Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організація експлуатації систем водовідведення

Зовнішня каналізаційна мережа в містах і робочих селищах експлуатується спеціальними районами або ділянками у складі управлінь водопровідно-каналізаційного господарства або відповідних відділів при міських і селищних комунальних органах. На промислових підприємствахканалізаційна мережа експлуатується спеціальними службами, що, звичайно, входять до складу відділу головного енергетика чи головного механіка. Кожний район може обслуговувати мережу довжиною до 1000 км. До складу району можуть входити виробничі ділянки, що обслуговують мережу довжиною до 100...150 км.

Структуру та штат служби мережі водовідведення визначають залежно від обсягу робіт (довжини, характеру мережі тощо) і місцевих умов.

Наведемо деякі положення, що характеризують та уточнюють значення й особливості діяльності служби мережі водовідведення.

Служба мережі – основний орган каналізаційного господарства, який відає системою видалення стічних вод з міської території не лише щодо, експлуатації існуючої каналізаційної мережі, а й у питаннях її розвитку, будівництва нових ліній і приєднань.

Без відома, узгодження та дозволу служби мережі не можна будувати нові лінії, приєднувати промислові та інші підприємства або домовласництва. Вимоги, що висуваються службою мережі водовідведення, обов’язкові для проектних і будівельних організацій. Без узгодження зі службою мережі каналізації відповідні міські установки (адміністративна інспекція й ін.) не видають дозволу на виконання робіт, пов’язаних із будівництвом і ремонтом підземних споруд, сусідніх із каналізаційними лініями.

Служба каналізаційної мережі бере участь у розробці питань розвитку міської каналізації, видає завдання на проектування нової та реконструкцію старої мережі, наглядає за будівництвом і приймає в експлуатацію нові споруди.

Служба мережі контролює будівництво нових каналізаційних ліній і приймає їх згідно з нормативними документами.

Під час контролю визначається відповідність будівництва затвердженим проектним умовам і кресленням, перевіряються позначки, проміжні акти та приховані роботи, дані лабораторних випробувань, журнал робіт та інші документи.

Тільки мережа, укладена з ухилами, що забезпечує стік стічної води з самоочисною швидкістю, бездефектна, прямолінійна між завжди доступними для огляду колодязями та герметична, дасть змогу уникнути значних ускладнень під час експлуатації.

Для забезпечення належної експлуатації служба мережі повинна мати додаткові креслення всіх каналізаційних споруд вулицями або проїздами із зазначенням матеріалу та розмірів трубопроводів, камер, колодязів, глибин їхнього закладання, категорії ґрунтів, арматури в камерах або в колодязях із даними про їхню прив’язку до будівель або опорних пунктів.

Такі дані особливо потрібні при аваріях узимку або вночі, коли ліквідація пошкоджень може тривати довго.

Технічну інвентаризацію (облік) каналізаційної мережі та споруд на ній потрібно виконувати згідно з чинними інструкціями.

Мета виконання інвентаризації - визначити кількісний склад, технічний стан і вартість каналізаційної мережі; розробити плани нового будівництва та реконструкції; розрахувати асигнування на експлуатацію споруд.

До початкових матеріалів інвентаризації потрібно періодично вносити відомості про подальші зміни.

Для повнішого вивчення споруди за час її служби важливо скласти технічний паспорт. Паспортна система обліку та вивчення споруди особливо цінна, якщо її виконують систематично за певною методикою та формою.

У паспорті мають відображатися характеристика споруди з початку її будівництва (матеріали, способи виконання робіт тощо), техніко-економічні показники, виконання всіх видів ремонту та висновки про роботу споруди у процесі експлуатації.

Додатком до паспорту служить графічний матеріал (плани, поздовжні та поперечні профілі, геологічні та конструктивні розрізи тощо).

Служба мережі систематично спостерігає за гідравлічним режимом роботи мережі для виявлення районів або окремих ділянок (інтервалів) із найнесприятливішими умовами, встановлює причини пошкодження мережі, появи небезпечних домішок, засмічень або значних відкладень осадів, їх характеру та ін. Ця служба виконує також потрібні заміри та робить аналізи, організує в разі потреби контрольно-вимірювальні пункти або станції (наприклад, у великих містах).

