• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика господарського розвитку Стародавньої Греції

Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е. ).

1. Характеристика господарського розвитку Стародавньої Греції.

2. Особливості та фактори розвитку господарства Риму.

3. Розвиток економічної думки античного світу.

4. Економічний розвиток східнослов'янських племен та його особливості.

В І тис. до н.е. центри господарського життя поступово переміщуються на Європейське побережжя Середземного моря. Одним із таких центрів стає Стародавня Греція. Прискоренню розвитку господарств Греції сприяло вигідне географічне положення. Вона знаходилася в центрі важливих торгових шляхів, що проходили через Середземне, Егейське, Мармурове, Чорне моря. Численні бухти позитивно впливали на розвиток морської торгівлі. Природні багатства, теплий клімат дозволяли успішно займатись сільським господарством. Проте гориста місцевість не давала у достатній кількості земель для ведення сільського господарства, тому основними галузями економіки Греції стає ремесло і торгівля. Уперше в історії міські види діяльності набувають більшого значення ніж сільські, місто починає панувати над селом.

Гірська місцевість, напівострівне та острівне розташування породило відособленість грецьких общин. Кожна община існувала у якості міста – поліса. Кожен поліс являв собою окрему державу. Тому, на відміну від східних держав, Греція не була єдиною державою, а представлена союзами держав-полісів. Формування полісів відбувається у VIII – VI ст. до н.е. У цей період греки активно освоюють середземноморське і чорноморське узбережжя, будуючи на ньому свої колонії, які сприяли розвитку торгових зв’язків. Основними статтями експорту були оливки, оливкове масло, виноград, вино, кераміка. Імпортували в основному зерно, невільників.

Розвиток торгівлі сприяв виникненню грошей і значному розвитку грошового обігу. Використовувались золоті, срібні монети. Існувало лихварство. Проте ускладнювало товарообмін і грошовий обіг роздрібненість міст-держав. Кожен поліс має свої гроші. Тому в обігу було стільки видів монет, скільки було полісів. Унаслідок цього виникають спеціальні операції по обміну грошей одного полісу на гроші іншого. Обмін здійснюється купцями у спеціалізованих лавках – трапезах.

Спочатку в Греції виникає патріархальне рабство. Високі ставки лихварського відсотку призвели до поширення боргового рабства. Боргове рабство мало негативну оцінку у грецькому суспільстві. Як наслідок боротьби з ним поширюється демократія. Особливого розвитку вона набула в Афінах. Важливі реформи провів Солон, архомт-простат (вища посадова особа в Афінах) Афін в 595 р. до н.е. Він ліквідував селянські борги, заборонив продавати громадян Афін у рабство, надав пільги ремісникам і купцям, заборонив спекуляцію землями. Важливим було те, що за реформами Солона, суспільство було поділено на 4 категорії відповідно до обсягу приватної власності. З цього моменту статус афінського громадянина не залежав від походження, а лише від його власності. Це сприяло руйнуванню общини і розвитку приватної власності. В результаті рабство в Греції набуло класичного характеру. На раба перестали дивитись як на члена сім’ї. Він став річчю, власністю господаря і втратив права особи. Його можна було продати, покарати, вбити.

Рабовласницька система в Греції сформувалась протягом V – IV ст. до н.е. Раби стали основною продуктивною силою і використовувались в усіх галузях господарства. При цьому вони коштували дорого. Ціна раба коливались від 120 до 220 драхм (прожитковий мінімум афінської сім’ї з 3 – 4-х чоловік складає 0,5 драхми в день). Чисельність рабів збільшувалась, але не могла перевищувати оптимального співвідношення. Так в Афінах за часів Олександра Македонського оптимальне співвідношення було на 30 тис. вільних 100 тис. рабів.

В 338 р. до н.е. Грецію завоювала Македонія, а в II ст. до н.е. – Рим.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. III.Цілі розвитку особистості
5. III.Цілі розвитку особистості
6. III.Цілі розвитку особистості
7. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
8. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
9. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
10. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
11. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
12. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист

Переглядів: 809