Підстави, порядок списання коштів із рахунку клієнта й арешт коштів на рахунку клієнта

Накладення арешту та звернення стягнення на кошти, що перебувають у банку, є самостійними стадіями обмеження (а зрештою і припинення) права власника рахунку або вкладника, що передбачені законодавством.

Накладення арешту на кошти є діями уповноважених посадових осіб, державних органів та банку, які в передбачених законодавством випадках тягнуть припинення видаткових операцій за рахунком власника рахунку або вкладника. Звернення стягнення на майно, що знаходиться в банку, — це примусове відчуження (вилучення) його у випадках і порядку, встановлених виключно законом.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду.

Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами.

У свою чергу, згідно з договорами, укладеними між фізичними та юридичними особами, може бути передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника за його дорученням.

Розпорядження про примусове списання коштів щонайменше у трьох примірниках стягувач оформляє на бланку платіжної вимоги за встановленою формою. Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить вимогу стягувана або при договірному списанні — отримувача до банку, який обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів із рахунку платника на рахунок отримувача.

Примусове списання коштів банки виконують з рахунків, які відкриті клієнтами в банках. Банк стягувача приймає платіжні вимоги протягом десять календарних днів, а банк платника — протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

При стягненні коштів у примусовому порядку закріплено права клієнта. Зокрема, банк не пізніше наступного робочого дня зобов'язаний повідомити платника про надходження платіжної вимоги примусового списання, стягнення коштів із його рахунку (якщо умову про таке повідомлення передбачено договором про розрахунково-касове обслуговування цього платника, у порядку, передбаченому договором).

На відміну від інших платіжних документів банк платника має прийняти до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника.

Порядок виконання платіжних вимог примусового списання (стягнення) коштів із платників, рахунки яким відкриті в органах Державного казначейства, визначають та регулюють нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та Державного казначейства України. У разі надходження до банку платіжних вимог примусового списання (стягнення) коштів із цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу державного казначейства, якщо це передбачено договором між банком та цим органом державного казначейства, в іншому разі повертаються без виконання в передбаченому законодавством порядку.

Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюють уповноважені державні органи відповідно до законів України і виключно у випадках, передбачених ними (на підставі постанови державного виконавця щодо зупинення операцій). Право клієнта на розпорядження коштами, що є на його рахунку, відновлюється на підставі відповідної постанови державного виконавця, прийнятої на виконання рішення суду.

Списання коштів із рахунку платника, залежно від конкретного випадку, документально оформляється в банку платника у вигляді розрахункового документа, а у випадках, передбачених законодавством, — меморіального ордеру або реєстру чеків чи реєстру документів за акредитивом.

Рішення (розпорядження) про зупинення видаткових операцій уповноважених відповідно до законів України державних органів виконуються негайно та безпосередньо тими банками (філіями, відділеннями), у яких відкриті рахунки юридичних або фізичних осіб. Ці рішення (розпорядження) банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні передбачена черговість зупинення операцій за рахунком клієнта залежно від органу, що прийняв відповідне рішення.

Якщо на кошти клієнта відповідно до постанови державного виконавця накладено арешт, то в разі надходження від державного виконавця постанов щодо зупинення операцій за рахунком клієнта банк обліковує їх на відповідному позабалансовому рахунку. Після вжиття заходів щодо арешту коштів банк виконує постанови щодо зупинення операцій за рахунком клієнта в порядку їх послідовного надходження.

Якщо протягом дії постанови державного виконавця щодо зупинення операцій за рахунком клієнта до банку надійде платіжна вимога про списання коштів з рахунку цього клієнта, що оформлена на підставі виконавчого документа, виданого судом, то вона підлягає виконанню, за винятком випадків уведення мораторію відповідно до законів України.

Крім того, передбачено, що банк, який обслуговує ініціатора, у разі виникнення обґрунтованої підозри ініціювання переказу без законних підстав має право дати (письмово або в електронному вигляді) вказівку банку, що обслуговує отримувача, зупинити зарахування суми переказу на рахунок отримувача або, якщо її вже зараховано, заблокувати строком до п'яти робочих днів відповідну суму коштів на рахунку отримувача до з'ясування всіх обставин.

Договірне списання, як вже зазначалося, допускається за згодою сторін, закріпленою у договорі між ними. Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг.

Поряд із цим фізичні та юридичні особи в договорах з банками про розрахунково-касове обслуговування або інших договорах про надання банківських послуг можуть передбачати доручення банку на договірне списання з їх рахунків коштів на користь третіх осіб.

До інформації, що повинна міститися в договорі, для належного виконання банком доручення платника, відносяться: 1) умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання; 2) номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання; 3) назву отримувача; 4) номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника; 5) перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі).