Служба мережі, контролюючи дотримання правил технічної експлуатації каналізаційних споруд, розташованих на території або у віданні підприємств і відомств, які користуються ними, повинні вимагати від останніх:

§ неухильного й повного дотримання Правил користування комунальним водопроводом і каналізацією, а також виконання інших указівок, оскільки абоненти несуть відповідальність за цілісність і правильну експлуатацію домової, дворової, внутрішньоквартальної або внутрішньоплощадкової мережі, з’єднувальних віток (якщо вони не належать до міської мережі), місцевих очисних споруд і пристроїв;

§ регулярного огляду та профілактичного промивання або прочищання мереж, а також термінового усунення засмічень.

Абоненти зобов’язані безперешкодно допускати представників служби каналізації за наявності в них відповідних посвідчень до огляду всіх каналізаційних споруд, у тому числі й приладів на внутрішньобудинковій мережі, й сприяти їм під час огляду.

Одне з основних завдань раціональної експлуатації мереж каналізації та водопроводу – своєчасне та доброякісне виконання планово-попереджувального ремонту.

Ремонт споруд потрібно виконувати в порядку та терміни, зазначені в Інструкції з планово-попереджувальних ремонтів на водопровідно-каналізаційних підприємствах.

Окрім організації основних експлуатаційних робіт на мережі, що забезпечують безперебійне та надійне постачання споживачам води та безвідказне транспортування стічних вод, служба мереж вживає заходи, що сприяють своєчасному виконанню цих основних робіт, а саме:

· виконує кількісний і якісний облік мережного господарства – інвентаризацію та паспортизацію споруд;

· організує роботу диспетчерської, забезпечує цілодобове оперативне керування всіма експлуатаційними роботами на мережі;

· виконує поточний ремонт споруд.

Складність робіт із експлуатації мережі визначається не лише розмірами території населеного пункту, а й щільністю забудови, рельєфом місцевості, гідрогеологічними та ґрунтовими умовами. Велике значення мають матеріал і розміри трубопроводів, укладених у різний час і на різну глибину, а також ступінь зношення труб. Тому оптимальний режим роботи мереж водопостачання та водовідведення можливий лише тоді, коли експлуатаційний персонал має вірогідні дані та відомості про ці мережі та споруди на них, отримані унаслідок систематичного, своєчасного та кваліфікованого обліку й паспортизації.

Служби експлуатації водопровідної та каналізаційної мереж повинні постійно спостерігати за гідравлічним режимом їхньої роботи. Це дає змогу своєчасно виявляти райони або окремі ділянки мережі з найнесприятливішими умовами з водовідбору та руху стоків. Служба мережі повинна вимагати від абонентів належного утримання вводу чи випуску водолічильника, запірно-регулюючої арматури, місцевих (заводських) очисних споруд і пристроїв.

Одне з основних завдань служби мережі – організація диспетчерської служби, що діє згідно з особливими положеннями, розробленими стосовно місцевих умов. Ця служба забезпечує цілодобове керування роботою всього водопровідно-каналізаційного господарства населеного пункту.

Залежно від організаційної структури водопровідно-каналізаційного господарства та розмірів водопровідної й каналізаційної мереж диспетчерська буває центральною та місцевою. Центральна диспетчерська, що є єдиною для водопроводу та каналізації або самостійною за господарствами, створюється при управліннях та об’єднаннях для міст із населенням понад 300 тис. мешканців. Місцеві, підпорядковані в оперативному відношенні центральній, диспетчерські групи організовуються на очисних спорудах, насосних станціях, у службі мережі. Самостійний диспетчерський пункт (за типом місцевої диспетчерської групи) може створюватися у невеликих містах з правами центральної диспетчерської міста.

