, оренду (у тому числі надання в оренду торгових місць на ринках та/або у торгівельних об’єктах);

9) діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення";

12) охоронну діяльність;

13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

Проте підприємства, які не можуть складати Спрощений фінансовий звіт можуть складати Фінансовий звіту суб’єкта малого підприємництва. Для цього вони повинні відповідати таким критеріям, що середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. гривень (ст. 1 Закону "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 № 2063-III).

Суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, можуть обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю, без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості; не створюють забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення; поточну дебіторську заборгованість включають до підсумку балансу за її фактичною сумою.

Суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного обліку доходів і витрат та які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть систематизувати інформацію, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

В той же час це не стосується довірчих товариств, страхових компаній, банків, ломбардів, інших фінансовокредитних та небанківських фінансових установ, суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють обмін іноземної валюти, є виробниками та імпортерами підакцизних товарів, а також суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка вкладів, що належить юридичним особам - засновникам та учасникам цих суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25%.

Разом з тим, суб’єкти малого підприємництва не пізніше 26 квітня мають подати фінзвіт за I квартал 2011 р. (п.5 та п. 10 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ N 419 від 28.02.2000 р.). Фахівці Мінфіну констатують, що за I квартал 2011 року необхідно відзвітувати за старою формою, а вже починаючи із звітності за I півріччя 2011 року - за новою формою.

Річна фінансова звітність відкритих акціонерних підприємств, підприємств-емітентів облігацій, банків, дочірніх товариств, валютних та фондових бірж, інвестиційних фондів, інвестиційних компаній, кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній та інших фінансових установ підлягає оприлюдненню через періодичні видання або розповсюдження у вигляді окремих друкованих видань не пізніше 1 червня наступного за звітним року.

Фінансова звітність повинна бути достовірною - не містити помилок і перекручень, що здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Тому всі підприємства перед складанням річної звітності повинні обов’язково проводити інвентаризацію своїх активів та зобов’язань.

Інформація, що подається у фінансових звітах повинна бути зрозуміла і мати однозначне тлумачення користувачами, при умові, що вони мають відповідні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна надавати користувачам лише доречну інформацію, яка виливає на прийняття ними рішень і дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їх оцінки, зроблені в минулому.

Звітність повинна забезпечувати можливість порівнювати звіти за різні періоди та різних підприємств. Для надання такої можливості наводяться дані за поточний та попередній звітні періоди та розкривається в примітках до фінансових звітів інформація про облікову політику підприємства.

Складаючи фінансову звітність, потрібно дотримуватись наступних принципів:

- автономності підприємства - кожне підприємство є юридичною особою, яка відокремлена від власників;

- безперервності діяльності - активи і зобов'язання підприємства оцінюються, виходячи з припущення, що діяльність цього підприємства триватиме далі;

- періодичності - діяльність підприємства розподіляється на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

- історичної (фактичної) собівартості - пріоритетність оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- нарахування та відображення доходів і витрат - фінансовий результат звітного періоду визначається шляхом зіставлення доходів звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

- повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- послідовності - постійне (з року в рік) використання підприємством обраної облікової політики. Зміна останньої повинна бути обгрунтована і розкрита у Примітках до фінансової звітності;

- обачності - методи оцінки, які використовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат, і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

- превалювання змісту над формою - операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- єдиного грошового вимірника - всі операції підприємства вимірюються та узагальнюються у фінансовій звітності в єдиній грошовій оцінці.

При заповненні форм звітності необхідно пам’ятати про обов’язкові реквізити. Зокрема, потрібно вказати дату, станом на яку або період за який складається звітність, повну назву підприємства, форму власності підприємства, у віданні якого державного органу перебуває дане підприємство, галузь та вид економічної діяльності підприємства, його юридичну адресу.

Фінансова звітність складається в тисячах гривень з одним десятковим знаком.

12.3. Характеристика основних форм звітності

12.3.1. Баланс підприємства

Баланс (форма № 1) є основним звітним документом, що відображає фінансово-господарський стан підприємства на певну дату.

Форма балансу і порядок його заповнення визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату.

Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Баланс складається з двох частин: активу та пасиву.

Актив балансу містить 3 розділи:

І Необоротні активи;

II Оборотні активи;

III Витрати майбутніх періодів.