Дляздійснення договірного списання отримувач оформляє платіжну вимогу, яку подає до банку, що обслуговує платника. У реквізиті «Призначення платежу» отримувач зазначає назву, номер і дату договору з платником, яким передбачене право отримувача на договірне списання, а також назву і статтю закону, що передбачає таке списання.

Платіжні вимоги про здійснення договірного списання коштів з рахунків платників банки приймають і виконують відповідно до встановленого Інструкцією № 22 порядку.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» на кошти, що знаходяться на рахунках клієнтів банку, може накладатись арешт.

Слід зауважити, що обмеження права клієнта щодо розпорядження коштами, що зберігаються на його рахунку, відповідно до ст. 1074 ЦК України не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, установлених законом.

Виконання банком обмеження права клієнта щодо розпорядження коштами, що зберігаються на його рахунку, у разі прийняття судом рішення про арешт коштів або при примусовому виконанні рішення суду про стягнення коштів здійснюється за постановою державного виконавця про арешт коштів, прийнятою на підставі рішення суду. Арешт може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в постанові. Якщо в постанові державного виконавця не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної постановою, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному (кількох рахунках).

При оформленні постанови з порушенням законодавства банк не пізніше наступного робочого дня повертає її державному виконавцю без виконання разом з листом про причину повернення (з обов'язковим посиланням на нормативний акт, який порушено).

Залежно від наявності (відсутності) коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, якщо:

• на рахунку є кошти в сумі, що визначена постановою, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Постанову банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку;

• на рахунку клієнта недостатньо визначеної постановою суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує постанову на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє державного виконавця про недостатність коштів для виконання постанови;

• на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання постанови, то банк обліковує її на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє державного виконавця про відсутність коштів для виконання постанови.

У випадку накладення арешту на рахунок банк не приймає до виконання платіжні доручення клієнта у разі, якщо арештована на рахунку сума коштів менша, ніж та, що зазначена в постанові.

Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів за тим виконавчим документом суду, для забезпечення виконання якого накладався арешт, або до отримання постанови державного виконавця щодо звільнення коштів з-під арешту. У разі надходження до банку платіжної вимоги на примусове списання коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

До арешту суми в розмірі, який визначений постановою, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. Після списання за платіжною вимогою суми в розмірі, який визначений постановою, банк списує цю постанову з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших постанов, проводить операції за рахунком клієнта.

Окремо законодавство регулює порядок зупинення операцій, арешт та примусове списання коштів в іноземній валюті та банківських металах. Слід зауважити, що за зазначеним положенням органи Державної податкової служби не мають права вимагати від банків списування коштів з рахунків в іноземній валюті в безакцептному порядку. Хоча до останнього часу близько 30% усіх розпоряджень про списання надходили, за словами банкірів, якраз за зверненням податківців. Нове положення ліквідувало й раніше застосовуваний механізм договірного списання. Він допомагав вирішити питання, пов'язані з погашенням кредитів, коли з валютних рахунків позичальника за угодою із клієнтом списувалися кошти в рахунок погашення боргу за позичкою.

Крім того, слід звернути увагу на те, що арешт може бути накладений не лише на рахунок клієнта банку, а й на рахунок самого банку. Зокрема, у ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що арешт на майно або кошти банку, які знаходяться на його рахунках, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду. У той же час ч. 4 ст. 59 Закону визначає, що накладати арешт на кореспондентські рахунки банку або зупиняти операції за цими рахунками забороняється.

Встановлена заборона накладення арешіу на кореспондентські рахунки комерційних банків без зазначення конкретної суми є логічною, оскільки, враховуючи специфіку комерційних банків, кошти, які знаходяться на їхніх кореспондентських рахунках, належать не тільки банку і припинення всіх операцій на них зачіпає інтереси як банку, так і його клієнтів. Тобто за постановами слідчого, санкціонованими прокурором, постановами державного виконавця або рішеннями суду можливе накладення арешту лише на кошти, які знаходяться на кореспондентському рахунку банку, інакше кажучи, на конкретно визначену суму.

Банківське законодавство визначило технологію виконання територіальним управлінням засобами СЕП документів про обмеження права банку (філії) розпоряджатися кореспондентським рахунком у разі прийняття рішення про арешт грошей. Документи про обмеження права банку або його філії розпоряджатися кореспондентським рахунком приймаються територіальним управлінням і виконуються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовим актом НБУ, який регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті з урахуванням ряду особливостей. Зокрема, територіальне управління виконує вимоги документів про арешт грошей банку в день їх надходження в межах залишку грошей банку на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня.

Арешт грошей банку виконується засобами СЕП шляхом установлення ліміту технічного рахунку банку на визначену суму арешту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правові засади здійснення безготівкових розрахунків в Україні	\|	Терміни та визначення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.