Для своєчасного розв'язання оперативних питань диспетчерська повинна мати надійний зв’язок з усім черговим персоналом на окремих спорудах, а також із спеціальними групами (аварійно-ремонтною та транспортною) за їхньої наявності. У розпорядженні диспетчерської повинні бути аварійно-ремонтні бригади, спеціальні аварійні автомобілі й інші транспортні засоби.

Диспетчерська безпосередньо підпорядковується начальнику та Головному інженеру служби експлуатації. Штат диспетчерської, що працює безперервно, має складатися з трьох змінних та одного старшого диспетчерів і комплектуватися з інженерно-технічних працівників, які мають великий виробничий досвід роботи.

Організація в будь-який час доби своєчасної та швидкої ліквідації течії водоводів, засмічень та аварій на мережі каналізації – найважливіше завдання диспетчерської роботи.

У приміщенні диспетчерського пункту повинні бути: комплект оперативних схем і креслень усієї водопровідно-каналізаційної мережі; положення про диспетчерську з зазначенням прав та обов’язкового диспетчера; правила технічної експлуатації мережі та техніки безпеки; відомості (табелі) на механізми, інструменти й інвентар для виконання різних видів експлуатаційних робіт; список необхідних телефонів та адрес; журнали відповідних форм для прийому та завдання чергувань, обліку заявок, регістрації розпоряджень або повідомлень оперативного характеру й ін.

Черговий диспетчер приймає заявки про порушення роботи мереж водопостачання та водовідведення, пов’язані з течею або з виливанням стічних вод на поверхню землі, про розбиті кришки та пошкоджені люки колодязів та ін.

Направляючи аварійну бригаду на трасу, диспетчер видає їй оформлені наряди на роботу, перевіряє склад бригади, наявність і справність механізмів, інструментів, захисних засобів.

Диспетчер повинен мати постійний зв’язок із бригадами на випадок потреби передачі нового завдання, надання допомоги додатковим спорядженням та робочою силою для контролю за виконанням відповідних робіт. Після повернення з траси бригада повинна доповісти черговому диспетчеру про виконану роботу та її результати.

Одним із головних завдань служби експлуатації мереж водовідведення є розробка заходів щодо раціонального використання та зниження втрат води, а також контроль за якістю виробничих стічних вод, що скидаються до міської каналізаційної мережі.

Для забезпечення раціонального використання води та зниження її втрат потрібно:

· дотримуватися графіків профілактичних оглядів санітарно-технічної арматури;

· за допомогою засобів масової інформації пропагандувати заходи щодо економного витрачання води та боротьби з витоками;

· розробляти положення про впровадження нової форми експлуатації внутрішньобудинкових систем каналізації спеціалізованими підприємствами;

· готувати пропозиції про створення у великих містах України технічних інспекцій із контролю витрачання води у промисловості та житлово-комунальному господарстві з правом установлення лімітів і застосування санкцій за перевитрату води;

· забезпечувати поширення передового досвіду житлових і водопровідних господарств із експлуатації внутрішньобудинкових санітарно-технічних пристроїв, водопровідних мереж і ліквідації аварій, а також досвіду окремих новаторів.

Прийом виробничих стічних вод до комунальних каналізаційних систем може бути дозволено за умови виконання абонентами вимог ²Технічних умов на якість і режим роботи скидання стічних вод промислових підприємств до комунальної системи каналізації населених пунктів² і чинних нормативних документів. При цьому стічні води підприємств не повинні:

· порушувати роботу каналізаційних мереж і споруд;

· містити понад 50 мг/дм³ зважених і спливаючих речовин, а також речовин, що можуть забивати каналізаційні мережі або відкладатися на стінках труб;

· руйнувати матеріал труб та елементи споруд каналізації;

· містити шкідливі речовини в концентраціях, що перешкоджають біологічному очищенню стічних вод або їхньому скиданню до водойм із урахуванням ефекту очищення;

· містити горючі домішки та розчинені газоподібні речовини, що можуть утворювати вибухонебезпечні суміші в каналізаційних мережах і спорудах;

· містити речовини, для яких не встановлено граничнодопустимих концентрацій (ГДК) у воді водойм відповідного виду користування;