IV Необоротні активи та групи вибуття

Пасив балансу має 5 розділів:

І Власний капітал;

II Забезпечення майбутніх витрат і платежів;

III Довгострокові зобов'язання;

IV Поточні зобов'язання;

V Доходи майбутніх періодів.

Активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до одержання економічних вигод у майбутньому.

Під економічною вигодою розуміють потенційну можливість одержання підприємством грошових коштів від використання активів.

Отже, активи – це ті ресурси, використання яких в майбутньому дасть можливість підприємству отримати грошові кошти.

Активи (основні засоби, нематеріальні активи, матеріали, запасні частини тощо), які не принесуть в майбутньому підприємству економічної вигоди, в балансі не відображаються, а повинні бути списані на витрати.

Залежно від терміну використання, всі активи поділяють на необоротні (основні засоби, нематеріальні активи тощо) та оборотні (запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість).

Власний капітал являє собою наявні активи підприємства, які запишаються після погашення всіх зобов'язань.

Зобов’язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов’язання відображаються в балансі, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.

Джерелами даних для складання балансу є залишки по синтетичних рахунках.

У статті “Незавершене будівництво” відображаються вартість незавершених капітальних інвестицій (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюються для власних потреб суб'єкта малого підприємництва, а також авансові платежі для фінансування таких інвестицій).

У статті “Основні засоби” наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу, довірчого управління об’єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів, державні (казенні) та комунальні підприємства відображають вартість майна, отриманого на праві господарського відання чи праві оперативного управління, та об'єктів інвестиційної нерухомості. У цій статті також наводиться вартість нематеріальних активів.

У статті наводяться окремо первісна (переоцінена) та залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума їх зносу (у дужках). До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю вказаних необоротних активів і сумою їх зносу на дату балансу.

У статті “Довгострокові біологічні активи” наводиться вартість довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 N 790 ( z 1456-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.12.2005 за N 1456/11736 (далі - Положення (стандарт) 30). У цій статті наводиться справедлива або первісна (переоцінена) вартість, сума накопиченої амортизації (у дужках) і залишкова вартість довгострокових біологічних активів. До підсумку балансу включається справедлива або залишкова вартість, яка дорівнює різниці між первісною (переоціненою) вартістю і сумою накопиченої амортизації.

У статті “Довгострокові фінансові інвестиції” відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.

У статті “Інші необоротні активи” наводяться суми інших необоротних активів, які не можуть бути включені до згаданих вище статей розділу "Необоротні активи". При переході підприємств на застосування цього Положення (стандарту) до цієї статті на початок звітного року також включаються дані, наведені у статті "Відстрочені податкові активи" (рядок 060) Балансу (форма N 1) на кінець попереднього року.

У статті “Виробничі запаси” відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу. У цій статті також наводяться витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), валова заборгованість замовників за будівельними контрактами.

У статті “Поточні біологічні активи” відображається вартість поточних біологічних активів тваринництва (дорослі тварини на відгодівлі і в нагулі, птиця, звірі, кролі, дорослі тварини, вибракувані з основного стада для реалізації, молодняк тварин на вирощуванні і відгодівлі), а також рослинництва (зернові, технічні, овочеві та інші культури), облік яких ведеться відповідно до Положення (стандарту) 30.

У статті “Готова продукція” відображається собівартість виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам, сільськогосподарська продукція в оцінці, визначеній відповідно до Положення (стандарту) 30. У цій статті наводиться також покупна вартість товарів, придбаних підприємствами для подальшого продажу.

У статті “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів, сума якого наводиться у дужках.

У статті “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом” відображається визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів, державних цільових фондів.

У статті “Інша поточна дебіторська заборгованість” відображається заборгованість дебіторів, яка не включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. Показники цієї статті наводяться за чистою реалізаційною вартістю.

У статті “Поточні фінансові інвестиції” відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

У статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі інших необоротних активів.

У статті “Інші оборотні активи” наводяться суми оборотних активів, які не включені до згаданих вище статей розділу "Оборотні активи". У цій статті наводяться, зокрема, вартість грошових документів і сальдо субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами".

У складі “Витрат майбутніх періодів” відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

У складі “Необоротних активів та груп вибуття” відображається вартість необоротних активів та груп вибуття, які утримуються для продажу, що визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2003 N 617, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2003 за N 1054/8375.

