• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Предмет, завдання, розділи ДП та її науковий статус

ДП – галузь психології, розділ психології, яка вивчає індивідуальні відмінності психіки індивідів та груп людей, закономірності психічного варіювання, природу, джерела та наслідки відмінностей.

Предметом ДП є 1)індивідуальні, 2)групові і 3)типологічні відмінності, їх наслідки, види прояви, причини. Індивідуальність людини.

В яких аспектах аналізують індивідуальність:

1.Індивідуальна динаміка

2.Міжіндивідуальні відмінності

3.Міжгрупові відмінності

Рівні:

1.Організма

2.Індивіда

3.Особистості

4.Індивідуальність

Індивідуальність у ДП вивчається подвійно: з одного боку як цілісна, неповторна, інтегральна характеристика самопрояву людини у взаємодії з людьми та об’єктами, а з іншого боку як ієрархічна система, в яку об’єднані індивідуальні особливості суб’єкта.

Мета ДП – наукове вивчення механізмів становлення і розвитку людської індивідуальності як цілісного феномена, що існує у колі взаємодії об’єктивної і суб’єктивної реальності.

Завдання ДП:

· Вивчення джерел детермінації варіабельності ознак

· Дослідження співвідношення між характеристиками, що вимірюються

· Вивчення формальних ознак, що є найстійкішими серед варіацій поведінки

· Аналіз групового розподілу ознак

· Встановлення закономірностей та механізмів виникнення і прояву індивідуальних відмінностей у психіці людини

· Розробка теоретичних основ психодіагностичних досліджень та психокорекцій них програм

Структура ДП – 3 розділи, спрямовані на вивчення:

А)індивідуальних відмінностей

Б)групових відмінностей

В)типологічних відмінностей

Принципи диференціально-психологічного аналізу:

1. Принцип формального підходу – сукупність методів аналізу структури не будь-яких, а стійких і повторюваних, універсальних характеристик людини.

Людина має змістові і формально-динамічні характеристики.

Змістові характеристики є результатом засвоєння етичних і культурних норм і визначаються соціально-культурним контекстом (характер).

Формальні або формально-динамічні характеристики підкоряються еволюційно-генетичним законам, знаходяться під впливом кросс-ситуативних і стійких у часі та толерантних, до контекстуального впливу факторів (темперамент).

2. Принцип інтегрального аналізу. Оскільки предметом ДП є індивідуальність і в якості окремо взятого суб’єкта, і в якості групи суб’єктів. Цей принцип спирається на теорію інтегральної індивідуальності Мерліна, Ананьєва, спеціальна теорія Русалова. Тобто аналіз індивідуальності починають від нижчого до вищого рівня.

3. Принцип взаємозв’язку інтра – та інтеріндивідуальних закономірностей. Вивчаються міжіндивідуальні відмінності, та структура індивідуальності та внутрішньоіндивідуальна динаміка.

За Палієм: інтрапсихічні структури формуються під впливом інтеріндивідуальних, а з іншого боку самі впливають на них.

4. Принцип взаємодії ендо- та екзофакторів – чим детерміновані наші особливості. Виявлення джерел детермінації між індивідуальних відмінностей у контексті впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Зв’язок між генотипом і середовищем:

· Пасивний вплив – спільна спадковість і спільне середовище

· Реактивний вплив – вроджені психофізіологічні особливості впливають на ставлення до дитини батьків, однолітків тощо та сприяють формуванню певних рис особистості

· Активний вплив – індивіди активно шукають і створюють середовище, яке максимально відповідають успадкованим задаткам

5. Принцип вимірюванності і статистичної оцінки явищ, які вивчаються. Для оцінки індивідуальних властивостей застосовують методи психодіагностики і статистичну оцінку.

Читайте також:

1. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
2. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
3. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
4. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
5. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян
6. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
7. Аудитор, його статус та сертифікація
8. Банківська система України. Правовий статус Національного Банку України
9. Безробітні та їх правовий захист і статус
10. В залежності від обстановки та бойового завдання, наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості, оборона може бути позиційною, маневреною .
11. В залежності від обстановки та бойового завдання, наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості, оборона може бути позиційною, маневреною .
12. Верховна Рада України - орган законодавчої влади в Україні. Статус народного депутата України

Переглядів: 753