· мати температуру понад 40˚С;

· містити небезпечні бактеріальні забруднення;

· містити нерозчинені масла, смоли та мазут, а також біологічно жорсткі ПАР;

· порушувати вимоги чинних нормативних документів;

· мати концентрацію водневих іонів (рН) нижчу ніж 6,5, і таку, що перевищує 9; сульфідів – понад 3 мг/дм³ і сульфатів – понад 400 мг/дм³;

· мати загальну концентрацію розчинених солей понад 10 г/ дм³;

· мати БПК_пов понад 500 мг/дм³ при надходженні на аеротенки з розосередженим випуском стічних вод (для побутових стічних вод БПК_пов потрібно брати такою, щоб дорівнювала БПК₂₀);

· мати концентрацію шкідливих речовин більшу за нормативні значення.

Якщо стічні води підприємства (організації) не відповідають вищезазначеним вимогам або пропускна здатність міських колекторів, насосних станцій та очисних споруд недостатня, "Водоканал" має право відмовляти підприємству про приєднання його до каналізації населеного пункту.

Нечистоти з неканалізаційних районів перевозяться асенізаційним транспортом на зливні станції та пункти, де вони у 2 - 3 рази розводяться водою, пропускаються через решітки та піскоуловлювачі і тільки після цього сплавляються до каналізаційної мережі. Використання каналізації для сплавляння домового сміття в наш час не практикується. Домове сміття здебільшого обробляють на спеціальних сміттєпереробних заводах.

Спуск до каналізації снігу, що пролежав понад дві доби, і був прибраний із території дворів і з дахів, не припустиме. Через каналізаційні мережі можна спускати сніг, що скидається через спеціальні шахти. При цьому швидкість течії стічних вод у колекторах має бути не меншою від 1,1...1,2 м/с. У разі скидання снігу безпосередньо з самоскидів або плугами глибина потоку стічної води повинна бути не меншою за 0,7 м і діаметр його має не перевищувати 0,6 діаметра труби.

Кількість снігу, що можна скинути до каналізації,

де Q – витрата стічних вод, м³/с;

t_п, t_к – температура стічних вод відповідно до та після снігосплаву, °С;

t_с – температура снігу, °С.

Зниження температури стічних вод після снігосплаву до 8 °С може призвести до зменшення ефективності біологічного очищення. Не допускається скидання снігу перед дюкерами, насосними станціями та перепадами у вигляді стояків.

"Водоканал" забезпечує подавання питної води цілодобово або за графіком, затвердженим Радами народних депутатів (згідно з ДержСанНПін). У разі погіршення якості за тим чи іншим показником дозвіл на водокористування в кожному конкретному випадку видає Держстандарт, Міністерство охорони здоров’я України або місцеві санітарні органи.

"Водоканал" обслуговує лише ті вуличні, квартальні та дворові водопровідні й каналізаційні мережі, а також технологічні прилади та пристрої на них, які перебувають у нього на балансі.

На приєднання до міських систем водопостачання та водовідведення "Водоканал" видає абонентам технічні умови, що містять заходи, спрямовані на підвищення стійкості роботи систем, (будівництво насосних станцій, резервуарів тощо).

Водопровідні вводи до зовнішнього обрізу будівель, які належать місцевим Радам, житлово-будівельним кооперативам, усі магістральні внутрішньоканальні мережі комунального водопроводу, а також вуличні водорозбірні колонки, призначені для колективного водокористування, передаються на баланс "Водоканалу" в установленому порядку, ним експлуатуються.

Межею вуличної каналізаційної мережі є контрольний колодязь на ній, а межею дворової каналізації – перший від будівлі колодязь включно.

Каналізаційна мережа, що перебуває на балансі абонента, називається відомчою й обслуговується відомствами, підприємствами, установами, яким вона належить.

Скарга на дії "Водоканалу" розглядаються виконкомами місцевих Рад народних депутатів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація експлуатації систем водопостачання	\|	Тема 2. Прийом в експлуатацію водопровідно-каналізаційних мереж і споруд на них

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.