У статті “Статутний капітал” наводиться зафіксована в установчих документах сума статутного капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

У статті “Додатковий капітал” відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. У цій статті також наводяться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій, внески засновників підприємства понад статутний капітал.

У статті “Резервний капітал” наводиться сума резервів, створених відповідно до законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті “Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)” відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті “Неоплачений капітал” відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Господарські товариства у цій статті також відображають вилучений капітал, тобто фактичну собівартість часток, викуплених у своїх учасників, державні (казенні) та комунальні підприємства - передачу майна відповідно до Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 N 1213 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за N 1363/13237. Суми за цією статтею вираховуються при визначенні підсумку власного капіталу.

У складі “Забезпечень наступних витрат і платежів” відображаються суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел.

У статтях розділу “Довгострокові зобов’язання” наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов'язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов'язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов'язаннями.

У статті “Короткострокові кредити банків” відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик. Зобов'язання за кредитами банків наводяться у балансі з урахуванням належної на кінець звітного періоду до сплати суми процентів за їх користування.

У статті “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями” наводяться суми зобов’язань, які утворилися як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців.

У статті “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги” відображається сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями. У цій статті також відображається заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно-матеріальних цінностей, який встановлено при їх прийманні.

У статті “Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом” відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства.

У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування” відображається сума заборгованості, за відрахуваннями єдиного соціального внеску, страхування майна підприємства та індивідуального страхування його працівників.

У вписуваному рядку 605 відображаються зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, які утримуються для продажу, що визначаються відповідно до Положення (стандарту) 27.

У статті “Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці” відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою. Заборгованість працівників перед підприємством за операціями з оплати праці наводиться у статті “Інша поточна дебіторська заборгованість”.

У рядку 665 наводиться сума заборгованості на кінець звітного періоду з виплат працівникам, що не погашена (не виплачена) у встановлений колективним договором строк.

У статті “Інші поточні зобов’язання” відображаються суми зобов’язань, які не включені до інших статей, наведених у розділі “Поточні зобов'язання”, зокрема заборгованість за одержаними авансами, заборгованість засновникам у зв'язку з розподілом прибутку, заборгованість пов'язаним сторонам, сальдо субрахунку 644 “Податковий кредит” рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами” і сума валової заборгованості замовникам за будівельними контрактами.

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Баланс суб’єктів малого підприємництва (форма № 1-м) має таку ж структуру що й баланс форми № 1, лише розділи містять менше статей.

Класифікація активів на необоротні та оборотні значно полегшує проведення аналізу балансу,зокрема розрахунок показників ліквідності.

12.3.2. Звіт про фінансові результати

У звіті про фінансові результати відображається інформація про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей звіту про фінансові результати визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати"

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства звітний період. Тобто у звіті про фінансові результати розраховують чистий прибуток, отриманий підприємством.

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:

І Фінансові результати

II Елементи операційних витрат

III Розрахунок показників прибутковості акцій.

Для більш повної оцінки результатів діяльності підприємства фінансові показники в Звіті визначаються та відображаються у розрізі звичайної діяльності та надзвичайних подій. Цей звіт, можливість користувачам оцінити ділову активність підприємства та його фінансову привабливість без перегрупування інформації випадковими прибутками або збитками. Розмежування показників по видах діяльності дозволяє оцінити прибутковість кожного напрямку діяльності та прийняти рішення ЩОД" пріоритетності того чи іншого напрямку.

В процесі діяльності підприємств виділяють звичайну діяльність і надзвичайні події.

Звичайна діяльність - це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операція, що її забезпечує або виникає внаслідок її проведення. Це діяльність, якою займається підприємство на даний час і очікується, що вона буде повторюватися в наступних звітних періодах. Звичайну діяльність поділяють на операційну, фінансову та інвестиційну.

Операційною діяльністю є основна діяльність підприємства та інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Під основною діяльністю розуміють операції, які пов'язані з виробництвом або реалізацією; продукції (товарів, робіт, послуг), і що є головною метою створення підприємства та забезпечує^ основну частину його доходів.

Інвестиційна діяльність - це придбання та реалізація необоротних активів та фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Це діяльність, пов'язана із вкладенням грошових коштів, майнових та інших цінностей у цінні папери, необоротні активи, цілісні майнові комплекси з метою отримання прибутку.

Фінансова діяльність - це операції, внаслідок яких відбувається зміна розміру та складу власного та додаткового капіталів.

Надзвичайна подія — це подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вона буде повторюватись періодично або в кожному наступному звітному періоді. Така подія є результатом несподіваних чи непередбачуваних випадків - одержання грошей у вигляді благодійної допомоги чи збитків від стихійних лих.

Отже, у першому розділі Звіту про фінансові результати відображається сума доходів і витрат від усіх видів діяльності підприємства і визначається чистий прибуток або збиток звітного періоду.

У другому розділі Звіту про фінансові результати розкривається інформація про операційні витрати підприємства, понесені в процесі діяльності протягом звітного періоду. Цей розділ заповнюється, як правило, на підставі даних рахунків класу 8 "Витрати за елементами". Підприємства, які не використовують рахунки цього класу, повинні зробити додаткові вибірки по зазначених у звіті елементах.

У статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.

У статті "Непрямі податки та інші вирахування з доходу" відображається сума акцизного податку й інших обов'язкових зборів та надані знижки, вартість повернутих товарів, інші вирахування з доходу.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

У статті "Інші доходи" відображаються суми інших доходів від операційної та звичайної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів, дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи. У цій статті також відображається сума доходу від надзвичайних подій.

У статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" наводиться виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з таких витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послугьпрямих матеріальних витрат;ьпрямих витрат на оплату праці і соціальне страхування; амортизації основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з їх виробництвом (наданням); інших прямих витрат, зменшених на вартість залишку незавершеного виробництва і готової продукції, який визначається на підставі первинних документів, якими оформляється рух (придбання, виготовлення, передача в місця зберігання, відпуск на сторону, реалізація) запасів, або за результатами інвентаризації на кінець звітного періоду. Залишок готової продукції оцінюється за ціною реалізації, за вирахуванням непрямих податків, витрат назбут і суми очікуваного прибутку, а залишок незавершеного виробництва оцінюється за матеріальними витратами і витратами на оплату праці.

У статті "Інші витрати" наводяться інші витрати операційної діяльності та інші витрати звичайної діяльності: загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут, собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів); сума списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; інші витрати, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства, витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів; втрати від неопераційних курсових різниць; інші витрати підприємства.

У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів. У цій статті також наводиться інформація про втрати від надзвичайних подій.

У статті "Фінансовий результат до оподаткування" відображається різниця між чистими доходами та всіма витратами підприємства.

У статті "Податок на прибуток" відображається сума податку на прибуток, яка визначається в розмірі податку на прибуток за звітний період.

У статті "Витрати (доходи), які зменшують (збільшують) фінансовий результат після оподаткування" відображається різниця між витратами і доходами, які не визнаються витратами або доходами Податковим кодексом України ( 2755-17 ) та не відображені у складі витрат і доходів в інших статях.

У статті "Чистий прибуток (збиток)" відображається чистий прибуток або чистий збиток - різниця між сумою фінансового результату до оподаткування, сумою витрат з податку на прибуток та сумою, яка зменшує (збільшує) фінансовий результат після оподаткування.

Розділ III "Розрахунок, показників прибутковості акцій" Звіту про фінансові результати заповнюється виключно акціонерними товариствами, прості акції або потенційно прості акції яких продаються і купуються на фондових біржах, а також товариствами, що перебувають у процесі випуску таких акцій.

12.3.3 Звіт про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів – це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді.

Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей Звіту про рух грошових коштів визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів".

Звіт про рух грошових коштів складається з метою надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, які відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Під грошовими коштами слід розуміти готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним шиком зміни їх вартості.

В міжнародній практиці існує два методи складання звіту про рух грошових коштів: прямий та непрямий.

При використанні прямого методу розкриваються основні валові надходження і витрати.

Звіт про рух грошових коштів , згідно П(С)БО 4 складається з трьох розділів: /

Рух коштів в результаті операційної діяльності

Рух коштів в результаті інвестиційної діяльності

III Рух коштів в результаті фінансової діяльності.

У Звіті не відображають негрошові операції, що не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів - бартерні операції, фінансовий лізинг, а також не відображають внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів.

Негрошові операції, пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю, необхідно вкривати у примітках до фінансових звітів.

Складання Звіту про рух грошових коштів проводиться в наступній послідовності:

1. збирається та підготовлюється необхідна інформація;

2. визначається рух грошових коштів в результаті операційної діяльності;

3. визначається рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності;

4. визначається рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності;

5. визначається чистий рух грошових коштів за звітний період та їх залишок на кінець року. Джерелами інформації для складання Звіту про рух грошових коштів є Баланс, Звіт про фінансові результати, Примітки до фінансових звітів (Балансу і Звіту про фінансові результати), Головна книга, аналітичні дані окремих рахунків бухгалтерського обліку.

На рух коштів можуть впливати надзвичайні події. Тому у Звіті про рух грошових коштів водяться дані спочатку без врахування надзвичайних подій, далі рух коштів від надзвичайних дій, потім чистий рух коштів в результаті кожного виду діяльності.

В кінці звіту визначається залишок грошових коштів та їх еквівалентів на кінець звітного року.

Звіт про рух грошових коштів є найважчою формою звітності з точки зору складання, кільки вимагає багато аналітичних даних.

Звіт про рух грошових коштів

12.3.4 Звіт про власний капітал

Звіт про власний капітал – це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Зміст і форма Звіту про власний капітал та загальні вимоги до розкриття його статей визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5.

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Цей звіт містить дані лише за один звітний період, тому для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства, згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 5, повинні додавати до річної звітності Звіт про власний капітал за минулий рік.

У звіті подано у розрізі видів власний капітал підприємства та перелік статей за якими протягом звітного кварталу можуть відбутися зміни в капіталі. До таких статей належать: зміна облікової політики, виправлення помилок, переоцінка активів, розподіл прибутку, вилучення капіталу тощо.

12.3.5 Складання приміток до фінансових звітів

Примітки до звітів є обов'язковою складовою річної фінансової звітності для всіх підприємств, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва.

У примітках до фінансових звітів необхідно розкривати інформацію про облікову політику підприємства; інформацію, що не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою згідно положень (стандартів); інформацію, яка містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Примітки складаються окремо до кожної з форм звітності.

Зміст приміток визначається Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

У примітках до Балансу подається інформація про оцінку основних засобів, запасів, розкриваються окремі його статті згідно з Положеннями (стандартами) 7 "Основні засоби", 8 "Нематеріальні активи", 9 "Запаси", 10 "Дебіторська заборгованість", 11 "Зобов'язання", 12 "Фінансові інвестиції"". Зокрема описується склад необоротних активів, методи їх оцінки, амортизації, перелік та розмір фінансових інвестицій; конкретизуються залишки за видами запасів, методи оцінки запасів; перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості, метод визначення величини резерву сумнівних боргів; розкривається структура власного капіталу на початок і на кінець року, його збільшення і зменшення за рік за даними аналітичного обліку тощо.

У примітках до Звіту про фінансові результати подається інформація про склад і суму витрат, відображених у статтях "Інші операційні витрати" та "Інші витрати"; склад і суму доходів і втрат за кожною надзвичайною подією; склад і суму витрат, які не включені до статей витрат цього звіту, а відображені безпосередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками).

У примітках до Звіту про рух грошових коштів слід наводити інформацію про склад грошових коштів та їхніх еквівалентів; склад статей "Інші надходження", "Інші платежі" та інших статей, що об'єднують кілька видів грошових потоків; негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності; наявність значного сальдо грошових коштів та їхніх еквівалентів, що є в наявності у підприємства та недоступні для використання групою, до якої належить підприємство. У разі придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного року, потрібно розкрити інформацію про загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу; частину загальної вартості майнового комплексу, що відповідно була сплачена або отримана у формі грошових коштів та їх еквівалентів; суму грошових коштів та їх еквівалентів у складі активів майнових комплексів, Що були придбані чи реалізовані; суму активів (крім грошових коштів та їх еквівалентів) і зобов'язань придбаного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих статей.

У примітках до Звіту про власний капітал всі підприємства повинні розкривати призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного). Особливо це стосується акціонерних товариств, які у примітках повинні подавати інформацію про:

- загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які передбачається здійснити передплату;

- загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які здійснена передплата порівняно з передбаченими величинами;

- загальну суму коштів, одержаних у ході передплати на акції із зазначенням грошових коштів: внесених як плата за акції, із зазначенням кількості акцій; вартісної оцінки майна, внесеного як плата за акції з вказанням кількості акцій; загальної суми іноземної валюти, внесеної як плата за акції із зазначенням кількості акцій та курсу валюти на день її відображення в обліку;

- акції у складі статутного капіталу за окремим типами і категоріями: кількість акцій та частка неоплаченого капіталу; номінальна вартість акцій; зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу; права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями в тому числі обмежень щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу; акції, що належать самому товариству, його дочірнім та асоційованим підприємствам; перелік засновників та кількості акцій, якими вони володіють; кількості акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частка яких у статутному фонді перевищують 5 %; акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими контрактами із зазначенням їх термінів і сум;

- накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями;

- суми, включені (або не включені) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

Всі інші підприємства подають у примітках до звіту про власний капітал інформацію про розподіл часток статутного капіталу між власниками; права, привілеї або обмеження щодо цих часток; зміни у-складі часток власників у статутному капіталі.

12.4. Виправлення помилок та інші зміни у фінансовій звітності

Під час складання фінансової звітності виникають обставини, що впливають на її показники, не виключається і виникнення помилок.

Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах". Це Положення визначає порядок коригування фінансової звітності або розкриття інформації у примітках при виправленні помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах; змінах в облікових оцінках і обліковій політиці; розкритті інформації про події, які відбуваються після дати Балансу.

Датою балансу є дата, на яку складений баланс підприємства. Такою датою є останній день звітного періоду.

Події після дати Балансу - це події, які можуть відбуватися між датою балансу та датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення і які вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється коригуванням сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду. Помилки можуть виникати внаслідок арифметичних підрахунків, неправильного застосування принципів обліку або навмисно.

При виправленні помилок . важливо відслідковувати вплив допущеної помилки на І фінансові результати, суму податку на прибуток, суму нарахованих дивідендів, формування резервного капіталу, розрахунок показника прибутковості акцій.

Для виправлення помилки необхідно перш за все визначити суму помилки, допущеної в попередні звітні періоди, що призводить до коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду. Далі потрібно відобразити суму коригування нерозподіленого прибутку за попередній звітний період у Балансі та Звіті про фінансові результати і обов'язково розкрити і інформацію про вплив помилки і коригування у Примітках до фінансової звітності.

Зміна облікових оцінок не спричиняє коригування нерозподіленого прибутку минулого періоду, оскільки вона стосується поточного і майбутніх періодів. Результати змін в облікових оцінках потрібно включати до тієї самої статті звіту про фінансові результати, яка застосовується і для відображення доходів і витрат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки. Якщо зміна облікової і оцінки впливає на фінансові результати наступних періодів, то це відображається і в наступних періодах. Внаслідок змін облікової оцінки змінюється сума витрат,а зміст бухгалтерських записів залишаються без змін.

Зміна облікової політики можлива, лише якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Для відображення змін облікової політики необхідно перш за все чітко визначити, відбулася зміна облікової політики чи облікової оцінки. При цьому слід мати на увазі, що якщо не ; можливо розмежувати зміну облікової політики та зміну облікової оцінки, то це розглядається і відображається як зміна облікової оцінки. Якщо ж виявиться, що це зміна облікової політики, то необхідно визначити вплив такої зміни в сумі, що відноситься до попереднього і поточного ; звітних періодів. Далі необхідно визначити вплив зміни облікової політики на фінансовий результат попереднього і звітного періодів; відобразити коригування сальдо нерозподіленого і прибутку за попередній період у Балансі і Звіті про фінансові результати та розкрити зміну облікової політики у Примітках до фінансової звітності.

Події після дати Балансу можуть призвести до позитивних чи негативних результатів і вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у Примітках до фінансової звітності.

В залежності від того, які події відбулися після дати Балансу, може виникнути потреба в коригуванні активів і зобов'язань або можливий перерозподіл інформації про такі події у Примітках до фінансової звітності. Приблизний перелік подій після дати Балансу додається до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
3. Бухгалтерська звітність, її значення, завдання і вимоги
4. Валютно-фінансова інтеграція в Європі: історичні, економічні та інституційні засади
5. Варіанти проведення реструктуризації суб’єктів господарювання
6. Взаємини суб’єктів туризму.Туроперейтинг
7. Види і форми суб’єктів організованої злочинної діяльності
8. Види підприємництва в туризмі
9. Види підприємництва.
10. Види та організаційно-правові форми підприємництва
11. Використання прийомів комплексної рейтингової оцінки в аналізі кредитоспроможності суб’єктів господарювання.
12. Вимоги до оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності

Переглядів: 8304